Court ruling № 138106926, 09.07.2026, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/8154/26

№ 2-з/183/68/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фролова В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними земельних торгів щодо передачі права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання права на завершення процедури оформлення земельної частки (паю),

У С Т А Н О В И В:

До суду, 07.07.2026, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, адвокат Машталер Д.В., про вжиття заходів забезпечення позову, яка подана одночасно із позовною заявою.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням її нової редакції, поданої представником позивача, 08.07.2026 через «Електронний суд», порушено питання про забезпечення позову шляхом:

- заборони Губиниській селищній раді Самарівського району Дніпропетровської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з поділом, об`єднанням, передачею в оренду або інше користування, передачею на земельні аукціони, у власність, а також інше відчуження щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 1223286000:02:061:0005 площею 13,9504 га; 1223286000:02:061:0006 площею 8.5496 га;

-заборони ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки, а саме: здійснювати обробіток, посів, засівання, збирання врожаю, передачу у користування третім особам, а також будь-які-інші дії, спрямовані на використання земельної ділянки та отримання з неї плодів і доходів.

Заява обґрунтована тим, що 13.01.2004, на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 03.10.2003 № 1329, між Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , який є засновником ФГ «Губа В.Г.» укладено Договір оренди земельної ділянки, загальною площею 30 га (рілля 7,5га, сіножаті- 22,50 га), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою сільськогосподарського використання для ведення селянського (фермерського) господарства, строком на 10 років, який сплив 20.03.2018.

В подальшому, за результатами розгляду заяв членів ФГ «Губа В.Г.», розпорядженням Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 № 134-р/2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам ФГ «Губа В.Г.» на території Попасненської сільської ради та передано за рахунок земель фермерського господарства наданих ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту Попасненської сільської ради у власність членам ФГ «Губа В.Г.», а саме: ОСОБА_3 5,4831 га ріллі, ОСОБА_4 5,4831 га ріллі; ОСОБА_5 5,4831 га ріллі; ОСОБА_6 5,7327 га ріллі; ОСОБА_7 6,1981 га ріллі; ОСОБА_1 12,1285 га сіножаті.

Вказані земельні ділянки не були оформлені через перешкоди Новомосковської районної державної адміністрації.

ОСОБА_1 звертався до Губиниської селищної ради Новомосковського району із клопотанням про надання йому дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, на що Губининська селищна рада 26.11.2021 № 128-10/VIII відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Також, рішенням Губиниської селищної ради від 30.04.2024 № 61-31/VII «Про надання дозволу на поділ земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності на території Губиниської селищної ради» надано дозвіл Губиниській селищній раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності із земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001 площею 22,5 га., чим було впроваджено землевпорядну процедуру щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 22,5 га , незважаючи на те, що в межах цього об`єкта знаходиться виділена ОСОБА_1 земельна ділянка площею 12,1285 га сіножаті.

Рішенням Губиниської селищної ради від 08.07.2024 за № 5-33/ VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:02:153:0001 на земельні ділянки: 1223286000:02:061:0005 площею 13,9504 га та 1223286000:02:061:0006 площею 8,5496 га, які було виставлено на торги, переможцем яких визнано ОСОБА_2 , з яким було укладено договори оренди земельної ділянки № 39/ДО -24 від 19.11.2024 та № 33/ДО -24 від 08.10.2024 зі зміною виду угіддя з сіножаті на рілля.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представником позивача зазначено, що існує ймовірність ускладнення (унеможливлення) виконання рішення суду у разі задоволенняпозову оскільки попередні дії Губиниської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області свідчать про об`єктивну наявність ризиків того, що відповідач може вчинити дії пов`язані із розпорядженням вищезазначеними земельними ділянками, які в свою чергу можуть ускладнити в подальшомувиконання судового рішення суду, у разі задоволення позову.

Викладене, на думку позивача, є підставою для вжиття заходів забезпечення позовушляхом Губиниській селищній раді Самарівського району Дніпропетровської області та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з поділом, об`єднанням, передачею в оренду або інше користування, передачею на земельні аукціони, у власність, а також заборони ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки.

Протоколом автоматизованого розподілу справ від 07.07.2026 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Фролову В.О.

Вивчивши матеріали поданої заяви, та додані до неї матеріали вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом і формою, подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, серед іншого: накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; підлягають забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Частина 3 статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що спір у цій справі фактично стосується порушення, на думку позивача ОСОБА_1 , його права на земельну ділянку площею 12,1285 га (сіножаті), отриману ним на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 за № 134-р-12 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) членам ФГ «Губа Валентин Григорович» на території Попасненської сільської ради», яка, з огляду на рішення Губиниської селищної ради від 30.04.2024 № 61-31/ VII та від 08.07.2024 за № 5-33/VIII безпідставно надана в оренду у користування ОСОБА_2 на підставі договорів оренди за результатами проведених торгів з продажу права оренди роз`єднаних земельних ділянок 1223286000:02:061:0005 площею 13,9504 га та 1223286000:02:061:0006 площею 8,5496 га.

Позовна заява ОСОБА_1 , ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 залишена без руху, з огляду на її невідповідність положенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17.06.2024 в справі № 644/1482/22, від 01.05.2024 в справі № 638/6777/23, від 21.02.2024 в справі №201/9686/23, від 11.08.2022 в справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21) та інших.

Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано із наданням належних та допустимих доказів, які обставини свідчать про об`єктивні ризики невиконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_1 , у зв`язку з чим застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, та без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені.

Доводи позивача ґрунтуються на припущеннях про можливість вчинення відповідачами дій із розпорядження спірними земельними ділянками, що є недостатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано копії рішень розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації від 27.02.2012 за № 134-р-12 та рішення Губиниської селищної ради від 30.04.2024 № 61-31/VII та від 08.07.2024 за №5-33/VIII, докази проведення торгів з продажу права оренди земельних ділянок 1223286000:02:061:0005 площею 13,9504 га та 1223286000:02:061:0006 площею 8,5496 га, та копії договорів оренди земельних ділянок, укладених за результатами проведених торгів № 39/ДО -24 від 19.11.2024 та № 33/ДО -24 від 08.10.2024, які є предметом спору.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, безперечно є втручанням зі сторони державного органу у право власності особи, передбачене статтею 1 Протоколу № 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статі 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою (Рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999 року, заява №22774\93).

З огляду на доводи викладені у заяві про забезпечення позову, положення ст.ст. 149, 150 ЦПК України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позивачем в порядку ст. 151 ЦПК України, не надано належних обґрунтувань необхідності забезпечення позову та не доведено із наданням відповідних доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких, він звернувся до суду.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними земельних торгів щодо передачі права оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання права на завершення процедури оформлення земельної частки (паю) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду складена і підписана 09 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова