Decision № 138202613, 09.07.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/2294/23

Провадження № 2-а/369/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області адміністративну справу №369/2294/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м.Києві, третя особа: управління патрульної поліції в м. Києві інспектор майор поліції Мальчик Сергій Володимирович 3 батальйону 5 роти про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в м. Києві, третя особа: управління патрульної поліції в м. Києві інспектор майор поліції Мальчик Сергій Володимирович 3 батальйону 5 рота про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 2023 року постановою інспектора управління патрульної поліції в м. Києві, майора поліції Мальчика С.В. 3 бат. 5 рота, Григоровича Ф.П. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. на підставі ч. 5 ст. 121 КУпАП, за порушення пункт 2.3.в. Правил дорожнього руху. Суть порушення: 06 лютого 2023 року о 09 годині 57 хвилин у м. Києві на просп. Перемоги, 140, водій порушив п.2.3.в. ПДР - Порушення правил користування ременями безпеки.

Позивач вважає, що вказана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною з наступних підстав.

Позивач вказує, що правил дорожнього руху він не порушував, а після зупинки транспортного засобу інспектор не представився, не повідомив причину зупинки та не обґрунтував підстави для перевірки документів. За твердженням позивача, інспектор відмовився надати будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що порушення було зафіксоване на його особисту камеру.

Крім того позивач зазначає, що інспектор патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без належних доказів та без з`ясування всіх обставин справи, а обвинувачення не може ґрунтуватися виключно на припущеннях працівника поліції.

На підставі викладеного, не погоджуючись із рішенням інспектора, вважаючи винесену ним постанову необґрунтованою, позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАС №6506825 від 06 лютого 2023 року, якою на ОСОБА_1 , накладено стягнення штраф у сумі 510 грн., за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення закрити.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 07 квітня 2023 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили.

14 серпня 2023 року представником відповідача Департаменту патрульної поліції - Щур Ілоною Вячеславівною до суду подано відзив на адміністративний позов. Так, представник відповідача зазначає, що 06 лютого 2023 року о 09 год. 57 хв. під час несення служби інспектором патрульної поліції було виявлено транспортний засіб марки «SKODA», д.н.з НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України. Представник відповідача вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. З огляду на викладене просить відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 70 від 09 січня 2025 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У встановлений законом строк сторони заперечень щодо такого порядку не заявили, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Згідно ч. 4 і 5 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6506825 від 06 лютого 2023 року, винесеною інспектором роти №5 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Київ майором поліції Мальчиком С.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. на підставі ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, 06 лютого 2023 року о 09:57 в м. Києві на просп. Перемоги, 140, водій порушив п.2.3.в. ПДР Порушення правил користування ременями безпеки.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2023 року о 09:57 в м. Києві на просп. Перемоги, 140, на думку інспектора, водій ОСОБА_1 порушив п.2.3.в. ПДР Порушення правил користування ременями безпеки.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.3.в Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Разом з тим, доказів, які б однозначно свідчили про вину позивача в порушенні зазначених вимог Правил дорожнього руху України суду не надано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, законодавчо встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто, зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

У порушення вимог ст. 77 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки воно зафіксоване лише у постанові серії ЕАС №6506825 від 06 лютого 2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до Департаменту патрульної поліції в м. Києві та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., а тому за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати на оплату судового збору у розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 122, 222, 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 139, 241, 243, 244-246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м.Києві, третя особа: управління патрульної поліції в м. Києві інспектор майор поліції Мальчик Сергій Володимирович 3 батальйону 5 роти про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАС №6506825 від 06 лютого 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) витрати по сплаті судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА