Decision № 138456939, 24.07.2026, Starokostiantyniv District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/12573/26

2/683/1471/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №686/12573/26, 2/683/1471/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «Кредит-Капітал») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує, що 13 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM990789410, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.

Однак, відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість в розмірі 14824 грн, що складається з: 4000 грн заборгованості за тілом кредиту, 8624 грн заборгованості за процентами, 200 грн заборгованості за комісією та 2000 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Позивач набув право вимоги до відповідачки за договором №LM990789410 від 13 грудня 2024 року на підставі договорів факторингу, а тому просить суд стягнути вказану заборгованість, а також 2662,40 грн судових витрат та 8000 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 30 квітня 2026 року вказана справа передана за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надала відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N675-VIII від 03.09.2015 року(далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Судом встановлено, що 13 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM990789410, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.

Відповідно до умов договору сторони погодили строк кредитування 5 років, дисконтний період 45 днів, який може бути пролонгований шляхом сплати нарахованих за цей період відсотків в розмірі 1764 грн, комісії за надання кредиту 200 грн, базова процентна ставка 357,7 % річних, денна процентна ставка 0,98%, загальні витрати за кредитом 71779, 20 грн. Поновлення дисконтного періоду складає 30 календарних дні.

ТОВ «Оптимальні кредити» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 4000 грн на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачкою при укладенні договору, що підтверджується платіжним дорученням від 13 грудня 2024 року, а також випискою з рахунку АТ «Сенс Банк» від 26 червня 2026 року, витребуваною за ухвалою суду від 08 червня 2026 року за клопотанням позивача.

Однак, відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданих їй коштів та відсотків за користування ними.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/24, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі прав вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM990789410 від 13 грудня 2024 року в розмірі 14824 грн, що підтверджується копією договору, витягом з Реєстру прав вимоги.

21 липня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21/0725 , відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі прав вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM990789410 від 13 грудня 2024 року в розмірі 14824 грн, що підтверджується копією договору, витягом з Реєстру прав вимоги, платіжною інструкцією про оплату сум фінансування за договором факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» у ОСОБА_1 станом на 21 липня 2025 року за договором №LM990789410 від 13 грудня 2024 року наявна заборгованість в розмірі 14824 грн, що складається з: 4000 грн заборгованості за тілом кредиту, 8624 грн заборгованості за процентами, 200 грн комісії, 2000 грн штраф за порушення умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачка порушує договір, в результаті чого у неї наявна заборгованість за тілом кредиту 4000 грн, заборгованість за процентами - 8624 грн, заборгованість за комісією 200 грн, а всього 12824 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було.

Указаний розмір заборгованості нарахований відповідно до умов договору та в межах строку кредитування, а тому вказана сума в межах заявлених позовних вимог, підлягає до стягнення з відповідачки.

Щодо стягнення із відповідачки на користь позивача заборгованості за штрафами в сумі 2000 грн, суд звертає увагу на таке.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки штрафні санкції за кредитним договором в розмірі 2000 грн нараховані у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача.

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за кредитними договорами у період дії воєнного стану.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення 2000 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України , до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані: Договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року, який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Аполегет», ордер на надання правової допомоги, акт наданих послуг №589 від 10 квітня 2026 року та детальний опис наданих послуг до вказаного акту, вартість яких складає 8000 грн.

Як видно з детального опису наданих послуг, які надавалися адвокатом, вони складаються, зокрема із усної консультації тривалістю 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 2 години, погодження правової позиції клієнта тривалістю 30 хвилин, складення позовної заяви.

Ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиці охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не може вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а послуги зі стягнення заборгованості надаються щодо переліку боржників, а тому усна консультація щодо конкретного боржника тривалістю 30 хвилин не відповідає критерію розумності.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 4000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №24482 від 17 квітня 2026 року.

Позов заявлено з ціною 14824 грн, а задоволено на суму 12824 грн, тобто на 86,51% (12824 х 100 : 14824).

За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2303,24 грн (2662,40 грн х 86,51%) судового збору та 3460,40 грн (4000 х 86,51%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №LM990789410 від 13 грудня 2024 року в розмірі 12824 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 4000 грн, заборгованості за процентами 8624 грн, 200 грн заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2303,24 грн судового збору та 3460,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя