Court ruling № 138450719, 23.07.2026, Kyivskyi District Court of Poltava City

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5204/26

Провадження №2-д/552/7/26

У Х В А Л А

23.07.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.

розглянувши матеріали доручення турецького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 на підставі Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року,-

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2026 року до Київського районного суду м. Полтави від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло доручення турецького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 на підставі Конвенції про вручення судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Виконати вказане доручення не виявилось можливим з наступних підстав.

Частиною першою ст. 88 ЦПК України визначено, що ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 501 ЦПК України доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.

Частиною 6 ст. 500 ЦПК України передбачено, що у разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

У матеріалах доручення було вказано адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України

28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. № 987) місто Горлівка є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 07 квітня 2014 року.

Відповідно, поштовий зв`язок з м. Горлівкою відсутній.

Тому на виконання судового доручення ОСОБА_1 була викликана до суду на 15 липня 2026 року та на 23 липня 2026 року в порядку, встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на сайті Судової влади.

Але в судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явилась.

З метою встановлення місця проживання ОСОБА_1 судом було зроблено запити до Єдиного державного демографічного реєстру, Слов`янської міської військової адміністрації, до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та до Донецької обласної державної адміністрації.

Але її фактичне місце проживання не встановлено.

З метою встановлення місця знаходження належного їй нерухомого майна та можливого іншого місця проживання ОСОБА_1 , ніж те, яке зазначено в судовому дорученні, судом здійснено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

У Державної прикордонної служби витребувано відомості щодо перетину нею державного кордону.

Але вжитими заходами місце проживання (перебування) ОСОБА_1 не встановлено. В судове засідання вона не з`явилася, до суду з заявами, клопотаннями чи повідомленнями про причини неявки не зверталась.

З наведених причин суд приходить до висновку про неможливість виконання доручення іноземного суду.

Пункт 3.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, передбачає, що у разі неможливості виконання іноземного доручення, суд України через Головне управління юстиції повертає доручення Мінюсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, вказана в дорученні адреса розташована на тимчасово окупованій території, а вжитими судом заходами не вдалося встановити інше її місце проживання (перебування), доручення про вручення судових документів ОСОБА_2 неможливо виконати з об`єктивних причин, тому його слід повернути без виконання відповідно до вимог ч. 6 ст. 500 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України про виконання або про неможливість виконання з об`єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.

З огляду на викладене, неможливості виконання судового доручення, воно підлягає поверненню до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції без виконання.

Керуючись ст. ст. 88, 500, 501 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Матеріали доручення турецького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 повернути до Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України без виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Самсонова