Court ruling № 138128596, 10.07.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

10 липня 2026 року Справа № 520/11890/25

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №520/11890/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 520/11890/25 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 , заявник).

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 08.07.2019 включно.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.07.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку № 44.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року по справі № 520/11890/25 апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 520/11890/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3 851.72 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 08.07.2019 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 на загальну суму 62 621,44 грн.

Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3 851.72 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 08.07.2019 в загальній сумі 62 621,44 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі № 520/11890/25 залишено без змін.

З матеріалів електронної справи вбачається, що 21.01.2026 представнику позивача видано виконавчі листи по даній справі.

17.04.2026 позивач через свого представника адвоката Попова А.О. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі № 520/11890/25, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року по справі № 520/11890/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року по справі № 520/11890/25.

В обґрунтування вказаної заяви зазначав, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №520/11890/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.07.2019 у сумі 62 621,44 грн, однак станом на 13.04.2026 вказане судове рішення відповідачем не виконано. Вказував, що тривале невиконання судового рішення порушує гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права, зокрема право на мирне володіння майном та право на справедливий суд, складовою якого є обов`язковість виконання судового рішення. У зв`язку з цим просив встановити судовий контроль за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про її виконання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року по справі № 520/11890/25 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №520/11890/25 - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року по справі № 520/11890/25 скасовано.

Справу № 520/11890/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд вважає за можливе розглядати заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану представником позивача заяву про встановлення судового контролю, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Заява про встановлення судового контролю обґрунтована тим, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 не виконана, тому наявні підстави для встановлення судового контролю.

Відповідно до частини 2, 3 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, висновки викладені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 року, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами, суд вважає за можливе зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати звіт про виконання постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №520/11890/25.

Керуючись положеннями ст. ст. 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №520/11890/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати у місячний термін звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №520/11890/25.

Попередити відповідача, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Cуддя Бідонько А.В.