Court ruling № 138367635, 21.07.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2026 року Справа 160/20899/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Сакуна Віталія Анатолійовича до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (у структурі якої функціонує Центр оцінювання функціонального стану особи) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 15.07.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_2 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (у структурі якої функціонує Центр оцінювання функціонального стану особи), в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УкрдержНДІМСПІ МОЗ України» №ЦО-4677 від 03.10.2025 року, яким підтверджено рішення медико-соціальної експертної комісії №2086 від 06.12.2024 року про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю;

- зобов`язати ДУ «УкрдержНДІМСПІ МОЗ України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення МСЕК №2086 від 06.12.2024 року, витребувати та дослідити повну медико-експертну справу і всі надані медичні документи, провести повторне очне оцінювання повсякденного функціонування позивача іншим складом фахівців, який не приймав рішення №ЦО-4677, та прийняти нове вмотивоване рішення з окремою оцінкою кожної обов`язкової умови і кожної релевантної категорії життєдіяльності за постановою Кабінету Міністрів України №1338, з урахуванням правової оцінки суду, не визначаючи судом наперед конкретну групу інвалідності;

- у разі якщо суд визнає визначення форми повторного оцінювання або складу фахівців дискреційним, - як альтернативний спосіб захисту зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу, усунути встановлені судом порушення та прийняти нове повністю вмотивоване рішення за результатами повного дослідження доказів.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач з дитинства має стійкі порушення функцій організму внаслідок дитячого церебрального паралічу з правобічним спастичним геміпарезом, у зв`язку з чим йому неодноразово встановлювалася інвалідність (II та III групи з дитинства). Рішенням Міжрайонної Металургійної МСЕК м. Кривого Рогу за участю обласної МСЕК № 2 від 06.12.2024 року №2086 позивача не визнано особою з інвалідністю, яке в подальшому було оскаржено до Центру оцінювання функціонального стану особи. Позивач зазначає, що рішення Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4677 від 03.10.2025 року, яким підтверджено рішення МСЕК, є протиправним та необґрунтованим, оскільки під час розгляду скарги відповідачем не було належним чином досліджено всі медичні документи, не надано оцінки наявним суперечностям між висновками про стан здоров`я позивача та висновком про відсутність підстав для встановлення інвалідності, а також не проведено повної оцінки критеріїв, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1338, зокрема щодо обмеження життєдіяльності та потреби у заходах соціального захисту. На думку позивача, спірне рішення не містить належного мотивування, оскільки в ньому відсутній аналіз конкретних категорій життєдіяльності, не наведено оцінки об`єктивних медичних даних, зокрема щодо помірного правобічного геміпарезу, порушення функції кінцівок, паретичної ходи, потреби у реабілітації та ортопедичному забезпеченні, а також не зазначено причин відхилення попередніх рішень МСЕК про встановлення інвалідності з дитинства. Крім того, позивач вказує, що рішення Центру не було своєчасно доведено до його відома, оскільки витяг із рішення був повторно наданий лише у травні 2026 року після звернення позивача, у зв`язку з чим строк звернення до суду ним не пропущено. З огляду на викладене позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4677 від 03.10.2025 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути його скаргу з повним, об`єктивним та мотивованим дослідженням усіх обставин справи.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року зазначена вище справа розподілена та 17.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, вважаю, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Так, у поданій до суду позовній заяві, позивач зазначає як у якості відповідача Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (у структурі якої функціонує Центр оцінювання функціонального стану особи) та як ДУ «УкрдержНДІМСПІ МОЗ України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи.

Натомість, відповідно до інформації, яка міститься на сайті Опендатабот (https://opendatabot.ua/c/03191673) за кодом ЄДРПОУ: 03191673 зазначено як Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Також, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «УкрдержНДІМСПІ МОЗ України» №ЦО-4677 від 03.10.2025 року, яким підтверджено рішення медико-соціальної експертної комісії №2086 від 06.12.2024 року про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю;

- зобов`язати ДУ «УкрдержНДІМСПІ МОЗ України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення МСЕК №2086 від 06.12.2024 року, витребувати та дослідити повну медико-експертну справу і всі надані медичні документи, провести повторне очне оцінювання повсякденного функціонування позивача іншим складом фахівців, який не приймав рішення №ЦО-4677, та прийняти нове вмотивоване рішення з окремою оцінкою кожної обов`язкової умови і кожної релевантної категорії життєдіяльності за постановою Кабінету Міністрів України №1338, з урахуванням правової оцінки суду, не визначаючи судом наперед конкретну групу інвалідності;

- у разі якщо суд визнає визначення форми повторного оцінювання або складу фахівців дискреційним, - як альтернативний спосіб захисту зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу, усунути встановлені судом порушення та прийняти нове повністю вмотивоване рішення за результатами повного дослідження доказів.

Втім, як свідчать матеріали справи, листом від 05.05.2026 року №5099/01-19/2026 Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду його скарги 03.10.2025 року Центром було прийнято експертне рішення. У вказаному листі зазначено, що витяг з рішення експертної команди було направлено позивачу, однак поштове відправлення повернуто відправнику. Разом із відповіддю позивачу повторно надано витяг з рішення експертної команди та докази його направлення. Крім того, Центр оцінювання функціонального стану особи повідомив позивача про право на оскарження прийнятого рішення в порядку адміністративного судочинства у разі незгоди з ним.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, чітко визначитися із вірним найменуванням відповідача (відповідачів).

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Сакуна Віталія Анатолійовича до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (у структурі якої функціонує Центр оцінювання функціонального стану особи) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:

- позовної заяви, а також її доказів направлення іншим учасникам справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та вірним найменуванням відповідача (відповідачів).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник