Court ruling № 1382829, 23.10.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

К-27252/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“23”жовтня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченко А.О.

секретар судового засідання                Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 23.10.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Санаторій "Сенетатє" Державного підприємства "Меdіsan" Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.06 та рішення господарського суду Одеської області від 29.11.2005

у справі        №14/268-05-8888

за позовом   ДП "Санаторій "Сенетатє"

до                   Білгород-Дністровської ОДПІ

про                 визнання недійсним податкового повідомлення-рішення і звільнення від            сплати штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

ДП „Санаторій "Сенетатє" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2005р. № 0001832301/0 та звільнення від сплатити штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.11.2005, яке залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського судувід 07.02.2006у справі №14/268-05-8888 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Білгород-Дністровською ОДПІ проведена комплексна документальна перевірка дотримання ДП „Санаторій "Сенетатє" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 01.04.2005р., за результатами якої складено акт від 08.08.2005р. № 1632/2311/03356134.

Зазначеним актом встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16 502 грн., у т.ч. в липні 2003р. - на 5539 грн. в серпні 2003р. - - на 2280 гри., в вересні 2003р. - на 8683 грн., що є порушенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2. ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, м.н.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки за вищеназвані порушення згідно із п.п. „б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, відповідно до п.п.17.1.3 а. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 Білгород-Дністровською ОДПІ оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 16.08.2005р. № 0001832301/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 24 753 грн. (16 502 грн. основного платежу та 8251 грн. штрафних санкцій).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди мотивували тим, що матеріалами справи підтверджується правомірність донарахування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання ДП „Санаторій "Сенетатє" з податку на додану вартість. Господарським судами не прийняті до уваги посилання позивача в обґрунтування вимог, що заниження сум ПДВ здійснені внаслідок зловживання службовим становищем попереднім керівництвом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ДП "Санаторій "Сенетатє" наголошує на тому, що визначення ДП „Санаторій "Сенетатє" основного платежу та штрафних санкцій з ПДВ у сумі, зазначеній в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні є незаконним, оскільки заниження розміру податку в перевіряємому періоді, є наслідком неправомірних дій попереднього керівництва, яке зловживало службовим становищем з метою особистого збагачення.

Проте таке твердження позивача не може прийматись судом до уваги оскільки матеріали справи свідчать про те, що дії, які призвели до неправильного визначення податкового зобов'язання з ПДВ в липні - вересні 2003 року, здійснювались головним бухгалтером від імені підприємства, а не від власного імені, у зв'язку з чим позивач несе відповідальність за встановлені органом ДПС в акті перевірки порушення в повному обсязі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в разі визнання головного бухгалтера винним у скоєних правопорушеннях у встановленому законодавством порядку ДП „Санаторій "Сенетатє" має право регресної вимоги згідно п.4.3 власного статуту та чинного законодавства України (зокрема, ч.4 ст.23 Закону України „Про господарські товариства").

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що, відповідачем правомірно застосовано до відповідача фінансові санкції та визначено суму податкового зобов'язання позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Санаторій "Сенетатє" Державного підприємства "Меdіsan" Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова задоволенню не підлягає, а ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.06 у справі №14/268-05-8888  – залишається без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Санаторій "Сенетатє" Державного підприємства "Меdіsan" Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдовазалишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського судувід 07.02.06 у справі№14/268-05-8888– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О.Рибченко