Decision № 13799496, 10.02.2011, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

10 лютого 2011 року

справа № 5020-6/100

За позовом Дочірнього підприємства «Форель-Крим»Комунального підприємства

«Форель»(99042, м. Севастополь, вул. Мармурова, 15;

99043, м. Севастополь, вул. Новикова, 33, кв. 32)

до Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №9

(99014, м. Севастополь, вул. М. Крилова, 19)

про стягнення заборгованості у розмірі 45367,94 грн.

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача –Костенко О.М., довіреність б/н від 10.01.2011;

відповідача –Рауткін В.Г., довіреність №786/1 від 30.12.2010.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Форель-Крим»Комунального підприємства «Форель» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №9 про стягнення заборгованості у розмірі 45687,83 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за договором про надання послуг в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою від 21.12.2010 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

В судовому засіданні 27.01.2011 представник позивача у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 45 367,94 грн., з яких: 35591,45 грн. –заборгованість за договором, 3698,00 грн. –пеня, 1465,84 грн. –3% річних, 4612,65 грн. –інфляційні втрати, яка прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2011 виклав позовні вимоги, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.02.2011 надав заяву про визнання позову, а саме: заборгованості за договором згідно з актом звірки взаєморозрахунків в сумі 35591,45 грн., з урахуванням судових зборів, індексу інфляції та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 між Дочірнім підприємством «Форель-Крим»Комунального підприємства «Форель»(Підрядник) та Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №9 (Замовник) був укладений договір про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів №9, згідно з умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання по наданню послуг по вивезенню твердих побутових відходів зі всіх об’єктів Замовника у відповідності із затвердженим графіком або по заявці Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобов’язується прийняти і оплатити виконані послуги.

02.01.2009 між Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством №9 (далі –Замовник) та Дочірнім підприємством «Форель-Крим» Комунального підприємства «Форель»(далі –Виконавець) був укладений договір про надання послуг по вивезенню твердих відходів (побутових, негабаритних і інших) з території КРЕП-9 Гагарінського району міста Севастополя №9 (далі –Договір), згідно з умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню послуг по вивезенню твердих відходів (побутових, негабаритних і інших) з території КРЕП-9 Гагарінського району міста Севастополя. Всі роботи виконуються за завданнями Замовника.

Пунктом 2.1. Договору встановлений обов’язок Замовника проводити своєчасно і в повному об’ємі оплату виконаних робіт згідно договірним зобов’язанням.

Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору загальна сума по Договору складає 99916,39 грн.

Згідно з пунктом 4.4. Договору Замовником проводиться оплата за виконані роботи після підписання акту приймання виконаних робіт згідно плану надходження грошових коштів з бюджету.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що Договір вступає в силу з 14.01.2009 і діє по 31.03.2009.

Позивачем були надані послуги відповідачу на суму 183634,61 грн., які відповідач оплатив частково –в розмірі 148037,16 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді становить 35591,45 грн. і залишається непогашеною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

22.10.2010 позивачем на адресу відповідача був направлений лист з вимогою погасити заборгованість за договором в розмірі 35591,45 грн. (арк. с. 62-63).

На вимогу суду сторонами була проведена звірка взаєморозрахунків, акт міститься в матеріалах справи (арк. с. 97).

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 08.02.2011 складає 35591,45 грн. і залишається на даний час непогашеною.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 35591,45 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 3.1. Договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань за даною угодою сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Договором в розмірі 3698,00 грн.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов’язання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3697,12 грн.:

- (в період з 29.07.2009 по 11.08.2009 ставка НБУ становила 11%, що складає 0,0602739% щодня): 35591,45 х (11 х 2 : 365)% х 13 = 278,88 грн.;

- (в період з 12.08.2009 по 29.01.2010 ставка НБУ становила 10,25%, що складає 0,0561643% щодня): 35591,45 х (10,25 х 2 : 365)% х 171 = 3418,24 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4612,65 грн. та 3% річних в розмірі 1465,84 грн.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат перевірений судом та визнаний вірним.

Суд провів перерахунок 3% річних (за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі: 35591,45 х 3% х 502 : 365 = 1468,51 грн.

Проте позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1465,84 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3697,12 грн., інфляційні втрати в розмірі 4612,65 грн. та 3% річних в розмірі 1465,84 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №9 (99014, м. Севастополь, вул. М. Крилова, 19, код ЄДРПОУ 20661488, р/р 26008947230161 в СФ АКБ «УСБ», МФО 324195) на користь Дочірнього підприємства «Форель-Крим»Комунального підприємства «Форель»(99042, м. Севастополь, вул. Мармурова, 15, код ЄДРПОУ 36091422, р/р 2600201023121 в КРФ ВАТ КредоБанк, МФО 324913) 45367,06 грн., з яких: 35591,45 грн. –заборгованість за договором, 3697,12 грн. –пеня, 1465,84 грн. –3% річних, 4612,65 грн. –інфляційні втрати, а також державне мито в розмірі 453,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 14.02.2011