Decision № 138265259, 16.07.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 рокусправа № 640/11820/19

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в :

На розгляд суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (далі також - позивач, ПрАТ «Київспецтранс», Товариство) до Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі також - відповідач, Держекоінспекція, контролюючий орган), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.05.2019 щодо ПрАТ «Київспецтранс», а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний припис від 29.05.2019 складено на підставі акта № 274 від 23.05.2019, оформленого за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), предметом якого була перевірка виконання попереднього припису від 05.03.2019. Стверджує, що припис є необґрунтованим, свавільним та містить вимоги, які не відповідають законодавству і не узгоджуються з висновками акта перевірки, на підставі якого його складено. Зокрема, наголосив, що пункт 16 припису від 29.05.2019 щодо недопущення захоронення небезпечних відходів (відпрацьованих елементів живлення (батарейок), відпрацьованих люмінесцентних ламп, шприців тощо) не відповідає ані змісту пункту 9 припису від 05.03.2019, ані опису виявлених порушень акта № 274 від 23.05.2019, оскільки у них ідеться про енергозберігаючі лампи та тару з-під мастил, а не про люмінесцентні лампи та шприци, що свідчить про надуманість і безпідставність відповідних відомостей. Вказав, що діяльність ПрАТ «Київспецтранс» не передбачає захоронення небезпечних відходів, а факт такого захоронення жодним чином не підтверджений; вживання в акті та приписі слова «тощо» вказує на відсутність детального опису порушень. Позивач також зазначив, що обов`язок попереднього сортування твердих побутових відходів за видами покладено умовами укладених ним договорів на його контрагентів - перевізників відходів, а не на Товариство, яке здійснює лише захоронення відходів; законодавство не покладає обов`язку сортування відходів на особу, яка здійснює їх захоронення. Наголосив, що протягом трьох місяців контролюючим органом за тотожними підставами винесено два приписи (від 05.03.2019 та від 29.05.2019), а тому оскаржуваний припис є протиправним і підлягає скасуванню. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 03.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О.

Ухвалою від 14.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін в режимі відео конференції.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався; будь-яких заперечень проти позову та доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного припису суду не надав. Треті особи письмових пояснень до суду не подавали.

Суд дослідив подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.

Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 02772037); основним видом його господарської діяльності згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діяльність за кодом КВЕД 38.11 «Збирання безпечних відходів».

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 07.04.1998 серії ІІ-КВ № 001675, виданого Підгірцівською сільською радою, ПрАТ «Київспецтранс» надано у постійне користування 63,7 гектара землі під полігон твердих побутових відходів. На відповідній земельній ділянці розташовано полігон твердих побутових відходів № 5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області.

ПрАТ «Київспецтранс» здійснює господарську діяльність із захоронення побутових відходів на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з захоронення побутових відходів за місцем провадження господарської діяльності: Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці та м. Київ, Пирогівський шлях, 94-96, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 07.09.2017 № 1094.

На виконання договорів на захоронення твердих побутових відходів, укладених ПрАТ «Київспецтранс» з перевізниками твердих побутових відходів (зокрема, договору № 608321/95 від 21.01.2019 з ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦСЕРВІС», договору № 610303/95 від 21.01.2019 з ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХНІКА», договору № 602001/95 від 21.01.2019 з ТОВ «ЕКОВТОР-ТРАНС», договору № 067/2019 від 21.01.2019 з КП «КИЇВКОМУНСЕРВІС», договору № 601017/95 від 23.01.2019 з ТОВ «АНТЕЙ ТРАК», договору № 609121/95 від 31.01.2019 з ДП «Фірма Альтфатер Київ», договору № 601020/95 від 31.01.2019 з ТОВ «ВЕЙСТ РІСАЙКЛІНГ», договору № 601001/95 від 31.01.2019 з ТОВ «КИЇВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА СЛУЖБА», договору № 602002/95 від 31.01.2019 з ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО-СТОК», договору № 608124/95 від 31.01.2019 з ТОВ «КРАМАР ЕКО» та договору № 611005/95 від 31.01.2019 з ПП «ОБУХІВМІСЬКВТОРРЕСУРСИ»), контрагенти позивача - перевізники зобов`язалися власними силами та засобами здійснювати попереднє сортування відходів за видами, розвантаження-навантаження, транспортування та здачу їх на полігон для захоронення.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі відповідного наказу проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ПрАТ «Київспецтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 274 від 23.05.2019 (далі також - акт № 274). Згідно з актом № 274 позапланова перевірка здійснювалася щодо перевірки виконання припису від 05.03.2019.

Пунктом 9 припису від 05.03.2019, серед іншого, вимагалося не допускати на полігоні ТПВ № 5 захоронення небезпечних відходів (відпрацьовані елементи живлення (батареї акумулятори тощо), енергозберігаючі лампи, тара з-під мастил тощо). Відповідно до акта № 274 від 23.05.2019, серед іншого, вказано, що пункт 9 припису від 05.03.2019 не виконується, а також зазначено, що позивач не в повному обсязі здійснює сортування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; при цьому у графі акта щодо найменування нормативно-правового акта, вимоги якого порушено, зазначено посилання на пункт «д» статті 17 Закону України «Про відходи».

На підставі акта № 274 від 23.05.2019 Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено та підписано посадовими особами оскаржуваний припис від 29.05.2019, пунктом 16 якого, серед іншого, вимагається не допускати на полігоні ТПВ № 5 захоронення небезпечних відходів (відпрацьовані елементи живлення (батарейки), відпрацьовані люмінесцентні лампи, шприци тощо).

Не погоджуючись із приписом від 29.05.2019 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зазначені обставини підтверджені наявними у справі доказами та не спростовані відповідачем. Спір між сторонами виник щодо правомірності припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.05.2019, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), оформленого актом № 274 від 23.05.2019.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства (абзац восьмий частини шостої статті 7 Закону № 877-V).

За правилами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення). Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України. Відповідно до покладених на неї завдань Держекоінспекція та її територіальні органи проводять перевірки, складають за результатами здійснення державного нагляду (контролю) акти, надають обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснюють контроль за їх виконанням.

З наведеного слідує, що Державна екологічна інспекція Столичного округу є органом, уповноваженим проводити перевірки та вживати заходи реагування, зокрема шляхом складання припису. Відповідні правові висновки щодо повноважень Держекоінспекції складати припис за результатами заходу державного нагляду (контролю) викладено Верховним Судом у постанові від 23.02.2024 у справі № 400/3940/21.

Застосовуючи наведене правове регулювання до встановлених у справі обставин, суд зазначає таке.

Зі змісту наведених норм слідує, що припис є розпорядчим документом, який складається органом державного нагляду (контролю) виключно на підставі акта, оформленого за результатами відповідного заходу, та має бути спрямований на усунення саме тих порушень вимог законодавства, які виявлено під час заходу і детально описано в акті з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Саме акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення (припис) контролюючого органу. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 826/4278/14 та підтримано у постанові від 23.02.2024 у справі № 400/3940/21.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що вимоги припису, які за своєю правовою природою є обов`язковими для виконання, мають бути конкретними, чіткими та зрозумілими, а можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), якого слід вжити суб`єкту господарювання для усунення порушень (постанова Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 420/27120/21).

Крім того, у постанові від 07.11.2023 у справі № 460/17126/21 Верховний Суд узагальнив вимоги до змісту та оформлення припису щодо усунення порушень природоохоронного законодавства: припис має містити перелік порушень, допущених суб`єктом перевірки, та визначати строки їх усунення; кожна вимога у приписі контролюючого органу повинна бути належним чином сформульованою, загальнозрозумілою та доведеною суб`єкту перевірки; припис не може носити попереджувальний та рекомендаційний характер; припис не може абстрактно вказувати на обов`язок суб`єкта господарської діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства; включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер, суперечить суті та меті припису як розпорядчого документа, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Судом встановлено, що оскаржуваний припис від 29.05.2019 складено на підставі акта № 274 від 23.05.2019. Разом з тим зміст вимог припису не узгоджується з висновками акта, на підставі якого його прийнято. Зокрема, пунктом 16 припису від 29.05.2019 вимагається не допускати на полігоні ТПВ № 5 захоронення небезпечних відходів (відпрацьовані елементи живлення (батарейки), відпрацьовані люмінесцентні лампи, шприци тощо), тоді як у пункті 9 припису від 05.03.2019, виконання якого перевірялося, та у відповідному описі виявлених порушень акта № 274 від 23.05.2019 йшлося про відпрацьовані елементи живлення (батареї, акумулятори), енергозберігаючі лампи та тару з-під мастил. Таким чином, у приписі від 29.05.2019 йдеться про люмінесцентні лампи, а не про енергозберігаючі лампи, та про шприци, а не про тару з-під мастил, що свідчить про невідповідність між порушеннями, зафіксованими в акті № 274 від 23.05.2019, та вимогами оскаржуваного припису.

Суд також враховує, що використання в акті № 274 від 23.05.2019 та в оскаржуваному приписі формулювання «тощо» без наведення вичерпного та конкретного переліку небезпечних відходів, захоронення яких, за твердженням контролюючого органу, має місце на полігоні, вказує на відсутність детального опису виявленого порушення, як того вимагає абзац восьмий частини шостої статті 7 Закону № 877-V.

При цьому належних та допустимих доказів фактичного захоронення позивачем небезпечних відходів на полігоні ТПВ № 5 матеріали справи не містять, а відповідачем, усупереч вимогам процесуального закону, таких доказів суду не надано. Основним видом діяльності ПрАТ «Київспецтранс» є збирання безпечних відходів та захоронення побутових відходів на підставі відповідної ліцензії; діяльність з захоронення небезпечних відходів позивач не здійснює, а факт такого захоронення жодним чином не підтверджено.

Щодо зафіксованого в акті № 274 від 23.05.2019 невиконання позивачем обов`язку із сортування відходів суд зазначає таке. З наявних у справі договорів на захоронення твердих побутових відходів, укладених ПрАТ «Київспецтранс» з перевізниками відходів, вбачається, що обов`язок здійснювати власними силами та засобами попереднє сортування відходів за видами до їх передачі на полігон для захоронення покладено саме на контрагентів позивача - перевізників відходів, а не на Товариство. Позивач за місцем провадження господарської діяльності здійснює захоронення побутових відходів, тоді як попереднє сортування відходів за видами покладено на осіб, які здійснюють їх транспортування та здачу на полігон. За таких обставин висновок контролюючого органу про невиконання позивачем відповідного обов`язку не ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Суд виходить із того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61 Конституції України). Покладення на позивача, який здійснює захоронення відходів, приписом обов`язків, виконання яких відповідно до умов укладених договорів покладено на інших суб`єктів господарювання - перевізників відходів, суперечить принципу індивідуальної відповідальності та не відповідає фактичному змісту спірних правовідносин.

Суд також зважає на те, що заходи реагування у вигляді обмеження чи зупинення діяльності суб`єкта господарювання є виключним заходом, застосування якого можливе за умови, коли виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та за умови існування таких порушень і такої загрози на момент вирішення відповідного питання. Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 420/5156/18. У межах спірних правовідносин наявність порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, контролюючим органом не доведена.

Наведене узгоджується також із висновками, викладеними у судових рішеннях в аналогічних спірних правовідносинах між тими самими сторонами, зокрема у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2020 у справі № 640/9772/19, яким визнано протиправним та скасовано припис від 05.03.2019 щодо ПрАТ «Київспецтранс», а також у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 у справі № 640/12279/19 та рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 640/5909/19, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, якими відмовлено у застосуванні до позивача заходів реагування з огляду на недоведеність порушень, що реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, оскаржуваний припис від 29.05.2019 складено з недотриманням вимог статті 7 Закону № 877-V щодо викладу порушень в акті перевірки та видачі припису виключно щодо усунення порушень, встановлених під час перевірки та зафіксованих у відповідному акті, оскільки вимоги припису не узгоджуються з висновками акта № 274 від 23.05.2019, не є конкретними та чіткими, а також не спрямовані на усунення належним чином встановлених і доведених порушень.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного припису суду не надав.

З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.05.2019 щодо ПрАТ «Київспецтранс» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Інші доводи та аргументи учасників справи, не наведені у мотивувальній частині цього рішення, не спростовують зроблених судом висновків.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2019. З огляду на задоволення позову, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29.05.2019 щодо Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс».

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (місцезнаходження: 04208, м. Київ, просп. Правди, буд. 85; код ЄДРПОУ 02772037) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2; код ЄДРПОУ 42163667) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна