Decision № 138190820, 10.07.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/31324/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати дії Головного управління ДПС в Одеській області з присвоєння статусу уточнюючим податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за землі державної або комунальної власності) за 2021 рік (№ 9435285738), за 2022 рік (№ 9314534969) за 2023 рік (№ 9383343268) "ІСТОРІЯ ПОДАННЯ" протиправними;

- зобов`язати посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області присвоїти статус "Вважається поданим за рішенням суду або податкового органу" уточнюючим податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за землі державної або комунальної власності) за 2021 рік (№ 9435285738), за 2022 рік (№ 9314534969) за 2023 рік (№ 9383343268);

- визнати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532 протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що листом від 01.07.2025 р. № 29892/6/15-32-13-05-06 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило про наявність податкового боргу в сумі 612939,16 грн., у тому числі: по земельному податку в розмірі 59833,16 грн., по акцизному податку на виноробну продукцію у розмірі 14601 грн., та рішення від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532, винесеного в порядку абз.2 п.95.5 ст.95 ПК України, про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу. Позивачем 21.07.2025 р. направлено контролюючому органу лист щодо відсутності підстав сплати земельного боргу . Однак, 30.07.2025 р. до банківської установи надійшло платіжне доручення від Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ТОВ "Виноробний завод КВЗ" податкового боргу по земельному податку на підставі рішення керівника Головного управління ДПС в Одеській області від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532. Вважає дане рішення протиправним, так як позивач на підставі договору від 07.04.2022 р. № 1 про внесення змін до договору оренди від 02.10.2001 р. № 2098409103, орендує у держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській областях єдиний майновий комплекс державного підприємства Київський виноробний завод за адресою: Одеська область, м.Подільськ, вул.Соборна, 220. Цей майновий комплекс розташований на земельній ділянці загальною площею 2,51 га. Оскільки ТОВ "Виноробний завод КВЗ" не є постійним користувачем земельної ділянки в розумінні ст.92 Земельного кодексу України, а отже і не є платником земельного податку, 13.02.2024 р. позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2021 рік (№ 9435285738), за 2022 рік (№ 9314534969) за 2023 рік (№ 9383343268), відкоригувавши свої податкові зобов`язання за вказані роки, у зв`язку з чим у ТОВ "Виноробний завод КВЗ" виникла переплата з податку на землю у сумі 2587850,08 грн. Згідно з даними Електронного кабінету платника податків квитанція № 2 пакети прийнято. Між тим, 27.02.2024 р. з Електронного кабінету платника податків встановлено, що зазначені уточнюючі податкові декларації з плати за землю містять відмітку "Історія подання". Також 27.02.2024 р. від Північного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області надійшло повідомлення від 19.02.2024 р. № 5425/6/15-32-04-10-06, в якому зазначено, що уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, за 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, за 2023 рік № 9383343268 вважаються неподаними у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: в порушення вимог п.48.3 ст.48 ПК України податкові декларації подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізити "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку). Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПК України, не вважається поданою. Зазначає, що так як уточнюючі податкові декларації з плати за землю подано з виправленими показниками, то подані раніше податкові декларації повинні були отримати статус "Історія подання". Також відповідно до пункту 2 підрозділу 2 розділу ІV Порядку № 5 для документів звітності, поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, статус "Повністю введено" вважається присвоєним за умовчанням. Отже, позивачем уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2021-2023 роки було подано у відповідності до вимог податкового законодавства, а відтак в діях посадових осіб відповідача простежується порушення вимог п.49.10 ст.49 ПК України, а саме в частині неправомірної відмови в прийнятті уточнюючих податкових декларацій. Щодо рішення від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532, то воно не містить відомостей, передбачених п.59.3 ст.59 ПК України, що позбавляє його юридичної сили. Крім того, дане рішення прямо пов`язано з присвоєнням Головним управлінням ДПС в Одеській області статусу уточнюючим податковим деклараціям з плати за землю за 2021-2023 роки "Історія подання".

Ухвалою від 19.09.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 06.10.2025 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі, надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

21.10.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено перевірку наявності та достовірності обов`язкових реквізитів уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268, за результатами якої встановлено порушення вимог п.48.3 ст.48 ПК України, а саме: декларації були подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку), у зв`язку з чим уточнюючим деклараціям згідно п.49.11, п.49.15 ст.49 ПК України присвоєно статус "Історія подання". На виконання вимог п.49.11 ст.49 ПК України позивачу надано повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06. Позивач не скористався своїм правом, визначеним п.49.12 ст.49 ПК України, повторно, після усунення недоліків, уточнюючі податкові декларації з плати за землю на 2021-2023 роки не подав. Рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлене повідомленням про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06 в адміністративному та/або судовому порядку не оскаржував. Станом на 26.06.2024 р. ТОВ "Виробничий завод КВЗ" обліковувався податковий борг по земельному податку у сумі 598338,16 грн., який виник з 30.08.2023 р. по 30.01.2024 р. на підставі поданих позивачем податкових розрахунків земельного податку. На підставі абз.2 п.95.5 ст.95 ПК України прийнято рішення від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, які належать ТОВ "Виноробний завод КВЗ". Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області діяло у межах повноважень, та у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.

30.10.2025 р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що за приписами п.49.15 ст.49 ПК України визнаються неподаними податкові декларації, а не уточнюючі декларації. Відповідачем не вказано в чому саме полягає недостовірність значення обов`язкового реквізити "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку).

Дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Виноробний завод КВЗ" подано до Головного управління ДПС в Одеській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268, які згідно квитанцій № 2 були прийняті.

За результатами проведеної Головним управлінням ДПС в Одеській області перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268 встановлено, що уточнюючі податкові декларації порушення вимог п.48.3 ст. 48 ПК України подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку).

Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено повідомлення позивачу про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06, відповідно до якого уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268 вважаються неподаними як такі, що складені з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: в порушення вимог п.48.3 ст.48 ПК України податкові декларації подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізити "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку). Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПК України, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПК України), а також змінено статус уточнюючих податкових декларацій на "Історія подання".

На запит ТОВ "Виноробний завод КВЗ" від 12.03.2024 р. № 12-03/24 стосовно причин зміни статусу зазначених уточнюючих податкових декларацій з "Прийнятих" на "Історія подання", Головним управлінням ДПС в Одеській області листом від 26.04.2024 р. № 16501/6/15-32-04-10-06 повідомлено, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельнi дiлянки державної або комунальної власностi) затверджена Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 16.06.2015 р. № 560, відповідно до якого перiодом, що уточнюєтъся, вважається перiод, за який платник, керуючись нормами статтi 50 глави 2 роздiлу II Кодексу, самостiйно узгоджує суму податкового зобов`язання у зв`язку з самостiйним виявленням помилки у ранiше поданiй Податковiй декларації, що уточнюється, або у зв`язку iз змiною об`єкта оподаткування. Порядковий номер податкового (звiтного) мiсяця проставляєтъся арабськими цифрами (для чисел з однiєї цифри в першому полi проставляється « 0») …». Таким чином, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку) є дефектом що впливає на адміністрування податку органом державної податкової служби.

У зв`язку з наявністю у ТОВ "Виноробний завод КВЗ" станом на 26.06.2025 р. податкового боргу по земельному податку у сумі 598338,16 грн., Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 15.1, 15.2 ст.15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп.16.1.3., 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.46.5).

За приписами п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно п.48.2 ст.48 ПК України обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з положеннями п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п.49.8 ст.49 ПК України).

За змістом пп.49.11.1, пп.49.11.2 п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно пп.49.12.1, пп.49.12.2 п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 49.15 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Відповідно до п.п.286.2 - 286.4 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За ново відведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу), платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 р. № 560 (далі - Наказ № 560), відповідно до якої періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу, самостійно узгоджує суму податкового зобов`язання у зв`язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Податковій декларації, що уточнюється, або у зв`язку із зміною об`єкта оподаткування. Порядковий номер податкового (звітного) місяця проставляється арабськими цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється "0").

З аналізу даних правових норм слідує, що платник податків у разі виявлення помилки у раніше поданих податкових деклараціях з плати за землю з урахуванням строків давності має право на подання уточнюючих податкових декларацій за чинною на час їх подання формою.

Відповідно до п.48.3 ст.48 ПК України одним із обов`язкових реквізитів податкової декларації є звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку), а за змістом затвердженої Наказом № 560 форми податкової декларації з плати за землю в уточнюючій декларації порядковий номер податкового (звітного) місяця проставляється арабськими цифрами (для чисел з однієї цифри в першому полі проставляється "0").

Судом встановлено, що ТОВ "Виноробний завод КВЗ" було подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268, в яких не зазначено звітний (податковий) період, що уточнюється (ці графи не заповнені).

Отже, уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 202102023 роки не містять обов`язкового реквізиту, визначеного п.48.3 ст.48 ПК України - "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку).

Суд зауважує, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п.48.3 та п.48.4 ст.48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268 Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено порушення вимог нормативно-правових актів, а саме: в порушення вимог п.48.3 ст.48 ПК України, податкові декларації були подані з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту "звітний (податковий) період, що уточнюється" (для уточнюючого розрахунку).

На виконання вимог п.49.11 п.49 ПК України Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено ТОВ "Виноробний завод КВЗ" повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06, згідно якого уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021 рік від 13.02.2024 р. № 9435285738, на 2022 рік від 13.02.2024 р. № 9314534969, на 2023 рік від 13.02.2024 р. № 9383343268 вважаються неподаними як такі, що складені з порушенням пункту 48.3 ст.48 ПК України.

Відтак, відповідно до п.49.11, п.49.15 ст.49 ПК України зазначеним уточнюючим деклараціям присвоєно статус "Історія подання".

Суд звертає увагу на те, що алгоритм дій платника податків у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації врегульовано п.49.12 ст.49 ПК України, відповідно до якого платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Між тим, ТОВ "Виноробний завод КВЗ" не надало доказів оскарження повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06, яке безпосередньо впливає на його права та обов`язки, а оскаржує дії відповідача щодо надання статусу уточнюючим деклараціям з плати за землю "Історія подання", який пов`язаний з прийнятим рішення про відмову у прийняття податкової звітності. Зміна статусу уточнюючих декларацій з плати за землю з "Історія подання" на "Вважаються поданим за рішенням суду або податкового органу" без оскарження повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності від 19.02.2024 р. № 525/6/15-32-04-10-06 є неможливою, оскільки саме вказане рішення слугувало підставою для зміни статусу уточнюючих декларації з плати на землю на "Історія подання".

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Виноробний завод КВЗ" в частині визнання протиправними дій відповідача з присвоєння статусу уточнюючим податковим деклараціям з плати за землю "Історія подання".

Щодо правомірності рішення від 26.06.2025 р. №1322/4-1532 суд зазначає наступне.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до абз.2 п.95.5 ст.95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Абзацу 4 пункту 95.5 статті 95 ПК України визначено, що рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Виробничий завод КВЗ" було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю на 2023 рік від 17.02.2023 р. № 9027642835, вiд 09.03.2023 р. № 9044916572, в яких самостійно обчислив суму податку на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Станом на 26.06.2025 р. по ТОВ "Виробничий завод КВЗ" обліковувся податковий борг по земельному податку в загальній сумі 598338,16 грн., який виник з 30.08.2023 р. по 30.01.2024 р. на підставі: податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. № 9027642835 - 30.08.2023 р. у сумі 86134,84 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. № 9044916572 - 30.08.2023 р. у сумі 13022,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. 9027642835 - 02.10.2023 р. у сумі 86814,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. № 9044916572 - 02.10.2023 р. у сумі 13022,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. № 9027642835 - 30.10.2023 р. у сумі 86814,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. - 30.10.2023 р. у сумі 13022,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. № 9027642835 - 30.11.2023 р. у сумі 86814,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. № 9044916572 - 30.11.2023 р. у сумі 13022,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. № 9027642835 - 02.01.2024 р. у сумі 86814,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. № 9044916572 - 02.01.2024 р. у сумі 13022,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 17.02.2023 р. № 9027642835 - 30.01.2024 р. у сумі 86814,12 грн., податкового розрахунку земельного податку від 09.03.2023 р. № 9044916572 - 30.01.2024 р. у сумі 13022,12 грн.

Отже, оскільки ТОВ "Виноробний завод КВЗ" не сплачено узгоджені грошові зобов`язання з плати за землю у встановлений ПК України строк, Головним управлінням ДПС в Одеській області правомірно на підставі абз.2 п.95.5 ст.95 ПК України прийнято рішення від 26.06.2025 р. № 1322/4-1532 прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, які належать позивачу.

Посилання позивача на невідповідність вказаного рішення п.59.3 ст.59 ПК України є безпідставними, оскільки п.59.3 ст.59 ПК України врегульовано вимоги до податкової вимоги, а не до рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "Виноробний завод КВЗ" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод КВЗ" (65007, м.Одеса, пров.Вознесенський, буд.2 А, код ЄДРПОУ 30827073) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко