Decision № 138317102, 08.07.2026, Novoukrainka District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 396/2355/25

Провадження № 2/396/1098/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І.В.,

представника позивача: Колосова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції, цивільну справу №396/2355/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області 03.11.2025 р. надійшла позовна заява ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтуванні позову позивач зазначає, що 07.09.2021 р. між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3587790. Сума кредиту складає 20 000,00 грн., строком на 12 днів. За умовами договору Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Крім того, 16.09.2021 р. між ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77756149. Сума кредиту 3 200,00 грн., строком на 15 днів. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, платежі за користування коштами не сплачує, тому має непогашену заборгованість перед ТОВ "Коллект центр", який наділений правом вимоги до відповідача згідно договорів факторингу за Договором про споживчий кредит №3587790 та Договором позики №77756149. Тому, він просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 165 140,67 грн., 2 422,40 судових витрат та витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2025 р. матеріали справи прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Заочним рішенням суду від 12.02.2026 р. позовні вимоги ТОВ "Коллект Центр" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3587790 від 07.09.2021 р. в розмірі 154 000,00 грн. та за кредитним договором №77756149 від 16.09.2021 р. в розмірі 9 140,67 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати в розмір 2 393,08 грн..

Ухвалою суду від 16.04.2026 р. призначено розгляд заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 25.04.2026 р. поновлено відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 12.02.2026 р.. Заочне рішення суду скасовано.

06.05.2026 р. від представника відповідача - адвоката Гресько О.І. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог ТОВ "Коллект Центр", а саме просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3587790 від 07.09.2021 р. в розмірі 30000,00 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 10000,00 грн.. А також просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №77756149 від 16.09.2021 р. в розмірі 4258,56 грн., що складається із 3200,00 грн. - основний борг, 1000,00 грн. - проценти, 51,20 грн. - інфляційні збитки та 7,36 грн. - 3% річних. Водночас, витрати на правову допомогу просить залишити в межах суми 5000,00 грн.. В обгрунтування своїх вимог представник посилається на те, що заборгованість за процентами за відповідними кредитними договорами є несправедливою у розумінні статті 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів. Умови щодо стягнення комісії за кредитним договором вважає нікчемною, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 13.07.2022 р..

12.05.2026 р. від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій прохає позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не заперечує факт укладення кредитних договорів, тому розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами та підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Заявлену до стягнення суму витрат позивача на праову допомогу вважає обгрунтованою та співмірною зі складністю відповідної справи, звортнього відповідачем не доведено, тому підстави для зменшення витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн. відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовільнити повністю.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. У відзиві на позовну заяву представник просить розгляд справи провести без їхньої участі.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2021 р. між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3587790. Сума кредиту згідно п. 1.2 Договору становить 20000.00 грн. Кредит надається строком на 12 днів з 07.09.2021 р. Комісія за надання кредиту: 2000 грн., яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно квитанції ID платежу 1757051739 від 07.09.2021 р., підтверджено перерахування кредитних коштів в розмірі 20 000 грн. на карту згідно договору №3587790.

Відповідно до п.2 Договору Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №3587790 від 07.09.2021 р. складає 156 000 грн., що підтверджується розрахунком.

15.12.2021 р. було укладено договір №15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорм №3587790. Зазначене підтверджується актом приймання-передавання Реєстру Боржників та витягом з Реєстру боржників.

10.01.2023 р. було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3587790. Зазначене підтверджується актом приймання-передавання Реєстру Боржників та витягом з Реєстру боржників.

Згідно розрахунку, сформованого генеральним директором ТОВ "Мілоан" Вініченко О.В. заборгованість відповідача за кредитним договром №3587790 складає: 85000,00 грн., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 63000,00 грн. - заборгованість по процентам та 2000,00 грн. - заборгованість по комісії.

Згідно розрахунку, сформованого директором ТОВ "Коллект Центр" Ткаченко М. заборгованість відповідача за кредитним договором №3587790 складає: 156000 грн., з яких 20000 грн. - тіло кредиту, 134000 грн. - проценти та 2000 грн. - комісія.

Крім того, 16.09.2021 р. між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" в електронній формі було укладено Договір позики № 77756149. Сума кредиту становить 3200,00 грн.. Строк кредитування 12 днів. Процентна ставка складає 1.99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою. Переказ грошових коштів відповідачу на суму 3200,00 грн. підтверджується довідкою від 19.09.2025 р.

27.01.2022 р. було укладено договір №27/01/2022, відповідно до якого ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77756149.

10.01.2023 р. було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77756149.

Згідно розрахунку, сформованого директором ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" Білан В.І. заборгованість відповідача за кредитним договром №77756149 складає: 3200,00 грн. - тіло кредиту та 6686,40 грн. - проценти.

Згідно розрахунку, сформованого генеральним директором ТОВ "Вердикт Капітал" Їжаковським О.В. заборгованість відповідача за кредитним договором №77756149 складає 9140,67 грн., з яких: 3200,00 грн. - тіло кредиту, 5882,11 грн. - проценти на дату відступлення, 7,36 грн. - нараховані 3 % річних та 51,20 грн. - інфляційні збитки.

Згідно з розрахунком ТОВ "Коллект Центр", заборгованість відповідача складає 9140,67 грн., з яких 3200 грн. - тіло кредиту, 5882,11 грн. - проценти, 51,20 грн. - інфляційні збитки та 7,36 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Кредитний договір №3587790 від 07.09.2021 р. підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Відтак, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взявши на себе відповідні зобов`язання. Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами, що й не заперечується самою відповідачкою. Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту у розмірі та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, на час розгляду справи відповідних доказів сплати боргу не подано, тому є підстави для стягнення з ОСОБА_1 основного боргу в розмірі 20 000,00 грн..

Разом з тим, частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вже було зазначено вище, кредит надавався відповідачу на строк 12 днів з 07.09.2021 року. Повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом відповідач мав здійснити до 19.09.2021 року, що зазначено у п. 1.3 та п. 1.4 Кредитного договору №3587790 від 07.09.2021 року. Тобто, сторони погодили строк кредитування з 07.09.2021 р. по 19.09.2021 р..

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі 444/9519/12.

Відтак, в межах строку кредитування до 19.09.2021 року включно відповідач мав обов`язок повернути всю суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію.

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. кредитного договору, де Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 протягом строку кредитування або після спливу строку кредитування, тобто після 19.09.2021 р. звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» з метою продовження (пролонгації) строку кредитування. Не містять матеріали справи і будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач сплатив певну частку заборгованості по кредиту, що як зазначено у пункті 2.3.1 Договору є необхідною умовою для продовження строку кредитування.

Отже, оскільки суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження продовження (пролонгації) строку кредитування, суд вважає встановленим, що строк кредитування сплинув 19.09.2021 року. При цьому, зі спливом строку кредитування припинилося право Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» нараховувати проценти за кредитом, а отже після 19.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» не могло такі проценти нараховувати.

Однак, як вбачається з Відомостей про щоденні нарахування та погашення, первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» нараховувались відсотки поза межами строку кредитування, а саме після 19.09.2021 року. Оскільки після спливу строку кредитування право кредитодавця нарахування процентів за користування кредитом відповідачці повинно було бути припинено, то позивач має право лише на стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 07.09.2021 по 07.09.2021 року включно (12 днів) у розмірі 3000,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача 2000,00 грн. комісії, пов`язаної з наданням кредиту за зазначеним кредитним договором.

Так, у п. 1.5.1. кредитного договору №3587790 від 07.09.2021 р. сторонами погоджено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісію за надання кредиту у розмірі 2000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п. 3.3.2. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша цієї статті у редакції, чинній на час укладення кредитного договору).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другоїстатті 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановленазаконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановленихзаконом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третястатті 215 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів, зокрема рішення суду, яким встановлено що п.1.5.1. договору, яким сторонами погоджена сплата комісійної винагороди за надання кредиту було визнано недійсним, або звернення відповідача до Товариства із заявою про зміну цього пункту договору, тобто відповідач при укладенні договору погодився зі всіма його умовами, а відтак, відсутні підстави вважати зазначену умову кредитного договору нікчемною.

Отже, суд вважає про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача обумовленої у договорі комісії.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики №77756149 від 07.09.2021 р. в розмірі 9140,67 грн. суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Коллект Центр" станом на 15.10.2025 р. становить 3140,67 грн., з яких: 3200 грн. - тіло кредиту, 5882,11 грн. - проценти на дату відступлення, 7,36 грн. - нараховані 3 % річних та 51,20 грн. - інфляційні збитки.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, позивач ТОВ «Коллект Центр», як правонаступник ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Судом з`ясовано, що в позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути із ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості, слідує що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, оскільки пунктом 2.2. договору позики передбачено, що строк договору становить 15 днів, тобто до 01 жовтня 2021 року. При цьому, звертаючись до суду із цим позовом, позивач не заявляв вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Також у справі відсутні докази пролонгації строку кредитування.

Отже, враховуючи викладене, позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором позики №77756149 від 16 вересня 2021 року у розмірі 3534,32 грн. (з урахуванням здійснення відповідачем оплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 334,32 грн.), з яких: 3200,00 грн. сума боргу за тілом кредиту та 334,32 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, в межах сроку позики (15 днів).

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено договором про надання правової допомоги №01-07/2024, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс", заявкою на надання юридичної допомоги №1472 від 01.09.2025 року та витягом з акту №14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року на загальну суму 25 000 грн.

Представником відповідача надано суду заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним з розміром боргу за даним позовом.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, подання відповідачем заяви про зменшення витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної роботи у розмірі 25 000 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат, а тому підлягає зменшенню до 7000 гривень.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 418 грн. 59 коп. (28 534,32 х 100 : 165140,67 = 17,28 %, 2422,40 х 17,28 % = 418 грн. 59 коп.).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит №3587790 від 07.09.2021 року в розмірі 25 000,00 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 000,00 грн. - заборгованість за процентами та 2 000,00 - грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту та заборгованість за Договором позики №77756149 від 16.09.2021 року в розмірі 3534,32 грн., з яких: 3 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 334,32 грн. - заборгованість за процентами, а також витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. та судовий збір в розмірі 418,59 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення суду складено 08.07.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська