Court ruling № 137993021, 02.07.2026, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 703/2311/25

2-п/703/40/26

УХВАЛА

02 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги із постачання теплової енергії,

у с т а н о в и в :

17.06.2026 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі №703/2311/25 за позовом КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги із постачання теплової енергії.

Заяву обґрунтовує тим, що 20.04.2026 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» задоволені повністю, стягнуто із нього заборгованість з оплати послуг із постачання теплової енергії за період із жовтня 2021 року по березень 2025 року у розмірі 12 443 грн. 77 коп., втрати від інфляції в сумі 1 331 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 323 грн. 74 коп., пеню у розмірі 393 грн. 89 коп. та 2502 грн. 40 коп. судових витрат по справі, а всього 16995 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 37 (тридцять сім) коп.

Заява мотивована тим, що відповідач не отримував копії заочного рішення суду від 20.04.2026, про існування якого довідався 08.06.2026, коли був повідомлений сусідами про надходження на його адресу листа, відправником якого був зазначений Смілянський міськрайсуд. У відділенні пошти йому повідомили, що вказане відправлення повернуте відправникові, того ж дня отримав примірник рішення в суді, відтак вважає, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення ним не пропущений.

За таких обставин він не знав про здійснення судового розгляду, тому не міг з`явитися в судові засідання та заявити власні заперечення проти позову і це виключає можливість ухвалення заочного рішення.

Проти задоволення позовних вимог по суті заперечує з наступних причин.

По-перше, до суду звернулася особа, якій не належить право вимоги, оскільки між сторонами відсутні як укладений договір, так і будь-які правовідносини. Це пов`язано із тим, що в належному йому житлі із 2003 року встановлене індивідуальне опалення, він не має потреби в будь-яких послугах теплопостачального підприємства, заяву-приєднання не підписував, а послуга із опалення будинку фактично не надається. Відповідач не обізнаний про наявність в нього заборгованості за послуги із теплопостачання, бо рахунків не отримував і відповідно їх сплату не проводив.

По-друге, позивачем не доведено факту надання йому та відповідне користування житлово-комунальною послугою із теплопостачання, оскільки відсутні належні та допустимі докази виникнення правовідносин сторін та користування послугою із його боку.

По-третє, нарахування та стягнення із відповідача абонплати є неправомірним поза межами опалювального сезону. Нарахування інфляційних втрат, процентів річних та пені здійснено всупереч вимогам закону, оскільки такі нараховані протягом строку карантину та в період військового стану, коли це було заборонено нормами ЦК України та постанови КМУ №206 від 05.03.2022.

По-четверте, на відповідача неправомірно покладені витрати зі сплати судового збору, оскільки користується пільгою, що передбачена п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

По-п`яте, в діях позивача щодо вимоги сплатити послуги, вбачає ознаки кримінального правопорушення вимагання, а також застосовано агресивну підприємницьку практику, з елементам примусу та докучання, що суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів.

По-шосте, судовий розгляд проведений лише щодо одного зі співвласників житла, що окрім відповідача також належить ОСОБА_2 , остання мала бути залучена до участі в справі та нести належні витрати із утримання власного майна.

Із урахуванням викладеного просив поновити пропущений із поважних причин процесуальний строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, рішення від 20.04.2026 в справі №703/2311/25 скасувати та справу призначити до судового розгляду в загальному порядку, а також звільнити його від сплати судового збору та залучити до участі в справі співвідповідачем ОСОБА_2 .

В судовому засіданні відповідач заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити із підстав, що наведені в заяві та підтверджені доданими матеріалами. Звернувся із заявами про виклик ряду свідків, залучення до участі в справі співвідповідача, витребування доказів, в задоволенні яких ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено із роз`ясненням мотивів відповідного рішення.

Позивач представника в судове засідання не направив, причин неявки не повідомлено, із письмовими заявами чи клопотаннями не звертався.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №703/2311/25, в частині, необхідній для правильного вирішення заявлених вимог, приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 задоволені повністю, стягнуто із останнього заборгованість з оплати послуг із постачання теплової енергії за період із жовтня 2021 року по березень 2025 року у розмірі 12 443 грн. 77 коп., втрати від інфляції в сумі 1 331 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 323 грн. 74 коп., пеню у розмірі 393 грн. 89 коп. та 2502 грн. 40 коп. судових витрат по справі, а всього 16995 (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 37 (тридцять сім) коп.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №703/2311/25, копія ухвали про відкриття провадження в справі від 30.04.2025, а також заочного рішення суду від 20.04.2026 направлені на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), зокрема примірник рішення 21.04.2026 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення були повернуті не врученими.

При цьому в судовому засіданні відповідач не заперечував реєстрації та фактичного проживання за вказаною адресою, проте надалі посилався на ту обставину, що проживає в іншому місці, що його не називав. Надав довідку про проживання станом на вересень 2024 року на території Вільшанської селищної ради Звенигородського району, що не є належним доказом непроживання за адресою реєстрації станом на 2025 чи 2026 роки.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов`язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема сформульованої в справі «Сидоренко проти України» (Sydorenko v. Ukraine (dec.), №73193/12, 18 February 2021), загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, однак стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Водночас закономірно, що особа, яка із будь-яких причин не проживає за адресою зареєстрованого місця проживання, несе ризик несприятливих обставин, що пов`язані із неможливістю отримання, зокрема, поштових відправлень, оскільки за загальним правилом, правового значення набуває саме адреса, де місце проживання особи у встановленому порядку зареєстроване.

Слід зазначити, що судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме було направлено рекомендовані листи за адресою його реєстрації, однак відповідач їх не отримував, що свідчить про його навмисне ухилення від розгляду справи.

В матеріалах справи не міститься документів, що підтверджували б отримання відповідачем примірника заочного рішення раніше 08.06.2026 та ознайомлення із матеріалами раніше 17.06.2026.

За ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно строк, передбачений ч. 3 вказаної статті, відповідачем дотриманий.

Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, встановлення поважності причин неявки не може бути єдиною та достатньою підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Вказані обставини мають існувати саме в сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, відповідачем не надано суттєвих доказів, що могли б вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України, такі можуть бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу, що в заочному рішенні суду відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів, щодо часу та підстав виникнення між сторонами правовідносин, за яких позивач, КП «Смілакомунтеплоенерго», визначений в передбаченому законом порядку виконавцем послуг із теплопостачання, набув статусу надавача відповідних послуг, а відповідач ОСОБА_1 , не відмовившись від них належним чином статусу їх споживача; доводи відповідача про відсутність належних доказів надання послуг із теплопостачання зводяться до його незгоди із прийнятим судом рішенням в частині надання оцінки відповідним доказам, а щодо неправомірності нарахувань - спростовуються матеріалами справи. Що стосується доводів про необхідність залучення співвідповідачем іншого співвласника, то право звернення кредитора бо будь-кого із солідарних боржників за його ж вибором є усталеним в доктрині приватного права.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Зважаючи на викладене, достатніх підстав для скасування заочного рішення від 20.04.2026 не вбачається.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 287-288 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги із постачання теплової енергії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 06.07.2026.

Суддя І.В.Овсієнко