Court ruling № 138465865, 23.07.2026, Volodarsk District Court of Kyiv Oblast

Справа № 378/470/26

Провадження № 2/364/396/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032, е-пошта info@sgroshi.com , № тел.: 380630731405, інформація щодо наявності електронного кабінета не зазначена),

представниця позивача Бітнер Наталія Степанівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, № тел. НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_4 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИЛА:

14.04.2026 позивач звернувся до Ставищенського районного суду Київської області.

21.04.2026 голова Ставищенського районного суду Київської області розпорядженням №7-р передала цивільну справу № 378/470/26 на розгляд до Володарського районного суду Київської області, як найбільш наближеного суду.

Безпосередньо до Володарського районного суду Київської області справа надійшла 27.04.2026

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд головуючій судді Моргун Г.Л.

Представник позивача, посилаючись на обставини викладенні у позові, на ст. ст. 14, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 76-81, 175, 184, 274, 280 ЦПК України та просить суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №13.08.2025-100000840 від 16.08.2025 у розмірі 83000,00 гривень;

-судові витрати покласти на відповідача;

-проводити розгляд малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника - за наявними в матеріалах справи доказами;

-докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення;

-позивач - ТОВ «Споживчий центр» не заперечує проти заочного розгляду справи.

01.05.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, в приміщенні Володарського районного суду Київської області на 02.06.2026.

02.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідачки ОСОБА_1 про перехід із спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання на 10:00, 23 червня 2026 року.

23.06.2026 суд у задоволенні клопотання відповідачки про витребування доказів - відмовив. Закрив підготовче провадження та призначив до судового розгляду по суті на 23.07.2026 на 10 годину.

22.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі, якою вона посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просить суд: 1) закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору; 2) вирішити питання повернення судового збору із державного бюджету. В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначає, про відсутність предмету спору між сторонами.

Судовий розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з заявою представниці позивача про закриття провадження і повернення судового збору та доданими доказами, дійшов висновку про часткове її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмет спору на власний розсуд.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20), Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), Постанова Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 522/3680/22 (провадження № 61-12919св23).

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором після відкриття провадження, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову так і на час ухвалення рішення.

Так, представниця позивача просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, у зв`язку зі сплатою відповідачами боргового зобов`язання, вже після звернення до суду відкриття провадження.

Тобто слід зазначити, що факт виконання відповідачем претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Матеріали справи свідчать, що з позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду 14.04.2026.

В своїй заяві про закриття провадження від 22.07.2026 не вказують, з якого саме часу перестав існувати предмет спору, наведене виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.

Зі змісту заяви про закриття провадження та повернення судового збору, вбачається, що фактично представниця позивача заявляє про відмову позивача від позову, при цьому не зазначаючи підстав .

Приймаючи до уваги зміст заяви представника позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Щодо повернення судового збору позивачу у даному провадженні, суд вважає, що така правова підстава визначена ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якою предбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Окрім того ч. 3 ст. 7 ЗУ « Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного та оскільки суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відмовою від позову, слід повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору , за платіжною інструкцією №СЦ00095728 від 13 квітня 2026 року - 2662,40 грн, що складає - 1211,20 гривень.

Одночасно слід роз`яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст.ст. 142, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032, - 50 відсотків сплаченого судового збору, за: року №СЦ00095728 від 13 квітня 2026 року, - 1331( одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 коп.

У решті вимог заяви представника ТОВ «Споживчий Центр» - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун