Decision № 13834320, 11.02.2011, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 лютого 2011 року справа № 5020-2/230 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ступень”

(вулиця Супруна,42, місто Севастополь, 99007)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99053)

простягнення 147 188,09 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивача Іванова А.А., довіреність б/н від 10.01.2011;

відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ступень” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 147188,09 грн., з яких: основна заборгованість 102000,00 грн., збитки від інфляції 36771,00 грн., 3% річних 8417,09 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором № 6/ч від 25.01.2008.

Ухвалою суду від 15.12.2010 порушено провадження по справі № 5020-2/230, справу прийнято до провадження суддею Шевчук Н.Г.

10.02.2011 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача 104971,97 грн., з яких: основна заборгованість 102000,00 грн., збитки від інфляції 2142,00 грн., 3% річних 829,97 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 32-33).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.208 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ступень” (Підрядник) укладений договір № 6/ч (далі - Договір) (а.с. 7).

Відповідно до розділу 1 Договору замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати ремонтно-будівельні роботи бару „Оріон” по вул.Мира, 2-а відповідно до кошторису, договірної ціни 102000,00 грн.

Отже, зазначений Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з розділом 3 Договору Замовник зобовязується перед початком робіт сплатити попередню оплату у розмірі 50% від вартості робіт (пункт 3.2 Договору).

Крім того, відповідно до пунктів 3.3-3.4 Договору у подальшому оплата здійснюється щомісячно за фактично виконані роботи за даним Договором. Після закінчення робіт у 3-денний термін оплатити залишок невиплаченої суми до загальної вартості робіт за даним Договором.

Згідно з пунктом 5.1 Договору він вступає в силу після його підписання.

За твердженням позивача, зобовязання за Договором виконувались ним належним чином, про що свідчать: акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (а.с. 8-11).

Проте, за твердженням позивача, зобовязання з приймання робіт за відповідними актами та з оплати зазначених робіт відповідачем не виконані, у звязку з чим станом на момент подання позову у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 102000,00 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, порядок оплати робіт за Договором передбачений розділом 3 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 вручені уповноваженому представнику відповідача 01.11.2010, про що свідчить квитанція курєрської служби доставки (а.с.13).

Відповідно до пункту 3.4 Договору замовник зобовязаний після закінчення робіт у 3-денний термін оплатити залишок невиплаченої суми до загальної вартості робіт за даним Договором.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що строк оплати відповідачем вказаної заборгованості сплинув 04.11.2010.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 102000,00 грн. в матеріалах справи станом на момент вирішення спору відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 04.11.2010 по 10.02.2011 у розмірі 2142,00 грн., а також 3% річних за той же період з у розмірі 829,97 грн.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99053, відомості про ідентифікаційний код та рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ступень” (вулиця Супруна,42, місто Севастополь, 99007, код 22294189, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 102000,00 грн., 3% річних у розмірі 829,97 грн., збитки від інфляції у розмірі 2142,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1049,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

та підписано 16.02.2011.