Court ruling № 137971014, 06.07.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2026 року Справа № 480/1638/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Шаповала М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм ЛТД" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Аструм ЛТД" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Так, позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати рішення про відмову к реєстрації податкове накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.09.2025 № 36085/23047623/2;

- зареєструвати податкову накладну № 805 від 05.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем подано до канцелярії суду, через підсистему "Електронний суд", відзив на позовну заяву, та клопотання, в якому зокрема просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а саме позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, який передбачений п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

ГУ ДПС у Сумській області зазначає, що ТОВ "Аструм ЛТД" звернулося зі скаргою від 04.09.2025 № 9267919318 на вищевказане рішення до Комісії центрального рівня, яка була надіслана позивачем в електронній формі засобами електронного зв`язку, як передбачено п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Проте, Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.09.2025 № 36085/23047623/2, скаргу ТОВ "Аструм ЛТД" було залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

За результатами розгляду скарги Комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, надіслала позивачу відповідне рішення, доказом чого, є квитанція від 11.09.2025.

Отже, рішення про результати розгляду скарги вважається належним чином врученим ТОВ "Аструм ЛТД" 11.09.2025.

Таким чином, строк звернення до суду ТОВ "Аструм ЛТД" для оскарження рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН закінчився 12.12.2025, проте з позовом товариство звернулося до суду лише 12.03.2026, тобто з порушенням процесуального строку.

Позивач не погоджується з такими твердженнями, у запереченнях наданих до суду зазначає, що якщо рішення оскаржувалось в адміністративному порядку строк звернення до суду 3 місяці з моменту отримання рішення комісії вищого рівня за результатами розгляду скарги. Однак, позивачем не проводилось оскарження до органу вищого рівня, а по цьому в даному випадку має застосовуватись строк обчислення у 6ти місячний термін, як те передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України.

Вивчивши доводи заявленого клопотання та заперечення на нього, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вказав, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом є рішення відповідача про відмову к реєстрації податкове накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.09.2025 № 36085/23047623/2.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу слід подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання обґрунтованого письмового клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аструм ЛТД" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Шаповал