Court ruling № 138082736, 09.07.2026, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

09 липня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/8565/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 23.06.2026 №2821 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 23.06.2026 року № 2821 до набрання рішенням суду законної сили.

Станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі не відкрито.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову була обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Позивач зазначав, що оскаржуваним рішенням фактично припинено здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що позбавляє його можливості здійснювати реалізацію пального на автозаправній станції, отримувати дохід від господарської діяльності, виконувати договірні зобов`язання перед контрагентами та забезпечувати належне функціонування суб`єкта господарювання.

Крім того, позивач наполягав на тому, що припинення дії ліцензії призводить до постійних збитків, втрати клієнтів, ділової репутації та ринкових позицій, відновлення яких після завершення судового розгляду буде суттєво ускладненим або неможливим.

Також позивач вказував на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оскільки рішення про припинення дії ліцензії прийняте, на думку позивача, за відсутності передбачених законом підстав для його прийняття.

Відповідно до частин першої-третьої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої-другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Із вищенаведеного також випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Вирішуючи подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно з КВЕД є роздрібна торгівля пальним (код 47.30).

Господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 з роздрібної торгівлі пальним здійснюється на автозаправній станції за адресою: АДРЕСА_1 , АЗС, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №16140314202200003 терміном дії з 15.04.2022 по 15.04.2024, отриманої у порядку, передбаченому Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Суд враховує, що зупинення дії ліцензії фактично позбавило позивача можливості здійснювати основний вид господарської діяльності та отримувати дохід від реалізації пального, що підтверджується матеріалами заяви про забезпечення позову та доданими до неї доказами.

Зокрема, позивачем надано суду копії договорів, фіскальних звітів, відомостей щодо виплати заробітної плати та сплати податків, які підтверджують використання найманої праці працівників автозаправної станції та необхідність постійного несення витрат на оплату праці, сплату ЄСВ, ПДФО та військового збору навіть за умов фактичного припинення реалізації пального.

Крім того, позивач має діючі договірні зобов`язання щодо постачання нафтопродуктів контрагентам, зокрема, згідно договору №1 купівлі-продажу нафтопродуктів через автозаправну станцію від 02.01.2026, укладеного з ТОВ «НВК «Геологія»; термін дії договору - до 31.12.2026; договору №2 купівлі-продажу нафтопродуктів через автозаправну станцію від 02.01.2026, укладеного з СФГ «Вітченко»; термін дії договору - до 31.12.2026; договору №3 купівлі-продажу нафтопродуктів через автозаправну станцію від 02.01.2026 року, укладений з ФОП ОСОБА_2 '.; термін дії договору - до 31.12.2026; договору №5 купівлі-продажу нафтопродуктів через автозаправну станцію від 02.01.2026, укладений з ФГ «Хомович»; термін дії договору - до 31.12.2026, договору №7, укладеного з Виконавчим комітетом Новогалещинської селищної ради 29.02.2026; термін дії договору - до 31.12.2026; договору №1/ф , укладеного з комунальним закладом «Центр культури, дозвілля, спорту та туризму Новогалещинської селищної ради»; термін дії договору - до 31.12.2026.

Відповідно до бухгалтерської довідки від 30.06.2026 в травні 2026 ФОП ОСОБА_1 згідно Договору №02.01/002 від 2.01.2026 одержало паливо дизельне ДП- Л-Євро 5-ВО згідно накладної №РН-0000206 від 27.05.2026 від ПП "СТАНДАРТ-ОІЛ" (34957978) на загальну суму 377500,00 грн. Після часткової оплати, залишок заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПП «СТАНДАРТ-ОІЛ» становить 157000 грн. Окрім того, в червні 2026 ФОП ОСОБА_1 згідно Договору поставки №18052026-1 від 18.05.2026р. одержала бензин автомобільний А92 згідно накладної №186 від 30.06.2026 від ТОВ "КОМПАНІЯ АЗАРЕС" (45402707) на загальну суму 650040,00 грн. Після часткової оплати, залишок заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «КОМПАНІЯ АЗАРЕС» становить 190040,00 грн.

Окрім цього, суд бере до уваги, що АЗС позивача фактично забезпечує пальним мешканців смт. Нова Галещина, місцеві підприємства, фермерські господарства та установи.

За таких обставин суд доходить висновку, що виконання оскаржуваного рішення може призвести до істотного ускладнення або навіть неможливості відновлення господарської діяльності позивача, накопичення збитків, втрати контрагентів та робочих місць, а також створює реальну загрозу заподіяння шкоди майновим правам та законним інтересам позивача, а додатково - ще й контрагентів позивача, у тому числі державних та комунальних установ і підприємств, що підтверджується належними та допустимими доказами, наданими до суду.

При цьому, суд зазначає, що правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів неодноразово була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі № 440/6755/21, від 21.12.2022 у справі № 160/11995/22, від 31.01.2023 у справі № 140/8709/21, від 22.03.2023 у справі № 380/8301/22 дійшов висновків про можливість вжиття заходів забезпечення позову за умови доведення та документального підтвердження обставин, які б свідчили про можливість настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, оскільки основна діяльність підприємства неможлива без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. При цьому продаж пального можливий лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою для працівників, їх можливе звільнення.

Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 у справі №420/24340/23 наголосив на тому, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Оцінюючи баланс наслідків кожного з можливих рішень: забезпечити позов чи відмовити у його забезпеченні, суд прийшов до висновку, що наслідки у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення шляхом забезпечення позову тягнуть за собою значно меншу загрозу порушення інтересів і позивача, і третіх осіб, аніж залишення в силі рішення про припинення дії ліцензії, яке оскаржується в цій справі.

Зважаючи на викладені позивачем обставини, які як стверджує позивач, можуть призвести до настання значних фінансових збитків підприємства або навіть зупинити його діяльність, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та вжити заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись статтями 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності від 23.06.2026 № 2821 до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Удовіченко