Decision № 138290959, 09.07.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2026Справа № 910/16160/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАУБЕР"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва"

про стягнення 954720,00 грн

представники сторін:

від позивача: Галушко О.П.

від відповідача: Джумурат В.М.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАУБЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" про стягнення 954720,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором №6 від 08.01.2026 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 справа №910/16160/25 була передана на розгляд судді ОСОБА_1

Ухвалою від 26.12.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 12.01.2026 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 12.01.2026 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 12.01.2026.

13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

19.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 26.01.2026 Господарський суд міста Києва постановив:

- відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- задовольнити клопотання Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін;

- здійснювати розгляд справи №910/16160/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін;

- призначити судове засідання у справі на 25.02.2026.

25.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 24.02.2026.

25.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

У судовому засіданні 25.02.2026 суд оголосив перерву до 11.03.2026.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 11.03.2026 суд долучив докази до матеріалів справи та встановив строк відповідачу до 25.03.2026 для надання пояснень, відклав розгляд справи на 08.04.2026.

08.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 20.04.2026 Господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про призначення судового засідання на 20.05.2026.

Згідно з розпорядженням Господарського суду міста Києва №01.3-16/146/26 від 27.05.2026 вирішено призначити проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/16160/25 між суддями, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 із посади.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 справу №910/16160/25 передано на розгляд судді Турчину С.О.

Ухвалою від 01.06.2026 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. прийняв справу №910/16160/25 до свого провадження, розгляд справи розпочав спочатку, призначив судове засідання на 25.06.2026.

У судовому засіданні 25.06.2026, суд розглянувши клопотання відповідача про витребування у Голосіївському районному суді м. Києва належним чином засвідчену копію ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02.12.2025 (справа №752/23893/25, провадження №: 1-кс/752/9870/25), суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на його недоцільність, оскільки судом долучено до матеріалів справи ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02.12.2025 у справі №752/23893/25, отриману судом з повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, про що суд постановив ухвалу, без оформлення окремого документу, яка внесена до протоколу судового засідання.

Також суд на місці ухвалив: долучити до матеріалів справи, технічні вимоги по предмету закупівлі, про що постановлено ухвалу, без оформлення окремого документу, яка внесена до протоколу судового засідання .

У судовому засіданні 25.06.2026, суд, керуючись статтями 216, 233 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.07.2026.

09.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 09.07.2026 суд поставив на розгляд клопотання позивача про витребування доказів. У своєму клопотанні позивач просить суд витребувати у позивача копії заявок на виконання послуг за графіком за січень, лютий та березень 2025 року; копії точкових аварійних заявок щодо скарг мешканців та проблемних квартир, які направлялися на адресу ТОВ "ЗАУБЕР" у січні, лютому та березні 2025 року; оригінали або належним чином завірені копії актів періодичної перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів ("газових актів") за січень, лютий та березень 2025 року.

Однак, підстави для задоволення клопотання про витребування доказів відсутні, оскільки воно не відповідає вимогам частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, заявником не наведено відомостей про вжиті ним заходи для самостійного отримання відповідних доказів та не надано доказів вжиття таких заходів чи причин неможливості їх отримання самостійно. Крім того, клопотання подано з порушенням строку, встановленого ч.2 ст.80, ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, при цьому заявником не наведено причин його неподання у визначений процесуальним законом строк. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2026 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 09.07.2026, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.07.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що на виконання договору №6 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів від 08.01.2025 своєчасно та якісно виконував взяті на себе зобов`язання по договору, а саме: обхід будинків замовника згідно графіку (931 будинків) та виконання заявок, що надходили від замовника згідно договору до липня 2025 року включно.

Всього за період з 01 квітня 2025 року по 07 липня 2025 року від відповідача надійшло і було виконано позивачем 35 заявок.

У строки, визначені п. 4.3. договору, позивачем шляхом особистого вручення були надані відповідачу на підпис акти надання послуг: №12 від 30 квітня 2025 року на суму 186768,00 грн; №13 від 30 квітня 2025 року на суму 142164,00 грн; №17 від 31 травня 2025 року на суму 184680,00 грн; №18 від 31 травня 2025 року на суму 133452,00 грн; №17 від 30 червня 2025 року на суму 190 836,00 грн; № 18 від 30 червня 2025 року на суму 116820,00 грн. Однак, відповідач зазначені акти не підписав, не повернув та не надав мотивовану відмову у прийнятті послуг.

Позивачем були повторно складені акти наданих послуг на загальну суму 954720,00 грн, які 14 серпня 2025 року позивач надав замовнику з вимогою прийняти та оплатити послуги: № 21 від 31 липня 2025 року на суму 186768,00 грн; №22 від 31 липня 2025 року на суму 142164,00 грн; №23 від 31 липня 2025 року на суму 184680,00 грн; № 24 від 31 липня 2025 року на суму 133452,00 грн; №25 від 31 липня 2025 року на суму 190836,00 грн; №26 від 31 липня 2025 року на суму 116 820,00 грн. Крім того, 31.07.2025 позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні до актів надання послуг від 31.07.2025.

25.08.2025 позивач отримав лист від відповідача №109/45/1651 від 21.08.2025, в якому відповідач повідомив, що у нього відсутні підстави для підписання актів, оскільки дія договору припинена з 01.05.2025, про що повідомлялось листами №164/вих від 20.03.2025 та № 322/вих від 01.05.2025. позивач зазначає, що лист від 20.03.2025 №164/вих на адресу позивача не надходив, а на лист №322/вих від 13.05.2025 позивач надав відповідь (вих. №20250515-01 від 15.05.2025), у якій зазначив, що у відповідача відсутнє право одностороннього розірвання договору, оскільки договором не визначена можливість односторонньої відмови сторони від виконання договору та для застосування положень договору про його дострокове розірвання необхідна виключно згода обох сторін. Отже, лист відповідача №109/45/1651 від 21.08.2025 не може розглядатись як вмотивована відмова від підписання актів надання послуг, так як договір є діючим.

10.09.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 20250910-01 від 10.09.2025 про сплату заборгованості у розмірі 954720,00 грн, яку відповідач отримав 15.09.2025.

Однак, відповіді на вимогу не надав, заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 954720,00 грн.

У відповіді на відзив позивач в заперечення доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначив, що в тендерній пропозиції позивача за вих.№ 20241220-2 від 20.12.2024 та додатку 2 до договору зазначена вартість саме за технічне обслуговування димових та вентиляційних каналів, які передбачені графіком технічного обслуговування димовентканалів від газових приладів, складеного замовником (додаток №1.1, 1.2 та 1.3), тобто позивач надає послуги відповідачу щомісячно саме згідно графіків технічного обслуговування вентиляційних та димових каналів, які зазначені в додатках №1.1, 1.2 та 1.3 до договору. Виконання заявок є додатковою послугою до графіків технічного обслуговування і не оплачується окремо.

Щодо посилань відповідача на наказ Міністерства енергетики України від 21.10.2024р. №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання" як на підставу не оплати наданих позивачем послуг та розірвання договору позивач вказує, що відповідно до умов п.2.1 договору передбачені договором послуги проводяться у відповідності з ТУ, ДБН В.2.5-20-2018 "Газопостачання", "Правилами Безпеки систем газопостачання" України, Наказу Міністерства № 190 "Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг) витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території" від 27.07.2018 та Наказу Міністерства №285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання" від 15.05.2015. Позивач надавав послуги виключно на підставі укладеного договору та згідно діючих та чинних норм законодавства України, жодних змін до договору не вносилось. Лист №164/вих від 20.03.2025 позивач не отримував, відповідач не надав докази отримання цього листа позивачем.

На думку позивача, передбачені пунктом 10.4 договору умови для припинення його дії були відсутні, а тому відповідач не був наділений правом на дострокове розірвання договору. З огляду на це позивач вважає, що договір не може вважатися розірваним з 01.05.2025.

У письмових поясненнях від 04.03.2026, наданих на виконання вимог суду, позивач зазначає, зокрема таке: підтвердженням факту надання послуг за заявками протягом квітня-червня 2025 року є Перелік заявок, що був долучений до відповіді на відзив, що є витягом з Журналу прийому заявок ТОВ "ЗАУБЕР" (до письмових пояснень долучено скріншот з електронної пошти із заявками відповідача); вимоги наказу Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання" на правовідносини сторін не поширюються; акти надання послуг за квітень - червень 2025 року передані замовнику наручно і відповідач не заперечує факт отримання від позивача зазначених актів, мотивовані письмові відмови у прийнятті послуг згідно актів наданих послуг у квітні, травні та червні 2025 року відповідач не надав; згідно опублікованого відповідачем звіту зазначено, що договір діяв до 31.12.2025 та був виконаний в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке:

- відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 5.1., 5.2. договору підставою для надання послуг є заявка замовника, а підставою для оплати наданих послуг є підписаний сторонами акт наданих послуг;

- 20.02.2025 набрав чинності наказ Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання", дія якого поширюється на сторін у цьому спорі;

- оскільки акти ДВК за лютий 2025 року не відповідали додатку 15 Правил технічної експлуатації систем газопостачання, у позивача не було висновку, передбаченого додатком 16 Правил, відповідач 20.03.2025 звернувся до позивача з листом №164/вих та просив привести свою діяльність та акти ДВК до вимог Правил, а також наголосив, що у випадку невиконання вимог Правил, договір буде розірвано згідно п. 6.2.1 та п. 6.3.4. договору;

- з березня 2025 року, відповідач припинив подавати заявки відповідачу в межах договору, а у березні-травні 2025 року позивач не виконав вимог Правил технічної експлуатації систем газопостачання;

- листом №322/вих від 13.05.2025 відповідач повідомив позивача про розірвання договору через невиконання останнім його умов, зокрема зобов`язань, передбачених п.6.3.4 договору; також у листах від 16.07.2025 № 109/45/1276, від 21.08.2025 № 109/45/1651 (під час повернення проєктів актів наданих послуг №№ 21- 26 від 31.07.2025) та від 29.09.2025 №109/45/1863 (у відповідь на вимогу позивача від 10.09.2025) відповідач послідовно зазначав, що договір є розірваним з 01.05.2025; у зазначених листах відповідач також заперечував наявність підстав для задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що у квітні, травні та червні 2025 року позивач фактично не надавав передбачених договором послуг, не привів свою діяльність у відповідність до вимог Правил, а належні докази протилежного відсутні; -

- самі по собі акти наданих послуг не підтверджують фактичного надання зазначених у них послуг;

24.12.2025 у відповідача було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.12.2025р. у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 04.07.2025 за №12025100000000866, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що у органів досудового розслідування станом на 04.07.2025 була обґрунтована підозра на те, що послуги позивачем за договором № 6 від 08.01.2025 - не надавались.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголосив на необхідності виконання вимог наказу Міністерства енергетики України від 21.10.2024р. № 402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання", який набрав чинності 20.02.2025, та зазначив, що послуги у період квітень, травень, червень 2025 року позивачем не надавались.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.01.2025 за результатами проведеної процедури закупівлі №UA-2024-12-18-004840-a між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАУБЕР" (позивач, відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (відповідач, замовник) було укладено договір № 6 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2025 році надати послуги з обслуговування вентиляційних та димовентиляційних каналів (90915000-4: "Послуги з чищення печей і димарів") (надалі послуги), а замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги.

Відповідно до п.2.1. договору передбачені договором послуги проводяться у відповідності з ТУ, ДБН В.2.5-20-2018 "Газопостачання", "Правилами Безпеки систем газопостачання" України, Наказу Міністерства № 190 "Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг) витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території" від 27.07.2018 та Наказу Міністерства №285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання" від 15.05.2015.

Згідно із п.3.1. договору замовник зобов`язується сплатити Виконавцю вартість послуг, що становить: 3847932,00 грн., тому числі ПДВ 641322,00 грн за весь період дії договору.

Згідно із п.3.3. договору обсяги послуг по договору визначаються графіком технічного обслуговування димовентканалів від газових приладів, складеного замовником (додаток №1.1, 1.2 та 1.3).

У розділі 4 договору сторони погодили порядок здійснення оплати. Так, у п.4.1. договору передбачено, що оплата здійснюється протягом календарного місяця після підписання актів наданих послуг (далі - акти), в межах сум (ціни обслуговування), визначених в пропозиції конкурсних торгів.

Оплата здійснюється щомісячно не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акту наданих послуг (п.2. договору).

Відповідно до п.4.3. договору останній день поточного місяця виконавець надає замовнику відповідні акти наданих послуг із зазначенням їх вартості. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у п`ятиденний термін (за кількістю робочих днів) повертає один примірник актів виконавцю, або в цей же термін надає виконавцю мотивовану письмову відмову у прийнятті послуг.

У п.5.1. договору передбачено, що надання виконавцем послуг здійснюється згідно графіка та заявок замовника.

Послуги згідно заявок надаються протягом трьох робочих днів з моменту отримання заявки (за винятком заявок, які передані виконавцю для виконання у терміновому порядку). Місце надання послуг - житлові будинки Шевченківського району міста Києва (п.5.2., 5.4. договору).

Згідно із пп.6.1.4. п.6.1. договору замовник зобов`язаний організувати реєстрацію і передачу до АТ "Київгаз" актів технічного стану вентиляційних та димовентиляційних каналів, які оформляються і надаються виконавцем.

У пп.6.3.4. п.6.3. договору передбачено обов`язок виконавця забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам цього договору, установленим державним, галузевим та іншим стандартам і вимогам, визначеними відповідними нормативно правовими актами.

У пп.6.2.1. п.6.2. договору встановлено право замовника достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань Виконавцем, повідомивши про це виконавця у строк 30 робочих днів.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадку: закінчення терміну, на який його було укладено; у випадку ліквідації замовника чи виконавця у встановленому законодавством порядку; за взаємною згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2025 року (п.10.1. договору).

Позивач зазначає, що надавав наручно відповідачу акти надання послуг: №12 від 30 квітня 2025 року на суму 186768,00 грн; №13 від 30 квітня 2025 року на суму 142164,00 грн; №17 від 31 травня 2025 року на суму 184680,00 грн; №18 від 31 травня 2025 року на суму 133452,00 грн; №17 від 30 червня 2025 року на суму 190 836,00 грн; № 18 від 30 червня 2025 року на суму 116820,00 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач зазначені акти не підписав, не повернув їх та не надав мотивовану відмову у прийнятті послуг. Зазначені акти у матеріалах справи також відсутні.

Згідно із наданим відповідачем у матеріали справи листом вих.164/вих. від 20.03.2025 відповідач повідомив позивача, що 20.02.2025 набрав чинності наказ Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання" та пропонував привести акти повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів , житлових та громадських будинків у відповідність до вимог цих Правил; у разі невиконання цієї вимоги, договір про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів від 08.01.2025 №6, на підставі п.6.2.1., п.6.3.4., буде вважатися розірваним. Докази направлення листа вих.164/вих. від 20.03.2025 на адресу позивача відповідач у матеріали справи не надав, а позивач у свою чергу заперечив отримання вказаного листа.

У відповідь на лист відповідача від 13.05.2025 №322/вих., у якому останній зазначав, що договір є розірваним з 01.05.2025, позивач листом від 15.05.2025 №20250515-01 заперечив право відповідача на одностороннє розірвання договору.

Згідно із листа вих.№20250814-01 від 14.08.2025 позивач вимагав прийняти газові акти, що підтверджують виконання обсягу робіт за квітень-липень 2025 року та акти надання послуг №21-26 від 31.07.2025. У додатках до цього листа зазначено: акти надання послуг №№21-26 від 31.07.2025 у двох екземплярах (12 аркушів) та акти періодичної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків №№202504-002-001 - 202504-002-164, №№202505-002-001 - 202505-002-146, №№202506-002-001 - 202506-002-156, у трьох примірниках (1398 аркушів).

Відповідні акти періодичної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків у матеріалах справи відсутні.

У листі №109/45/1651 від 21.08.2025 відповідач повідомив, що у нього відсутні підстави для підписання актів, оскільки дія договору припинена з 01.05.2025.

На підтвердження факту надання послуг за квітень - липень 2025 року позивач надав у матеріали справи підписані ним акти надання послуг на загальну суму 954720,00 грн: № 21 від 31 липня 2025 року на суму 186768,00 грн; №22 від 31 липня 2025 року на суму 142164,00 грн; №23 від 31 липня 2025 року на суму 184680,00 грн; № 24 від 31 липня 2025 року на суму 133452,00 грн; №25 від 31 липня 2025 року на суму 190836,00 грн; №26 від 31 липня 2025 року на суму 116820,00 грн; складені та зареєстровані податкові накладні до зазначених актів надання послуг. Зі сторони замовника акти надання послуг, датовані 31 липня 2025 року, не підписані.

Також позивачем надані у матеріали справи скріншоти з електронної пошти позивача із заявками на виконання робіт та Перелік заявок по технічному обслуговуванню димових та вентиляційних каналів.

10.09.2025 відповідач надіслав відповідачу вимогу за вих. №20250910-01 від 10.09.2025, в якій просив відповідача сплатити заборгованість за надані послуги у розмірі 954720,00 грн.

Предметом цього спору є стягнення з відповідача 954720,00 грн заборгованості за договором №6 від 08.01.2026 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (за твердженнями позивача) взятих на себе зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем договору №6 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів від 08.01.2025 в частині повної оплати вартості послуг з обслуговування вентиляційних та димовентиляційних каналів у черні - липні 2025 року.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у цій справі, судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Предметом договору про надання послуг є процес надання послуг, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

На підтвердження факту надання послуг за квітень - липень 2025 року позивач надав у матеріали справи акти надання послуг на загальну суму 954720,00 грн: № 21 від 31 липня 2025 року на суму 186768,00 грн; №22 від 31 липня 2025 року на суму 142164,00 грн; №23 від 31 липня 2025 року на суму 184680,00 грн; № 24 від 31 липня 2025 року на суму 133452,00 грн; №25 від 31 липня 2025 року на суму 190836,00 грн; №26 від 31 липня 2025 року на суму 116820,00 грн; складені та зареєстровані податкові накладні до зазначених актів надання послуг.

Зазначені акти надання послуг замовником не підписані. У листі №109/45/1651 від 21.08.2025 відповідач повідомив, що у нього відсутні підстави для підписання актів, оскільки дія договору припинена з 01.05.2025.

У свою чергу, відповідач стверджує, що послуги у квітні - червні 2025 року позивачем не надавались, а акти надання послуг не оформлені відповідно до вимог наказу Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання" (не відповідали додатку 15 Правил технічної експлуатації систем газопостачання та у позивача не було висновку Держенергонагляду, передбаченого додатком 16 Правил).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Як зазначено судом вище, акти надання послуг, які датовані позивачем 31 липня 2025, підписані лише зі сторони виконавця (позивача у справі).

Враховуючи аргументи сторін з приводу оформлення актів, суд зазначає, що дійсно 20.02.2025 набрав чинності наказ Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 "Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання", дія яких поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу, суб`єктів господарювання, що виконують роботи з технічного обслуговування систем газопостачання, димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових і громадських будинків (далі - суб`єкти господарювання). Вимоги цих Правил також поширюються на співвласників багатоквартирних будинків, власників (орендарів (наймачів), управителя) газифікованих будівель, індивідуальних (садибних) житлових будинків, квартир, приміщень (у тому числі житлових).

Згідно із п.19 глави 2 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402 перевірка та прочищення димових і вентиляційних каналів здійснюється відповідно до вимог глави 6 цього розділу з оформленням акта первинної, періодичної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків, форма якого наведена у додатку 15 до цих Правил (далі - акт ДВК).

Відповідно до п.1 глави 6 розділу V Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 №402, власники (орендарі (наймачі) та/або управителі, співвласники та/або управитель БКБ), мають забезпечити своєчасне технічне обслуговування (перевірку та прочищення) димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових і громадських будинків. Перевірка та прочищення димових та вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків повинні виконуватися суб`єктом господарювання, який має висновок Держенергонагляду щодо відповідності суб`єкта господарювання вимогам з забезпечення належного виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків, форма якого наведена у додатку 16 до цих Правил (далі - висновок відповідності).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до умов договору передбачені договором послуги проводяться у відповідності з ТУ, ДБН В.2.5-20-2018 "Газопостачання", "Правилами Безпеки систем газопостачання" України, Наказу Міністерства № 190 "Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг) витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території" від 27.07.2018 та Наказу Міністерства №285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання" від 15.05.2015.

Згідно із додатком №2 Технічні вимоги до предмета закупівлі №UA-2024-12-18-004840-a технічне обслуговування димовентиляційних каналів та ремонт оголовків димовентканалів повинно виконуватись згідно Правил затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання" та інших відповідних нормативних документів, спеціалізованими організаціями, які мають відповідний дозвіл на виконання робіт, спеціально підготовлений обслуговуючий атестований персонал, близько розташовані опорні пункти та наявність матеріально-технічної бази, наявність дозволу на виконання робіт по перевірці інструментальним методом кратності повітрообміну в газифікованих приміщеннях та надання технічних характеристик для проведення розрахунків на відсутність конденсату в димоходах (в разі заміни газових приладів).

Відповідно до п.4 Технічних вимог до предмета закупівлі №UA-2024-12-18-004840-a перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів житлових будинків оформляється актом, рекомендована форма якого наведена у додатку 2 до Правил безпеки газопостачання (пункт 6.8 глави 6 розділу V) затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285. Оформлені належним чином акти надаються виконавцем не пізніше 5 числа наступного місяця для передачі його до УЕГГ-2.

Відповідно до п.6.8. глави 6 розділу V 6.8. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:

димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно, - не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, - два рази на рік (навесні і восени);

димоходи опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік: перед початком і після закінчення опалювального сезону;

димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) - не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві - з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).

Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню одночасно з димовими. У разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік.

Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків оформляються актом, рекомендована форма якого наведена у додатку 2.

Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів - 12 місяців.

Додатком 2 до Правил безпеки систем газопостачання (пункт 6.8 глави 6 розділу V) встановлено рекомендовану форму перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків.

Аналогічна форма акту визначена і в додатку №3 перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків до договору.

За умовами пп.6.1.4. п.6.1. договору замовник зобов`язаний організувати реєстрацію і передачу до АТ "Київгаз" актів технічного стану вентиляційних та димовентиляційних каналів, які оформляються і надаються виконавцем.

Однак, матеріали справи не містять актів перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків до договору.

У контексті спірних правовідносин, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.02.2024 у справі №921/515/20, згідно із якою факт реального виконання робіт є первинною ознакою господарської операції, а складення та підписання акта за результатами їх виконання є вторинною (похідною) ознакою від первинної.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23 зазначено, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

За висновками Верховного Суду у справі №1340/5998/18 наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту надання послуг, сторони не позбавлені права доводити надання послуг іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення надання таких послуг.

Отже, сам по собі факт складення актів наданих послуг не є безумовним підтвердженням їх фактичного виконання. Вирішальне значення для встановлення реальності господарської операції має наявність сукупності належних і допустимих доказів, які підтверджують фактичне надання послуг, їх обсяг, зміст та використання результатів таких послуг у господарській діяльності замовника.

Водночас, позивач не надав у матеріали справи акти надання послуг підписані замовником. При цьому умовами договору, незважаючи на визначений строк для подання мотивованої відмови, не встановлено, що відсутність такої відмови або надання необґрунтованої відмови тягне за собою презумпцію прийняття наданих послуг.

Більше того, матеріали справи не містять актів перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків, які відповідно до умов договору мали бути оформлені під час виконання робіт.

Інших належних і допустимих доказів, що підтверджують фактичне виконання спірних послуг, позивачем також не надано.

Надані позивачем скріншоти електронного листування не містять відомостей, які б достовірно підтверджували, що відповідні повідомлення були надіслані з офіційних електронних адрес відповідача або уповноваженими ним особами. Крім того, перелік заявок щодо технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів складений самим позивачем в односторонньому порядку, а тому за відсутності інших належних та допустимих доказів не може розглядатися як беззаперечне підтвердження існування таких заявок чи їх отримання від відповідача.

Також суд зазначає, що сам по собі факт складання та реєстрації податкових накладних не підтверджує реальності надання спірних послуг. Податкові накладні є документами податкового обліку та можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими належними і допустимими доказами, які підтверджують фактичне виконання господарської операції. За відсутності таких доказів податкові накладні не можуть слугувати достатнім підтвердженням факту надання послуг, їх обсягу, змісту та прийняття відповідачем.

Наданий позивачем звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2024-12-18-004840-a не є належним доказом надання спірних послуг, оскільки відображає лише загальну суму виконання договору, яка відповідає вартості послуг за актами за січень - березень 2025 року. Будь-яких відомостей про виконання послуг у спірний період звіт про виконання договору про закупівлю не містить.

З приводу доводів сторін щодо припинення, розірвання чи чинності договору не входять до предмета доказування у цій справі, то суд виходить з того, що межі судового розгляду визначаються предметом та підставами позову. Оскільки у цій справі предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання послуг, такі доводи сторін самі по собі не є предметом дослідження, якщо вони не впливають на вирішення питання щодо фактичного надання послуг та виникнення у відповідача обов`язку з їх оплати.

Предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги, а тому суд надає оцінку лише тим обставинам, які мають значення для вирішення питання щодо факту надання послуг, їх прийняття відповідачем та наявності чи відсутності обов`язку з їх оплати.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи приписи ч.1 ст.14, ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази не підтверджують належними та допустимими засобами доказування реальне надання позивачем спірних послуг, а тому заявлені вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У цій справі з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки позивачем належними та допустимими засобами доказування реальне надання позивачем у квітні-липні 2025 року спірних послуг за договором №6 про надання послуг з обслуговування димових та вентиляційних каналів від 08.01.2025, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАУБЕР" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" про стягнення 954720,00 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАУБЕР" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" про стягнення 954720,00 грн відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.07.2026.

Суддя С.О. Турчин