Court ruling № 138409342, 21.07.2026, Chernivetskyi District Court of Chernivtsi City (until 25.04.2025 - Pershotravnevyi District Court of Chernivtsi City)

Єдиний унікальний номер 725/6362/26

Номер провадження 1-кп/725/213/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 Слідчий суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження №725/6362/26, зареєстрованого в ЄРДР за №12025260000000709 від 07.11.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

26 червня 2026 року до Чернівецького районного суду міста Чернівців надійшли матеріали кримінального провадження №725/6362/26, зареєстрованого в ЄРДР за №12025260000000709 від 07.11.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд зазначає, що підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Чернівецькому районному суду м. Чернівці.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Окрім того, у судовому засіданні прокурор просив продовжити застосування відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовував тим, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 завершується 08.08.2026 року, а у ОСОБА_7 завершується 10.08.2026 року, проте судовий розгляд кримінального провадження до вказаного часу об`єктивно завершити неможливо. Просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти продовження строку застосування запобіжного заходу, просили обрати запобіжний захід у застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу та просили змінити його на запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши думку учасників справи, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом другим цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.03.2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2026 року.

У подальшому, ухвалою слідчого судді від 14.05.2026 року строк дії зазначеного запобіжного заходу було продовжено до 17.06.2026 року.

Надалі, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10.06.2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_6 знову було продовжено до 08.08.2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.06.2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.08.2026 року, без визначення розміру застави.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином ОСОБА_6 ТА ОСОБА_7 обґрунтовано підозрються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

У вчиненні згаданого кримінального правопорушення обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Чернівці, громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 , раніше несудимий та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Чернівці, громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_2 , раніше несудимий.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Органом досудового розслідування дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого застосування заходів забезпечення у цьому провадженні з метою дотримання ст.ст. 2, 9, 28, 91 КПК України.

В обґрунтування продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до п.5 ч.1 ст.184 КПК України, орган досудового розслідування покладає наявність обставин, які свідчать про те, що обрання іншого виду запобіжного заходу не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не надасть реальної змоги запобігти встановленим ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які відповідно до ст.199 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Наявність обґрунтованої підозри та відповідно обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема показаннями свідків у даному кримінальному провадженні; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ); висновками експертів за результатом проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; матеріалами проведення НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому у відповідності з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків вчинення підозрюваним наступних дій:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

Сторона обвинувачення вважає, що ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер умисного злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ,та ОСОБА_7 та суворість можливого покарання (виключно позбавлення волі на строк до 12 років), і пов`язані з цим негативні наслідки для нього у виді ізоляції від суспільства.

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

З приводу ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зауважити те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за місцем свого проживання зберігав з метою збуту наркотичні засоби в особливо великих розмірах, отже є підстави вважати, що останній володіє інформацією про інші місця розповсюдження та зберігання наркотичних засобів для їх збуту.

3)незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім цього, обвинувачений обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.

4)вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слід вказати, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення пов`язаного зі зберіганням з метою збуту та збуту наркотичних засобів у особливо великих розмірах, за що отримував незаконний прибуток. Водночас ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не має офіційного місця роботи та джерела доходів, що підтверджує ризик того, що будучи на волі він матиме змогу продовжити вчиняти аналогічного роду кримінальні правопорушення.

Неможливість запобігання наведеним ризикам більш м`якими запобіжними заходами окрім як тримання під вартою обґрунтовується тим, що обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, у поєднані з тяжкістю покарання та даних про особу обвинуваченого дають обґрунтовані підстави вважати, що ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слід зазначити, що обвинувачені є особами, що досягли повноліття, без будь-яких фізичних чи психічних вад, тому на даний час відсутні будь-які переконливі застереження, які б унеможливлювали утримання їх під вартою.

З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчинення кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, застосування до останніх більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі виконання підозрюваних покладених на них процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання щодо застування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 приходить до висновку, що відносно нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому суд вважає недостатнім.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інший запобіжний захід не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят діб.

У відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Суд, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосований до обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 запобіжний захід є обґрунтованим, співмірний з існуючими ризиками, відповідає даним про особу обвинуваченого, тяжкості кримінального правопорушення (злочину), саме такий запобіжний захід може як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_7 покладених на них процесуальних обов`язків.

Крім цього, враховуючи положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також те, що інкримінований обвинуваченому злочин, вчинений у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, суд не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 177, 183, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:.

Кримінальне провадження №725/6362/26, зареєстрованого в ЄРДР за №12025260000000709 від 07.11.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 липня 2026 року на 12 год. 40 хв. в приміщенні Чернівецького районного суду міста Чернівців по вул. Головна,105 в м. Чернівці.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 вересня 2026 року, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 вересня 2026 року, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та начальнику Чернівецької установи виконання покарань відділу ДПтСУ в Чернівецькій області для відома та виконання.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1