Decision № 13834085, 17.02.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11                                                                                           Справа№ 5015/297/11

За позовом: ТзОВ „Байхім-Україна”, м. Радивилів Рівненська область

до відповідача: ТзОВ спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, м. Львів

про стягнення 44918,44 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : Солодка М.О. –дов. від 30.07.10р.;

Від відповідача: Опірська М.Ю. –дов. від 03.12.10р.

Представникам позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Представники сторін подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Байхім-Україна”, м. Радивилів Рівненська область до ТзОВ спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, м. Львів про стягнення 44 918 грн. 44 коп.

Ухвалою суду від 26.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю. Просить позов задоволити.

Відповідач у відзиві на позов б/н від 15.02.11р. позовні вимоги визнає в частині стягнення основної заборгованості, підтвердженої актом звірки розрахунків від 13.12.2010р., заперечує проти стягнення послуг адвоката.

Судом встановлено:

          На підставі усної домовленості, Відповідач 28.10.2009р. отримав згідно накладної №28/10-1 Платифікатор CHRYSO Fuge 7 (1000) та Пластифікатор Plast Omega 132 на суму 59947,44 грн. та 30.10.2009р. згідно накладної №30/10-1 Пластифікатор CHRYSO Xel AD на суму 4971,00 грн. Загальна вартість поставленого товару становить 64918,44 грн.

          Видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені відтиском печатки підприємства –постачальника. Належно завірені копії накладних і довіреностей долучені до матеріалів справи.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково, в розмірі 20000 грн. 00 коп.

ТзОВ „Байхім-Україна” надіслало на адресу Відповідача письмову вимогу (вих. № 04/16-12-10 від 16.12.2010 р. ) про оплату даного боргу, про що як доказ долучено до матеріалів справи копію вимоги та квитанцію про відправку та повідомлення про вручення з відміткою про отримання ) .

Проте, ТзОВ „Технобуд” дану вимогу Позивача не задоволило, оплату за поставлений товар не здійснило .

Таким чином, на момент пред’явлення позову в суд сума заборгованості Відповідача за отриманий товар становить 44918 грн. 44 коп.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами , телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду , згідно з якою Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити його.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов’язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги , якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

У зв’язку з тим, що поставка товару здійснювалась без укладення письмового договору з невизначеним строком виконання зобов’язання, Позивач направив Відповідачу Вимогу про сплату заборгованості №04/16-12-10 від 16.12.2010р., яку останній отримав 20.12.2010р. ТзОВ „Технобуд” у семиденний термін (тобто до 20.01.2011р.) свій обов’язок по оплаті товару не виконало, що змусило Позивача звернутись за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з Відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 44918 грн. 44 коп.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.

Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката на суму 4000,00 грн. На підтвердження понесених витрат Позивачем подано суду Договір №23/10 про надання юридичних допомоги від 07.06.2010р., укладений між адвокатом Горпинюк І.Є. та ТзОВ „Байхім-Україна”. Підтвердженням надання правової допомоги саме адвокатом є Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1277 від 24.01.2008року (долучено до матеріалів справи). Факт оплати виконаних робіт підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера серія 12АААЖ №696759 від 27.01.2011р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Сума , яка підлягає сплаті за послуги адвоката, згідно ч.5 ст. 49 ГПК України при задоволенні позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст. 172, 530,655 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ спільного українсько-російського підприємства „Технобуд” (79017, м. Львів, вул. Ольги Басараб, 11-а кв. 8, ЄДРПОУ 13815583) на користь ТзОВ „Байхім-Україна” (35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Невського, 96, ЄДРПОУ 32639354) 44918 грн. 44 коп. боргу, 4000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 449 грн. 18 коп. сплаченого державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя