Decision № 137955950, 06.07.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 Справа № 908/3497/25 (908/3887/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (вул. Ділова, буд. 24, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02911088, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Секретар В.В., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8 кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 103 931, 62 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8 кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

25.12.2025 до підсистеми "Електронний суд" від Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя надійшла позовна заява вих. № 19-14вих-25 від 25.12.2025 (вх. № 4318/08-07/25 від 26.12.2025) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 103 931, 62 грн., у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки у зазначеному розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 26 б від 07.08.2023, укладеним за результатами публічної закупівлі, у частині передачі попередньо оплаченого товару - бензину А-95 (Євро-5) у кількості 1 130 літрів на суму 56 500, 00 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути вартість неотриманого товару, а також нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у розмірі 11 668, 40 грн., три проценти річних у розмірі 3 362, 14 грн. та передбачену пунктом 7.3 Договору пеню у розмірі 32 401, 08 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2025 вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер № 908/3887/25) передано для розгляду судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з її розгляду; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, а позивачу - для подання відповіді на відзив у разі його надходження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 05.05.2026 в якому визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти викладених у позові обставин та не оспорював розмір заявлених до стягнення коштів.

Одночасно відповідач заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання відзиву, посилаючись на запровадження щодо нього процедури банкрутства та пов`язані з нею організаційні обмеження.

Крім того, відповідач зазначив, що задоволення позову не є підставою для автоматичного включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів, а для набуття статусу конкурсного кредитора позивач зобов`язаний подати окрему заяву з грошовими вимогами до боржника у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зважаючи на викладені відповідачем обставини та на те, що визнання позову не порушує прав інших осіб, суд визнав причини пропуску строку поважними і прийняв відзив до розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, за правилами Господарського процесуального кодексу України; заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

07.08.2023 між Прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено договір № 26 б (далі - Договір) про закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 100 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 16 666, 67 грн.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язується надати Замовнику бензин автомобільний А-95 (Євро-5) у талонах, а Замовник - прийняти його та оплатити. Пунктом 1.5 Договору визначено, що обсяг, марки, вартісні та цінові показники узгоджуються Сторонами у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору товар (у талонах) підлягає обміну у власній роздрібній мережі автозаправних станцій Постачальника або на авторизованих станціях його партнерів. Пунктом 5.13 Договору Постачальника зобов`язано забезпечити безперебійну заправку транспортних засобів Замовника у власній роздрібній мережі АЗС.

Пунктом 7.3 Договору визначено, що у випадку відмови Постачальника від надання товару (у талонах) Замовнику, його недопоставки чи порушення термінів надання Постачальник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки. Пунктом 11.1 Договору передбачено, що Договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

На виконання умов Договору згідно з видатковою накладною № 0029/0001355 від 07.08.2023 та Специфікацією (Додаток № 1) ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" передало Прокуратурі Автономної Республіки Крим та міста Севастополя бензин А-95 (Євро-5) у кількості 2 000 літрів на загальну суму 100 000, 00 грн.

Платіжною інструкцією № 434 від 18.08.2023 Прокуратурою у повному обсязі перераховано на рахунок ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" 100 000, 00 грн. оплати за товар.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій.

Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, позначених на ньому.

Отже, талон засвідчує право його власника отримати раніше оплачене пальне на АЗС, а не підтверджує факт передачі самого пального.

Підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання Постачальником Замовникові товару за Договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають Замовникові право на отримання відповідної кількості палива у майбутньому; фактичне отримання пального відбувається на АЗС.

У зв`язку з цим передача талонів без фактичного відпуску пального на автозаправних станціях Постачальника не може вважатися належним виконанням зобов`язання з поставки.

В супереч наведеним умовам Договору Замовникові було відмовлено у заправці транспортних засобів у зв`язку з відсутністю пального відповідної марки, що підтверджується службовими записками водіїв Прокуратури від 25.12.2024 (дві записки), від 23.01.2025, від 20.05.2025, від 06.11.2025 та службовою запискою начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб Прокуратури від 12.11.2025.

Зазначеними документами зафіксовано неодноразові відмови у заправці службових автомобілів на АЗС мереж "АНП" та "Авіас Плюс" через відсутність на них пального відповідної марки, припинення роботи відповідних АЗС або їх перехід під інший бренд.

Прокуратура зверталася до ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" з листом від 22.05.2025 № 34-1051вих-25 (повернутий АТ "Укрпошта" 06.06.2025 у зв`язку із закінченням строку зберігання) та з претензіями від 06.08.2025 № 34-1799вих-25 та № 34-1800вих-25, від 26.11.2025 № 34-2627вих-25 з вимогою забезпечити виконання умов Договору, а в разі неможливості - сплатити вартість необміняного товару.

Відповіді на листи та претензії відповідач не надав.

Згідно зі службовою запискою начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера Прокуратури від 18.12.2025 станом на 17.12.2025 у Прокуратурі обліковується залишок необміняного бензину А-95 (у талонах), придбаного відповідно до Договору, у кількості 1 130 літрів, заборгованість за яким становить 56 500, 00 грн. (1 130 л Ч 50, 00 грн.).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Аналогічні за змістом положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу (стаття 526 ЦК України, частина 1 статті 193 ГК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право відмовитися від оплаченого товару та вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 670 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 Верховний Суд вказав, що умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; за настання такої умови покупець має право альтернативно вимагати або передання оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати, і обрання варіанта є виключно правом покупця.

Прокуратурою як покупцем виконано свої зобов`язання за Договором шляхом перерахування відповідачу попередньої оплати за товар у повному обсязі.

Натомість ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" свої зобов`язання не виконало, не забезпечило наявності пального за вимогою Замовника та не передало товар у повному обсязі.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем спірного товару або повернення сплачених за нього коштів.

За таких обставин у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з повернення вартості неотриманого товару у розмірі 56 500, 00 грн., яка підлягає стягненню на підставі статей 670, 693 ЦК України.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як роз`яснено у пункті 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, правовідношення, у якому у зв`язку із закінченням строку поставки у продавця виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три проценти річних на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (статті 546, 549 ЦК України); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пунктом 7.3 Договору сторони погодили відповідальність Постачальника у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення.

Оскільки Договір діяв до 31.12.2023, прострочення виконання зобов`язання обраховується з 01.01.2024.

Разом з тим суд враховує таке.

Ухвалою від 18.12.2025 одночасно з відкриттям провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Згідно частини 2 статті 41 КУзПБ мораторій вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 статті 41 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Грошове зобов`язання відповідача з повернення коштів за неотриманий товар виникло до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим на нього поширюється дія мораторію.

Відтак нарахування пені та трьох процентів річних за період після введення мораторію (з 18.12.2025) суперечить імперативним приписам частини 3 статті 41 КУзПБ, а тому такі нарахування є можливими лише в межах періоду прострочення до дня введення мораторію, тобто по 17.12.2025 включно.

Визнання відповідачем позову не звільняє суд від обов`язку перевірити відповідність заявлених до стягнення сум імперативним нормам закону, зокрема щодо дії мораторію.

Заявлені позивачем інфляційні втрати у розмірі 11 668, 40 грн. нараховано за період по листопад 2025 року включно, тобто за час до введення мораторію, а тому вони є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають стягненню у повному обсязі.

За перерахунком суду, здійсненим у межах заявленого позивачем періоду та обраної ним методики з урахуванням обмежень частини 3 статті 41 КУзПБ, пеня підлягає стягненню за період прострочення з 01.01.2024 по 17.12.2025 у розмірі 32 017, 19 грн.; при цьому останній період нарахування з 07.03.2025 по 17.12.2025 становить 286 днів за подвійною обліковою ставкою Національного банку України 15,5 %, що діяла протягом цього періоду.

Три проценти річних підлягають стягненню за період прострочення з 01.01.2024 по 17.12.2025 у розмірі 3 324, 99 грн., з яких за 2024 рік - 1 695, 00 грн., за період з 01.01.2025 по 17.12.2025 (351 день) - 1 629, 99 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 383, 89 грн. та трьох процентів річних у розмірі 37, 15 грн., нарахованих за період після введення мораторію (з 18.12.2025 по 25.12.2025) слід відмовити.

Доводи відповідача про те, що задоволення цього позову не тягне автоматичного включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів і що для набуття статусу конкурсного кредитора позивачу необхідно звернутися із заявою з грошовими вимогами в порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідають закону.

Водночас зазначені доводи не спростовують наявності у відповідача заборгованості за Договором; питання визнання грошових вимог кредитора та їх включення до реєстру вимог кредиторів вирішується в окремому порядку в межах справи про банкрутство, тоді як предметом цього спору є стягнення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Наявні у справі докази у сукупності підтверджують обставини, на яких ґрунтується позов; відповідач позовних вимог по суті не спростував.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення 56 500, 00 грн. вартості неотриманого товару, 11 668, 40 грн. інфляційних втрат, 3 324, 99 грн. трьох процентів річних та 32 017, 19 грн. пені, а всього 103 510, 58 грн. У задоволенні решти позовних вимог (пені у розмірі 383, 89 грн. та трьох процентів річних у розмірі 37, 15 грн.) слід відмовити з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат суд зазначає, що за подання позовної заяви майнового характеру в електронній формі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (мінімальний розмір ставки судового збору за вимогою майнового характеру - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн.), з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки розмір сплаченого судового збору визначено за мінімальною ставкою, яка не залежить від суми задоволених вимог у межах заявленої ціни позову, а спір виник унаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір у сумі 2 422, 40 грн. відповідно до статті 129 ГПК України покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238, 240, 241, 254, 256-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (вул. Ділова, буд. 24, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 02911088) 56 500 (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 11 668 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) грн. 99 коп. трьох процентів річних, 32 017 (тридцять дві тисячі сімнадцять) грн. 19 коп. пені, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі статтею 256, підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 06.07.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ