Court ruling № 138452949, 23.07.2026, Illintsi District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 131/1208/26

Номер провадження 1-кс/131/223/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. м. Іллінці

Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці клопотання начальника СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026020250000137 від 10 липня 2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого підсобником ТОВ «Благо», маючого ІІІ групу інвалідності, вдівця, маючого на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

учасники розгляду:

прокурор ОСОБА_5 ,

слідчий ОСОБА_6 ,

підозрюваний ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання начальника СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділом відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020250000137 від 10.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

у зв`язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.

Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими винятками, не дозволяється.

Водночас, ОСОБА_8 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинили кримінальне правопорушення у сфері недоторканості державних кордонів за наступних обставин.

Так, 21.07.2026 орієнтовно о 11:00 год. ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови у мобільному додатку «Telegram», повідомив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, про можливість сприяти у його незаконному переправленні через державний кордон України за грошову винагороду. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 умови, суму та спосіб такого переправлення. У ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , що його переправлення через державний кордон буде здійснюватися поза офіційними пунктами пропуску в Івано-Франківській області, за грошову винагороду в сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США. Окрім того, ОСОБА_4 проінструктував ОСОБА_9 , шляхом надання порад та вказівок, які полягали у необхідності збирання переліку речей, необхідних для переправлення через державний кордон України, зокрема, що останньому необхідно взяти із собою зручний одяг, термобілизну, зручне взуття та документи, а також зазначив, що при готовності та наявності грошових коштів, спочатку 1000 доларів США потрібно буде передати водію ОСОБА_8 , який приїде за ним, до початку переміщення до міста Івано-Франківськ, а решту коштів необхідно буде передати вже після завершення переправлення, яке буде здійснюватись за допомогою транспортного засобу (автомобіля) та пішим ходом, а саме лісовими стежками.

У подальшому, 22.07.2026 ОСОБА_8 , виконуючи спільний з ОСОБА_4 злочинний план, з метою особистого збагачення, реалізуючи спільний з невстановленими особами умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки «Mercedes-Benz E200», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому також перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_8 , прибув до автостанції «Іллінці», що за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Іллінці, вул. Європейська, 78, де зустрівся з ОСОБА_9 , де під час руху в напрямку м. Івано-Франківськ, зазначив останньому шляхи перетину державного кордону України, а також запевнив, що будь-які перешкоди усунені та вони безперешкодно проїдуть через наявні блокпости до місця призначення.

Під час руху вищевказаним автомобілем в напрямку м. Івано-Франківськ, а саме в місті Вінниця ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, в якості раніше обумовленої частини оплати за послуги незаконного переправлення через державний кордон України грошові кошти у вигляді несправжніх імітаційних засобів в загальній сумі 500 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 22.07.2026 становило 22375 гривень, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронних органів, та припинено їх кримінально-протиправну діяльність.

22.07.2026 о 17:40 год. ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України із посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини:

- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz E200», р.н.з. НОМЕР_1 від 22.07.2026;

- протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 22.07.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту від 22.07.2026;

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України (тримання під вартою) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оскільки підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочини,який відноситься до тяжкого, та за який передбачено покарання від семи до десяти роківпозбавлення волі,є достатні підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, зокрема в частині вчинення підозрюваним дій пов`язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненням інших кримінальних правопорушень, а також може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, що суттєво вплинить на хід проведення досудового розслідування.

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені

ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: з огляду на те, що санкція інкримінованого йому злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки ОСОБА_4 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу підозрюваного на свідків, ОСОБА_4 матиме можливість здійснювати на свідків відповідний незаконний вплив з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що, в свою чергу, буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тому, перебуваючи на волі ОСОБА_4 , враховуючи додані копії документів кримінального провадження, в майбутньому буде продовжувати свою злочинну діяльність, і тому враховуючи тяжкість злочину та передбачену за нього міру покарання пов`язану лише з позбавленням волі буде переховуватись від органів слідства та суду, чим буде перешкоджати розслідуванню даного кримінального правопорушення.

Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт) не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки є недостатньо суворими враховуючи тяжкість вчинених злочинів та міру можливого покарання.

Крім того, здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний можливо діяв у співучасті з іншими особами, у тому числі не встановлено місце перебування інших осіб, а тому перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у організації незаконного перетину кордону з корисливих мотивів, при цьому сума отриманих грошових коштів мала становити 5000 доларів, що еквівалентно 223750 грн., свідчить про наявність у нього фінансових можливостей, а тому слід визначити йому розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування справи, тому слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.

Слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав, що ризики, передбачені ст.177 КПК відсутні, переховуватись від суду та органів досудового розслідування не буде, тому просить відмовити у задоволенні клопотання, просить застовувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням засобу контролю, а в разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 20-80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні наголосив, що ніяких кримінальних злочинів він не скоював, щодо застосування запобіжного заходу відносно нього підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

Слідчим відділом відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020250000137 від 10.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_4 , останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчиненому з корисливих мотивів.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

22.07.2026 р. о 17:40 год. ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

22.07.2026 р. ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz E200», р.н.з. НОМЕР_1 від 22.07.2026;

- протоколом обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 22.07.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту від 22.07.2026;

- повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювані, обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя доходить висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та передбачена за нього міру покарання пов`язана лише з позбавленням волі. Також ризик незаконно впливати на свідків є обґрунтованим, оскільки, підозрюваний ОСОБА_4 може залякувати свідків, схиляти до відмови від показань. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів слідства та суду. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є обґрунтованим тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, з огляду на його раніші судимості. На переконання слідчого судді, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України (тримання під вартою) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, який має ІІ групу інвалідності, неповнолітню дитину на утриманні, працюючого офіційно, його майновий стан, раніше неодноразово судимого та лише у відповідність ст.89 КК України вважається раніше не судимим, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи.

Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Щодо клопотання захисника підозрюваного про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу є розумні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що обрання запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою буде недоцільним, а відтак, клопотання захисника підозрюваного про обрання запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, своїх обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує максимальний розмір застави, передбачений цим Кодексом.

Судом встановлено наявність виключних обставин у даному кримінальному провадженні, а саме, що ОСОБА_4 підозрюється у організації незаконного перетину кордону з корисливих мотивів, та сума отриманих грошових коштів мала становити 5000 доларів, що еквівалентно становить 223750 грн. Вказані обставини свідчать про те, що загальні межі застави не створять для ОСОБА_4 достатнього стримувального фактора від порушення покладених на нього обов`язків.

Визначаючи розмір застави у кількості 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України. Такий розмір застави повною мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для нього. Суд бере до уваги майновий стан ОСОБА_4 , наявність у власності рухомого та нерухомого майна.. Визначена сума застави є співмірною із тяжкістю вчиненого правопорушення, особою підозрюваного та встановленими судовими ризиками.

За таких обставин достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків буде застава у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн.

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені у статті 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 відмовити.

Клопотання начальника СВ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб, тобто до 19 вересня 2026 року включно, з визначенням застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області, код отримувача 26286152, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 згідно ухвали Іллінецького районного суду Вінницької області від 23.07.2026 р., у справі №131/1208/26, провадження №1-кс/131/223/2026.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки, передбачені ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, а саме:

- прибувати до слідчого та/або прокурора за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та якщо він будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з моменту затримання з 22 липня 2026 року.

Дата закінчення строку тримання ОСОБА_4 під вартою 19 вересня 2026 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді підозрюваним та прокурором може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: