Court ruling № 138367678, 20.07.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 липня 2026 рокуСправа №160/9059/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали справи №160/9059/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкову вимогу від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:

- всіх матеріалів, що були підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436;

- інформації з наданням відповідних доказів щодо того, чи повідомляла ОСОБА_1 податкові органи про зміну податкової адреси;

- доказів направлення на адресу ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436 разом із інформацією щодо їх вручення/невручення та дати вручення або дати їх повернення у зв`язку з неврученням.

В ухвалі також зазначено, що разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що з 12.03.2022 року позивач проживає за кордоном, у зв`язку з чим вона об`єктивно позбавлена можливості отримувати на свою поштову адресу у м. Дніпрі будь-яку кореспонденцію. Отже поважність причини пропуску строку звернення обґрунтовується тим, що позивач не мала фізичної можливості отримати оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, оскільки перебуває за кордоном з 12.03.2022 року, що унеможливило ознайомлення з оскаржуваними рішеннями. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були отримані представником позивача 26.03.2026 року.

Разом з цим, суд вирішив питання дотримання позивачем строку звернення до суду, а також заяву позивача про поновлення строку звернення до суду розглянути в ході розгляду справи після надання відповідачем необхідних доказів.

Так, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 0262312409 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фiзичних осiб у загальній сумі 100 281,25 грн (80 225,00 грн - податкове зобов`язання, 2 056,25 грн штрафна санкція), №0262322409 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у загальній сумі 30 084,38 грн (24 067,50 грн - податкове зобов`язання, 6 016,88 грн штрафна санкція), № 0262292409 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,0 грн (за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи). Вказані ППР направлено відповідачем на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер поштового відправлення 0600923403326), але повернуті Укрпоштою до ГУ ДПС з позначкою про причини повернення на довідці поштового відділення Укрпошти від 12.06.2024 («за закінченням терміну зберігання»). Згідно з пунктами 42.2 та 42.5 статті 42 Кодексу ППР ГУ ДПС від 15.05.2024 № 0262312409, № 0262322409, № 0262292409 вважаються врученими 12.06.2024.

18.06.2026 від позивача надійшли пояснення, доводи яких аналогічні доводам, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду та зводяться до перебування та проживання позивача за межами України з 12.03.2022 та відсутності можливості у позивача отримувати поштову кореспонденцію за адресою свого місця проживання в м. Дніпро.

23.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідач зазначив, що Податковим кодексом України закріплено за фізичними особами платниками податків обов`язок повідомляти контролюючий орган про зміну даних, які вносяться до облікової картки (в тому числі і відносно поточного місце проживання/податкової адреси). За даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі ДРФО) про реєстраційні дані фізичної особи платника податків та даними ІКС «Податковий блок» ДПС податкова адреса ФО ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Саме за вказаної адресою відповідачем здійснювалося листування з позивачем, з починаючи з направлення запиту ГУ ДПС про надання інформації та документів та закінчуючи прийняттям податкових повідомлень-рішень. ОСОБА_1 не повідомляла контролюючий орган про зміну місця проживання. До позову позивачем також не надано доказів щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання. Таким чином, строк звернення з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо оскарження податкових повідомлень рішень (ППР) від 15.05.2024 № 0262312409, № 0262322409, № 0262292409 починає свій відлік з 12.06.2024 року (як день вручення ППР згідно з нормами статті 42 Кодексу) та закінчується 12.12.2024 року (ч. 2 ст. 122 КАС України). В свою чергу, позовна заява у справі № 160/9059/26 подана представником позивача 10.04.2026 року за допомогою засобів підсистеми «Електронний Суд» ЄСІТС, а отже через більше ніж рік після винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

02.07.2026 від позивача надійшла заява в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Доводи заяви аналогічні доводам, що містяться в заяві про поновлення строку звернення до суду та в поясненнях від 18.06.2026.

08.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436 та доказів її направлення на адресу позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду - задоволено частково. Позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

В ухвалі суд, зокрема, вказав, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверта, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 0600923403326 та повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання 12.06.2024. Також в матеріалах справи міститься копія податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436, яку направлено позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 4906106658025 та була повернута у зв`язку із закінченням терміну зберігання 31.10.2024.

Відтак, направлення позивачці оскаржуваних повідомлень-рішень та податкової вимоги за податковою адресою, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, а також не заперечується позивачем і зазначена нею у позові, незважаючи на повернення поштового повідомлення без вручення позивачу, вважаються належно врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме 12.06.2024 та 31.10.2024, а тому саме ці дні слід вважати днями, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і з цього дня починається відлік строку на звернення до суду. Відтак, мала звернутись до суду у строк до 12.12.2024 та 30.04.2025.

Позивачем 16.07.2026 надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначив, що через побоювання за власне життя та здоров`я, позивач у 2022 році виїхала за межі території України. Перебуваючи за кордоном, позивач продовжувала виконувати податкові обов`язки. Разом із тим оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Електронного кабінету платника податків не направлялося, на електронну пошту позивача також не надсилалося. Як було зазначено раніше, 16.03.2026 року позивачу стало відомо про блокування операцій по її банківському рахунку. В мобільному застосунку банку було зазначено, що на її рахунок накладено арешт, за розпорядженням виконавчої служби. 26.03.2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 160/30970/25 представником позивача встановлено, що з 27.03.2024 року по 28.03.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 . Таким чином позов подано 10.04.2026 року без затримки, після виявлення порушення права, що свідчить про добросовісну процесуальну поведінку позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16, від 21 серпня 2025 року у справі № 380/20996/24.

З урахуванням предмету цього позову строк звернення до суду починається з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наявність (прийняття відносно нього) саме оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Як вже зазначено судом, відповідно до наявних в матеріалах справи копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверта, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 0600923403326 та повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання 12.06.2024. Також в матеріалах справи міститься копія податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436, яку направлено позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 4906106658025 та була повернута у зв`язку із закінченням терміну зберігання 31.10.2024.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що податкове повідомлення - рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок листування платників податків та контролюючих органів закріплено у статті 42 ПК України.

Пунктом 42.1 статті 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.3 статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

За приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 8 квітня 2021 року у справі № 812/821/17.

Водночас у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №640/9016/20, від 24 вересня 2025 року у справі № 520/7480/25.

Відтак, відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення були належним чином направлені на адресу позивача.

Разом з цим, суд враховує доводи позивача та зазначає, що відповідно до матеріалів справи, позивач у 2022 році виїхала за межі території України.

При цьому, матеріалами справи підтверджується фактична необізнаність позивача зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки такі, хоча і були направлені відповідачем на податкову адресу позивача, проте, фактично нею не отримані.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до ордеру серії АЕ №1462007 від 24.03.2026, договір про надання правничої допомоги з адвокатом - представником позивача у цій справі, укладено 20.03.2026.

З матеріалів справи вбачається ознайомлення представника позивача з матеріалами справи №160/30970/25 щодо стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , в якій були наявні оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 року №0262322409 на суму 30084,38 грн, від 15.05.2024 року №0262292409 на суму 340,00 грн, від 15.05.2024 року №0262312409 на суму 100281,25 грн, а також податкова вимога №0026343-1305-0436 від 19 вересня 2024 року.

Відтак, з урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач не пропустила строк звернення до суду.

Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.

Суд враховує, що забезпеченню правової визначеності як складової принципу верховенства права, закріпленої у пункті 1 частини третьої статті 2 КАС України сприятиме підхід, за яким суд зобов`язаний встановити дату і час, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, для цілей вирішення питання про дотримання строку звернення до суду.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за правилами КАС України питання дотримання строків звернення до суду може бути вирішене не лише на стадії до відкриття провадження у справі, а й - після.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду.

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд адміністративної справи.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна