Decision № 138354552, 18.06.2026, Konotop City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 577/2218/26

Провадження № 2/577/1403/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20 193 грн 58 коп, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року в розмірі 20 193 грн 58 коп.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 16495155, за умовами якого відповідачці був наданий кредит на суму 4 000 грн 00 коп на строк 360 днів, із сплатою процентів та інших платежів, визначених договором.

Свої зобов`язання за вказаним договором ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» виконало, зарахувавши грошові кошти на банківський рахунок відповідачки.

За умовами кредитного договору відповідачка брала на себе зобов`язання повернути кредит в обумовлений термін, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі. Однак свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилася заборгованість у розмірі 20 193 грн 58 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13 593 грн 58 коп, заборгованість за комісією у розмірі 600 грн 00 коп та неустойку (штраф) у розмірі 2 000 грн 00 коп.

У добровільному порядку заборгованість за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року ОСОБА_1 не погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося з позовом до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2026 року було відкрито провадження, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження та судовий розгляд справи призначений на 18 червня 2026 року на 09 год. 00 хв. (а.с. 33).

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» в судове засідання не з`явився. ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» надало заяву про розгляд справи без участі його представника, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 40).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с.36-38), про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлено, що 21 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 16495155 (а.с. 6-16).

Пунктами 1.1.-1.3 вищевказаного договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000 грн 00 коп у валюті - українська гривня. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 21 грудня 2024 року. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Договір про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором t0Q9CTki (а.с.16зв).

Згідно п.1.4 договору повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 16 грудня 2025 року.

Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору сторони погодили, що плата за надання кредиту є економічною суті надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії за надання кредиту є сума (загальний розмір) кредиту визначеного у п. 1.2. цього договору. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми (загального розміру). У будь-якому разі комісія не є платою за додаткову та (або) супутню послугу кредитодавця.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат озичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 14 232 грн 00 коп у грошовому виразі та 2 654,66 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 договору.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 18 232 грн 00 коп. Денна процентна ставка становить 0,99 %. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, денна процентна ставка, а також строк кредиту розраховані, виходячи з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить платіж (платежі) відповідно до Графіку платежів.

Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,8 % в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 600 грн. 00 коп, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього договору.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки вуизначені п.п. 2.2.2., 2.2.3. цього договору.

Пунктами 2.2.2., 2.2.3. договору про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3. договору. База для нарахування процентів 4 000 грн 00 коп. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 (один) користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом (30 календарних днів з 21 грудня 2024 року до 20 січня 2025 року). Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка.

Стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,95% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (330 календарних днів з 21 січня 2025 року до 16 грудня 2025 року). Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною.

Згідно п.п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № 5354 32хх хххх 1842 (а.с. 7).

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року виконало (а.с. 20 зв).

Пунктом 2.4.1. вищевказаного договору передбачено, що позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року ОСОБА_1 зобов`язана була в строк до 20 січня 2025 року внести першій платіж в розмірі 960 грн 00 коп, а у подальшому щомісяця вносити платежі в розмірі 1 152 грн 00 коп (11 платежів) (а.с. 17).

Проте свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року ОСОБА_1 не виконала.

Станом на 16 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13 593 грн 58 коп., заборгованість за комісією у розмірі 600 грн 00 коп (а.с. 21-23).

Пунктами 4.7., 4.7.1. договору про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року передбачено, що у разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.4. кредитного договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту. У разі прострочення строку повернення кредиту, передбаченого п.1.4. кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту.

ОСОБА_1 нарахований штраф у розмірі 2 000 грн 00 коп (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В той же час п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану у подальшому неодноразо була продовжена та воєний стан в Україні діє і на даний час.

Тлумачення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахований штраф за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року у вказаний період, то підстави для стягнення з відповідачки штрафу відсутні.

За таких обставин, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13 593 грн 58 коп. та заборгованість за комісією у розмірі 600 грн 00 коп, всього 18 193 грн 58 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 4).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» задоволені на 90 %, то, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 396 грн 16 коп (2 662 грн 40 коп х 90 %).

Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» прохає стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.

На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» адвокатом професійної правничої допомоги суду надані: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року (а.с.27), свідоцтво про право на заняття адвокатом Усенко М.І. адвокатською діяльністю № 2093 від 29 вересня 2012 року (а.с. 25зв), ордер про надання правничої допомоги (а.с. 27зв); акт № 873 від 09 березня 2026 року (а.с.28), детальний опис наданих послуг до акту № 873 від 09 березня 2026 року (а.с. 28 зв).

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

При цьому суд також враховує, що права розглядалась в порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 202,205, 207,509,525,526,530,599,512,514,516,610,612,625-629,638,639, 1050, 1054, 1055, 1056-1, п.18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, ст.ст.12-13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 16495155 від 21 грудня 2024 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн 00 коп (чотири тисячі грн. 00 коп), заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 13 593 грн 58 коп.(тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три грн. 58 коп) та заборгованість за комісією у розмірі 600 грн 00 коп (шістсот грн. 00 коп), всього 18 193 грн 58 коп.(вісімнадцять тисяч сто дев`яносто три грн. 58 коп)

В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2 396 грн 16 коп (дві тисячі триста дев`яносто шість грн 16 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 5 396 грн 16 коп (п`ять тисяч триста дев`яносто шість грн 16 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачці у день його проголошення, відповідачка має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль Стоцького 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 43561909.

відповідачка: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ярмак О. М.