Court ruling № 138205083, 09.07.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/15841/26

1-кп/569/2824/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №22026180000000070 від 26.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області м. Костянтинівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

30 червня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №22026180000000070 від 26.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 111 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року дане кримінальне провадження розподілено для розгляду колегією суддів в складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою колегії суддів Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2026 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження, зазначивши при цьому, що кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається. В обгрунтування клопотання про розгляд даного кримінального провадження у закритому судовому засіданні, вказав, що матеріали кримінального провадження містять інформацію, яка у разі її широкого розголосу загрожуватиме національній безпеці України.

В судовому засіданні прокурор також подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, не перестали існувати. В обгрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Суспільна небезпека вчиненого діяння, тяжкість злочину та можливого призначеного покарання обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Враховуючи, що значна частина державного кордону України, у зв`язку з агресією Російської Федерації, не контролюється Державною прикордонною службою України, перебуваючи на свободі, обвинувачений може вжити заходів щодо переховування від правоохоронних органів, включаючи переміщення на територію Російської Федерації, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначив, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено особу, якій ОСОБА_6 передав відомості що становлять державну таємницю. В підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та зазначив, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам та не зможе гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти призначення судового розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.

Так, дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України - немає.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 27 КПК України, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Приймаючи до уваги наведені прокурором доводи, враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає в діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні діяльності проти України в умовах воєнного стану та те, що під час подальшого розгляду справи можуть бути оголошені дані, які не підлягають розголошенню та пов`язані з національною безпекою України, подальший розгляд справи необхідно проводити у закритому судовому засіданні, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду в закритому судовому засіданні по суті.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.05.2026 року продовжено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, тривалістю в 60 днів, тобто 25 липня 2026 року, визначено місцем утримання ОСОБА_6 , під вартою ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою:

м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. Прокурор має право подати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, при цьому виклавши обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою. При вирішенні питання про продовження тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною першою ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання щодо продовження запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів, відповідно до ст. 178 КПК України, повинна врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з рішенням Європейського суду у справі «Вишневський та інші проти України», при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків колегія суддів застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку колегії суддів ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке зважаючи на санкцію статті відноситься до особливо тяжкого злочину відповідно, за ч. 2 ст. 111 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на срок п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Оцінюючи можливість впливу на свідків суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

За наведеного, враховуючи обставини кримінального правопорушення, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_6 на свідків з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

Ризик вчинення дій, спрямованих на знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, колегія суддів вважає недоведеним, оскільки досудове розслідування закінчене, та всі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_6 зібрані.

Колегія суддів вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень з огляду на відсутність стабільного джерела доходу, характер злочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах дії воєнного стану та триваючої збройної агресії РФ. Разом з цим, з огляду на перебування справи на розгляді в суді, колегія суддів вважає неспроможними доводи прокурора про наявність ризику продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 .

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає за необхідне при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , актуальність ризиків та їх характер, колегія суддів дійшла висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити належне виконання процесуальних обов`язків і запобігти будь-якому прояву окреслених ризиків. Таким чином, колегія суддів вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_6 під вартою строком на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194-197, 291, 314-316, 336, 369-372, 395 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №22026180000000070 від 26.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у закритому судовому засіданні на 16 липня 2026 року о 16 год 00 хв в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області за адресою: вул. Шкільна, 1, м. Рівне, в складі колегії суддів.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 06 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Обвинуваченого утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 06 вересня 2026 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 14 липня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_8

Суддя ОСОБА_9

Суддя ОСОБА_10