Court ruling № 138459913, 23.07.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Провадження № 1-кп/932/736/26

Справа № 932/3847/26

УХВАЛА

іменем УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Шевченківський районний суд

міста Дніпра

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дніпро обвинувальний акт за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слуцьк, Мінської області, Білорусь, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, мотивуючи клопотання наступним. У наданому суду обвинувальному акті зазначено, що потерпілим є Дніпровська міська рада, що повністю не відповідає дійсності. Так, матеріали справи містять лист Дніпровської міської ради, в якому зазначено, що ДМР не зверталась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та не подавала заяву про залучення як потерпілого. Крім того, на адвокатський запит Дніпровською міською радою повідомлено, що ДМР ОСОБА_5 майнової шкоди не спричинено. Однак, постановою слідчого від 20.03.2026, в порушення положень ч.1 ст.26, ч.1, 2 ст.55 КПК України, Дніпровську міську раду у кримінальному провадженні визнано потерпілою. КПК України не містить норм, якими б було передбачено процедуру визнання слідчим потерпілого, із винесенням постанови або без нього. Таким чином, постанова слідчого від 20.03.2026 про визнання потерпілим Дніпровську міську раду не відповідає кримінальним процесуальним нормам, є нікчемною і не може мати юридичних наслідків. Наведене вказує на те, що територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради не є потерпілим у кримінальному провадженні, про що помилково або умисно зазначено в обвинувальному акті. На підставі викладеного, просить повернути обвинувальний акт прокурору, так як він не відповідає вимогам КПК України, а саме у частині відомостей про потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, оскільки воно є необгрунтованим, а обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення з наступних підстав.

Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При чому межі перевірки обвинувального акта окреслено лише його відповідністю вимогам кримінального процесуального закону. Оскільки частиною 4 статті 291 КПК України заборонено надавати суду інші документи до початку судового розгляду, перевірка викладених обставин здійснюється шляхом дослідження лише форми і змісту обвинувального акта.

Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Як передбачено частиною 1 статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.

Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту, згідно з якими він має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (частина 2 статті 291 КПК України).

Згідно з частиною 4 статті 291 КПК України до обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , останній містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення в обвинувальному акті викладено конкретизовано, а отже і зрозумілість пред`явленого обвинувачення не викликає сумнівів, а тому даний обвинувальний акт відповідає і узгоджується з вимогами ст.291 КПК України та положенням п.«а» ч.3 ст.6 Конвенції, якою передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025040000000063 від 19.02.2025 містить усі передбачені КПК України відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Формальні і змістовні елементи обвинувального акту, що є предметом підготовчого провадження, та долучені до нього додатки відповідають вимогам статті 291 КПК України.

У підготовчому засіданні суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діянь, інкримінованих особам. Суд у підготовчому суовому засідані не оцінює правильність та об`єктивнисть позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Отже, посилання захисника, як на підставу повернення обвинувального акту, що територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради не є потерпілим у кримінальному провадженні і слідчим незаконно визнано ДМР потерпілою стороною, є таким, що не грунтується на положеннях ст.291 КПК України.

Якщо юридична особа вже визнана потерпілою на етапі досудового розслідування, а в суді не вважає себе потерпілою або виступає проти обвинувачення, це не є недоліком самого обвинувального акту, в розумінні ст.291 КПК України. Юридична особа може підтвердити або спростувати факт вчинення щодо неї кримінального правопорушення тільки під час судового розгляду, шляхом надання відповідних документів.

На підставі викладеного суд вважає необхідним клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення, оскільки стороною захисту не доведено, що зазначений на думку захисту недолік обвинувального акту унеможливлює розуміння суті обвинувачення чи підготовку до судового розгляду.

Керуючись ст.ст.291, 314-316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору залишити без задоволення.

Призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, до розгляду у судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 22 липня 2026 року.

Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, з викликом учасників кримінального провадження.

Повний текст ухвали оголосити 23 липня 2026 року о 08.00 годині.

Суддя

Шевчнківського районного суду ОСОБА_1

міста Дніпра