Decision № 138358705, 13.07.2026, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 168/289/26

Провадження № 2/161/5188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ФК «Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.02.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2074874, підписаний електронним підписом в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого відповідач отримала кошти в розмірі 20000,00 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти відповідно до умов договору.

Вказує, що 28.08.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2074874 від 05.02.2025 року.

Зазначає, що відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 38943,35 грн., з яких: 10015,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18928,3500 грн. за відсотками;10000,00 грн. штрафні санкції.

У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь товариства вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 травня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно ухвали суду від 23.06.2026 року здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 05.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2074874, підписаний електронним підписом в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого відповідач отримала кошти в розмірі 20000,00 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти відповідно до умов договору.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит на умовах та у розмірі, встановленому договором, що підтверджується довідкою про переказ коштів від 28.08.2025 року, за допомогою платіжної системи «Рay Tech» ТОВ «Пейтек» в сумі 20000 грн. (а.с. ).

Отже, судом з`ясовано, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

28.08.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2074874 від 05.02.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «Позика» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 38943,35 грн. (а.с. )

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим у останньої утворилась заборгованість перед позивачем, яка згідно наданого розрахунку становить у розмірі 38943,35 грн., з яких: 10015,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18928,3500 грн. за відсотками;10000,00 грн. штрафні санкції.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка їй не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, не повернула суму кредиту, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, а тому заборгованість за тілом кредиту та відсотками на загальну суму 28943,35 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, до часткового задоволення підлягають вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, актом надання послуг від 17.03.2026 року до договору про надання правової допомоги, згідно яких ТзОВ «ФК «Позика» було надано правову допомогу, вартість якої визначена в розмірі 6000,00 грн.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 28943,35 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1978,74 грн. ((28943,35/38943,35) * 2662,40).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 2074874 від 05.02.2025 року в розмірі 28943 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 35 коп., 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на правничу допомогу та 1978 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 74 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 13 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк