Court ruling № 138422621, 23.07.2026, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 534/1573/26

Провадження № 2/639/2810/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,

розглянув матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит «Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит «Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про передачу зазначеної цивільної справи за підсудністю до іншого суду з таких підстав.

Як на підставу передачі цієї справи до Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю в ухвалі Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22.06.2026 зазначено, що на території Горішньоплавнівської міської територіальної громади М`яло Владислав Васильович зареєстрованим не значиться, та згідно з відповіддю з Єдиного демографічного реєстру № 2881021 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.150).

Оглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 21.07.2026, наданою на електронний запит суду, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.11.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, з відповіді №3062192 від 22.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, наданої на електронний запит суду, суд вбачає, що з 10.06.2025 та станом на 22.07.2026 зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 646, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.

Зокрема такий висновок міститься у постанові Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2024 у справі 214/3826/24.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 вказала, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (стаття 29 ЦК). За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом. Якщо особа змушена була покинути своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію та стала на облік як ВПО, то вона звертається з позовами до суду за місцем реєстрації як ВПО.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону (постанова Київського апеляційного суду від 31 травня 2024 року у справі № 755/6388/24).

Враховуючи приписи чинного законодавства, цивільна справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Новобаварського районного суду м. Харкова.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд» (встановлений законом), тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Оскільки, наразі зареєстроване місце проживання відповідача за адміністративно територіальним поділом віднесене до підсудності Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, зазначена справа не підсудна Новобаварському районному суду міста Харкова.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд» (встановлений законом), тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19, розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності.

Таке рішення є виконанням вимог закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит «Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості належить передати на розгляд до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Керуючись ст. 27, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Передати на розгляд до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області за підсудністю матеріали цивільної справи № 534/1573/26 (провадження № 2/639/2810/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит «Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО