Decision № 138187321, 14.07.2026, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 473/1666/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики

встановив

У квітні 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 29.05.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір надання коштів у кредит №71858811. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору кредиту кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/06/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-02 від 23.12.2025 року до Договору факторингу №16/06/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 250 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2 500 грн., заборгованості за відсотками 750 грн., заборгованості за пенею 5 000 грн..

10.02.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8211767. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно п. 2.1. Договору кредиту кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/06/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги №19/11/25-01 від 19.11.2025 року до Договору факторингу №16/06/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 238,09 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7 958,20 грн., заборгованості за відсотками 6 879,89 грн., заборгованості за пенею 14 400 грн..

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконала.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 09 квітня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації та направлення смс повідомлення відповідно до її заяви від 14.05.2026 року, причину неявки суду не повідомила.

Суд ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 29.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит №71858811 (далі Договір).

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 2 500 грн., процентна ставка/день 1 %, строк кредитування (строк договору) 30 днів., пеня 4 % в день.

Кредитні кошти в сумі 2 500 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала самостійно, що підтверджується квитанцією від 29.05.2025 року.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . На вказану платіжну карту відбулось зарахування 29.05.2025 р. у сумі 2 500 грн..

27.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений додаткову угоду № 15240678 до договору надання коштів у кредит №71858811 від 29.05.2025 відповідно до умов якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 30 днів, строк кредитування відповідно до п. 2.2.2 договору 60 днів.

26.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений додаткову угоду № 15431339 до договору надання коштів у кредит №71858811 від 29.05.2025 відповідно до умов якої сторони домовилися продовжити строк кредитування на 29 днів, строк кредитування відповідно до п. 2.2.2 договору 89 днів.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/06/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-02 від 23.12.2025 року до Договору факторингу №16/06/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 250 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2 500 грн., заборгованості за відсотками 750 грн., заборгованості за пенею 5 000 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконала, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатила.

10.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8211767 (далі Договір).

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 8 000 грн., процентна ставка/день 0,95 %, строк кредитування (строк договору) 360 днів. Неустойка 400 грн. в день, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 380 грн.).

Кредитні кошти в сумі 8 000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала самостійно, що підтверджується квитанцією від 10.02.2025 року та довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 24.12.2025 за вих. №КД-000096922/ТНПП.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . На вказану платіжну карту відбулось зарахування 10.02.2025 р. у сумі 8 000 грн..

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечене агенство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/06/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру прав вимоги №19/11/25-01 від 19.11.2025 року до Договору факторингу №16/06/25 від 16 вересня 2025 року, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 238,09 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 7 958,20 грн., заборгованості за відсотками 6 879,89 грн., заборгованості за пенею 14 400 грн..

Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконала, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатила.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачем не доведено того, що він сплачував заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.

Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 29.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір надання коштів у кредит №71858811.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 2 500 грн., заборгованості за відсотками 750 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит №71858811 від 29.05.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 3 250 грн. (2 500 грн. + 750 грн.).

10.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8211767.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 7 958,20 грн., заборгованості за відсотками 6 879,89 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

За встановленого, нарахована позивачем неустойка (пеня) не підлягає стягненню.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) №8211767 від 10.02.2025 року підлягає задоволенню на загальну суму 14 838,09 грн. (7 958,20 грн. + 6 879,89 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 579943854.1 від 06.04.2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи вищезазначене, та враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (48%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 277 грн. 95 коп..

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн., то в цій частині суд виходить з наступного.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, укладеного між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», з додатком у вигляді акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з Акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 р. з переліком наданих послуг та їх вартості в загальному розмірі 4 500 грн., платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 579938008.1 від 16.01.2026 року.

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідач не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, зі складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Тому, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (48%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 160 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) заборгованість:

- за договором надання коштів у кредит №71858811 від 29.05.2025 рокуна загальну суму 3 250 грн, з якої: заборгованість за тілом кредитом 2 500 грн, заборгованість за відсотками 750 грн;

-за договором кредитної лінії (Надійний) №8211767 від 10.02.2025 рокуна загальну суму 14 838,09 грн, з якої: заборгованість за тілом кредитом 7 958,20 грн, заборгованість за відсотками 6 879,89 грн, а також судовий збір в розмірі 1 277,95 грн та витрати на професійну правничу допомогу 2 160 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя М.М. Ротар