Court ruling № 138399112, 22.07.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"22" липня 2026 р. м ХарківСправа № Б-48/67-09 (922/2581/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиКеруючого реалізацією фізичної особи-підприємця Ткаченка Володимира Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного підприємства "Фінпроф" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 53, код ЄДРПОУ 34951929) про витребування майна в межах справи про неплатоспроможність ФОП Ткаченка Володимира Анатолійовича

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 09.06.2009 фізичну особу-підприємця Ткаченка В.А. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 22.07.2021, крім іншого, призначено керуючим реалізацією ФОП Ткаченка Володимира Анатолійовича (РПОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1946 від 18.12.2019).

21.07.2026 до суду від керуючого реалізацією ФОП Ткаченко В.А. арбітражного керуючого Терещенко О.В. надійшла позовна заява (вх.№2581/26), в якій останній просить суд :

1. Прийняти дану заяву до розгляду;

2. Витребувати з чужого незаконного володіння квартиру АДРЕСА_3 , зареєстрована за ПП «ФІНПРОФ» (Код ЄДРПОУ 34951929).

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про ПОВЕРНЕННЯ (ВИТРЕБУВАННЯ) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГОСПОДАРСЬКИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що спір про ВИТРЕБУВАННЯ на користь банкрута нерухомого майна підлягає розгляду в позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява (вх.№2181/26 від 21.07.2026) в межах справи про неплатоспроможність ФОП Ткаченка Володимира Анатолійовича передана на розгляд судді Усатому В.О.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За змістом частини першої статті 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Позовними вимогами у даній справі є витребування у відповідача нерухомого майна, що за своїм змістом є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, судовий збір за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 923/441/18.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. п. 1-3 ч. 1 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна станом на час подання позову до суду.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Як зазначено вище, судовий збір за подання до суду позовної заяви про витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. Аналогічні правові висновки викладені в судових рішенням Верховного Суд у складі Касаційного господарського суду у справах №911/3045/16 від 23.01.2018, №903/14416/17 від 25.01.2018 та №923/441/18 від 04.03.2019.

Судом встановлено, що матеріали справи містять доказів сплати судового збору у розміру 10 239,00 грн., що підтверджується квитанцією №7074-8806-4490-9518 від 26.12.2025 року.

Арбітражним керуючим долучено до позовної заяви довідку, в якій зазначено діапазон цін об`єктів житлової нерухомості в житловому комплексі «Мануфактура», за адресою: м. Харків, вул. Юлія Чигирина, 13 (Салтівський адміністративний р-н м. Харкова) та ймовірного значення ціни однокімнатної квартири , загальною площею 31,8 кв.м., житлова площа 25,3 кв.м., розташованої за адресою м. Харків, вулиця Чигирина Юлія , будинок 13 кв. 45 СТАНОМ НА 14 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ.

Проте, суд зазначає, що керуючим реалізацією ФОП Ткаченко В.А. арбітражним керуючим Терещенко О.В. не додано до матеріалів позовної заяви звіту про оцінку спірного майна або іншого належним чином завіреного документу, на підставі якого можна встановити дійсну ринкову вартість спірного нерухомого майна СТАНОМ НА ДЕНЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВІДПОВІДНИМ ПОЗОВОМ.

Судом встановлено, що на першій сторінці позовної заяви зазначено ціну позову - 852100,00 грн., проте подані керуючим реалізацією ФОП Ткаченко В.А. арбітражним керуючим Терещенко О.В. документи не дозволяють встановити ціну позову (вартість спірного майна) СТАНОМ НА ДЕНЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВІДПОВІДНИМ ПОЗОВОМ щодо вимог майнового характеру (витребування нерухомого майна), а тому неможливо встановити дійсний розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем при поданні даної позовної заяви.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем не зазначено щодо наявності або відсутності у відповідача електронного кабінету, що суперечить вищевикладеним вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суд зазначає, що позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Натомість, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК).

З урахуванням викладеного , суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керуючого реалізацією ФОП Ткаченко В.А. арбітражного керуючого Терещенко О.В. (вх.№2581/26 від 21.07.2026) залишити без руху.

Позивачу слід усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:

- документи на підтвердження вартості спірного нерухомого майна СТАНОМ НА ДЕНЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВІДПОВІДНИМ ПОЗОВОМ ;

- докази оплати у встановлених законом порядку і розмірі судового збору, розрахованого за формулою: вартість квартири ( спірного нерухомого майна) СТАНОМ НА ДЕНЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ВІДПОВІДНИМ ПОЗОВОМ х1,5/100 х 0,8;

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 22.07.2026.

СуддяВ.О. Усатий