Decision № 138278317, 15.07.2026, Industrialnyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Kharkiv City)

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/4851/26

Провадження № 2/644/3919/26

15.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6296919 від 12.05.2024 року у загальному розмірі 35 164 грн., а також судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений Договір про споживчий кредит № 6296919, відповідно до умов якого, відповідач отримав грошові кошти в сумі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених договором.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 35 164 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн.; заборгованості за відсотками 24 689 грн., заборгованості за комісією 575 грн.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Мілоан» за кредитними договорами, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 6296919 від 12.05.2024 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 04.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 15.07.2026 року, проведено заочний розгляд даної справи, згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 12.05.2024 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створив Анкету-заяву на кредит № 6296919, сума кредиту 5000 грн., за якою того ж дня погоджено надання кредиту за замовлену суму в розмірі 5000 грн.

В цей же день 12.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 6296919.

Згідно п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн., кредит надається строком на 360 дні з 12.05.2024 (п. 1.3.), остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 07.05.2025 (п. 1.4.).

Згідно п. 2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Розділом 4 Договору передбачено відповідальність сторін, а саме в п. 4.1. вказано, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту згідно Графіка, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн. за кожний випадок порушення.

Відповідно до п. 6.1. цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав із ТОВ «Мілоан» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (одноразовим ідентифікатором 629332, а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Підписанням договору відповідач усвідомлено погодився з викладеними в ньому умовами, включаючи строки кредитування, розмір кредиту, комісії за надання кредиту та процентної ставки, порядок її нарахування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що відповідає принципу свободи договору з урахуванням рівності статусу сторін такого договору.

Позивачем надано Графік платежів, яким визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення.

Платіжним дорученням № 130857862 від 12.05.2024, підтверджується перерахування коштів в сумі 5000 грн. платник ТОВ «Міолан», отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору № 6296919; кредит.рах.: НОМЕР_1 .

З відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 6296919 від 12.05.2024 вбачається, що відповідачу 12.05.2024 надано кредит у розмірі 5000 грн. та одночасно нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 575 грн. протягом строку кредитування з 12.05.2024 по 24.09.2024 проводилося нарахування процентів згідно умов договору.

Отже наведені обставини укладання договору виконання кредитором обов`язку із надання грошових коштів у кредит, та невиконання відповідачем позичальником обов`язку із їх повернення та сплати відсотків, є встановленими судом й відповідачем не спростовані.

24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого кредитор ТОВ «Мілоан» передало (відступило) за плату, а новий кредитор ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

За відступлення права вимоги згідно договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» узгоджену в п. 7.1. договору суму 1479167,31 грн. згідно платіжної інструкції № 5898 від 24.09.2024, та заактовано передачу Реєстру Боржників Кредитора 24.09.2024.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024 вбачається, що під № 915 вказаний ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 6296919 від 12.05.2024, дата закінчення договору 07.05.2025, сума виданого кредиту 5000 грн., сума заборгованості за яким складає 19484 грн.

Відтак право вимоги за кредитним договором № 6296919 від 12.05.2024 були передані ТОВ «Мілоан» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі реєстру прав вимог, який оформлений належним чином.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6296919 від 12.05.2024 року у період з 25.09.2024 по 07.05.2025 нарахована заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у розмірі 35 164 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн.; заборгованості за відсотками 24 689 грн., заборгованості за комісією 575 грн.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання 4900 грн.

02.03.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направлено відповідачу досудову вимогу про необхідність погасити існуючу заборгованість по кредиту.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11).

З договору про споживчий кредит № 6296919 від 12.05.2024, укладеного між відповідачем та ТОВ «Мілоан», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки, даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через особистий кабінет, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», викладені Верховним Судом у постановах 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 та ін.

Отже, відповідач уклав електронний договір підписавши такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000 грн. на кредит.рах. НОМЕР_1 , підтверджується платіжним дорученням від 12.05.2024.

Згідно інформації з АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку за період 12.05.2024-19.05.2024 було зарахування коштів на суму 5000 грн.

Щодо переходу до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 тощо).

У справі, що розглядається, право вимоги до відповідача підтверджується договором про відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.09.2024, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників, які засвідчені належним чином, містять підписи обох сторін договорів, а також платіжною інструкцією від 24.09.2024 про плату згідно договору відступлення прав вимоги №110-МЛ, вказані документи є належними доказами переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги та реєстру боржників, а тому до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6296919 від 12.05.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги те, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за укладеним договором, суд вважає доведеними наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6296919 від 12.05.2024 року в розмірі 30 264 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн.; заборгованості за відсотками 24 689 грн., заборгованості за комісією 575 грн.

Щодо стягнення нарахованої суми по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4900 грн., суд зазначає, що відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Оскільки, позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення неустойки відсутні, вимога про стягнення з відповідача 4900 грн. заборгованості за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Дослідивши подані до суду документи на підтвердження витрат на правничу допомогу позивача, суд зауважує, що заявлена позивачем до стягнення сума за виконану адвокатом роботу, є завищеною, оскільки дана справа не є справою великої складності, у зв`язку з чим, була визнана судом малозначною та її розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи підлягає зменшенню до 3000 грн.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. та судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2291,26 грн.

Керуючись ст.ст. 10,12,76,77,81,89,141,265,280-284,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»заборгованість за договором № 6296919 від 12.05.2024 року у розмірі 30 264 (тридцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 грн.; заборгованості за відсотками 24 689 грн., заборгованості за комісією 575 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2291,26 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус, 4-й поверх;

відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М. Ритов