Court ruling № 137898320, 01.07.2026, Ternopil District Administrative Court

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/3636/26

01 липня 2026 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

До суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що про оскаржувану у цій справі постанову ВЛК від 05.09.2025 позивач дізнався під час дослідження 19.05.2026 доказів у кримінальному провадженні №12025071140000388 про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України.

Дослідивши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У частинах першій та другій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З матеріалів адміністративного позову слідує, що 21.10.2025 позивачу ОСОБА_1 вручено обвинувальний акт у кримінальному провадженні про його обвинувачення за ст. 336 КК України, про що свідчить долучена до позовної заяви розписка ОСОБА_1 від 21.10.2025. (а.с. 16)

У долученому до позовної заяви обвинувальному акті у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України міститься посилання на фактичні обставини інкримінованого йому злочину, зокрема про те, що "05.09.2025 за результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби про що йому видано відповідну довідку №2025-0905-0841-0666-0 від 05.09.2025". (а.с. 13-15)

Відтак, позивач повинен був дізнатися і дізнався про визнання його придатним до військової служби відповідно до оскаржуваної у цій справі довідки ВЛК №2025-0905-0841-0666-0 від 05.09.2025 щонайпізніше 21.10.2025.

Крім того, із долученого позивачем до позовної заяви реєстру матеріалів досудового розлідування у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України слідує, що позивачу надано доступ до його матеріалів і він особисто ознайомився із кримінальним провадженням 07.10.2025.

У поданій заяві представник позивача зазначає, що про існування спірної довідки ВЛК дізнався лише під час судового засідання 19.05.2026.

Однак, представник позивача на підтвердження доводів про неналежне виконання слідчим обов`язку із відкриття матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України не надав будь-яких рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг обвинуваченого чи його захисника за такі неправомірні дії органу досудового розслідування чи прокурора. Із клопотанням про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ні ОСОБА_1 , ні його захисник до суду не зверталися.

Крім того, суд зазначає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 336 КК України перебуває на розгляді Рахівського районного суду з 24.10.2025. У підготовчому засіданні 03.12.2025 обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні у справі № 305/4054/25, проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Клопотань, які перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, не подавали.

Відтак, суд критично оцінює наведені у заяві про поновленн строку звернення до суду доводи представника позивача.

За таких обставин шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, мав обчислюватися щонайпізніше з 21.10.2025 та сплинув 21.04.2026, тоді як позов подано до суду 07.06.2026, тобто зі значним пропуском установленого законом строку.

Інших вагомих, істотних і доречних причин, які би свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду із позовом у цій справі, представник позивача у заяві від 26.06.2026 не наводить.

Суд зауважує, що процесуальні норми КАС України, якими врегульовано перебіг строків звернення до суду визначають, що перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і не пов`язує їх з моментом, коли особа почала вважати, що діями, рішеннями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень ці права чи інтереси порушено.

День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані у заяві доводи позивача є його суб`єктивними припущеннями та обрану ним модель поведінки очікування адміністративного врегулювання, однак такі доводи не підтверджують наявності об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Суд наголошує, що процесуальні строки встановлені з метою забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а їх перебіг не ставиться у залежність від суб`єктивної оцінки особою перспектив досудового врегулювання або від її внутрішнього переконання щодо виявлених обставин.

Добросовісне ставлення учасника процесу до захисту свого права передбачає звернення до суду у межах строку, визначеного законом, а не тоді, коли особа вирішила розпочати активні дії.

Посилання позивача на те, що лише після дослідження доказів у кримінальному провадженні в судовому засіданні 19.05.2026 він дізнався про наявність спірної довідки ВЛК від 05.09.2025, не може вважатися обставиною, яка змінює початок перебігу строку звернення до суду або свідчить про його дотримання, оскільки зазначена подія свідчить лише про те, що саме в цей період позивач почав вчиняти активні дії щодо захисту свого права, однак не підтверджує моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про його можливе порушення.

Сам по собі факт дослідження доказів кримінального провадження в суді і звернення після цього до суду із цим позовом є проявом реалізації особою обраного нею способу реагування на вже відомі їй обставини та не може розглядатися як початок перебігу строку звернення до суду.

До суду із цим адміністративним позовом позивач звернувся 07.06.2026, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту виникнення спірних правовідносин та після закінчення встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду розпочався не пізніше моменту, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме 21.10.2025, що підтверджено позивачем у розписці від 21.10.2025 (а.с. 16), тоді як звернення до суду відбулося із суттєвим пропуском цього строку 07.06.2026.

Суд зауважує, що підтверджена доказами обізнаність позивача із оскаржуваною довідкою ВЛК і зволікання з її оскарженням не є підставою для незастосування строку звернення до суду та не означає інування початку перебігу строку щоразу заново після настання формальних підстав.

Для цілей статті 122 КАС України визначальним є момент, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність спірних відомостей, а не тривалість їх існування як наслідку первинних дій чи бездіяльності.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що після 21.10.2025 існували обставини, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду протягом шести місяців. Натомість із заяви вбачається, що позивач мав змогу реалізувати право на судовий захист, однак тривалий час не вчиняв необхідних процесуальних дій.

Суд також зазначає, що безпідставне поновлення строку звернення до суду не може розглядатися як допустимий спосіб реалізації права на судовий захист. Поновлення процесуального строку є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише за наявності об`єктивних, непереборних та належно підтверджених причин його пропуску. Інакше поновлення строку фактично нівелювало б встановлені законом часові межі звернення до суду, створювало б правову невизначеність у публічно-правових відносинах та ставило б учасників процесу у нерівне становище.

Допущення можливості поновлення строку виключно з мотивів суб`єктивної оцінки особою своїх дій або очікування адміністративного врегулювання спору суперечить самій природі процесуальних строків та підриває принцип стабільності правовідносин.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є поважними, не підтверджують об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем у заяві підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, з огляду на що адміністративний позов підлягає поверненню, як такий, що поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 липня 2026 року.

Суддя Грицюк Р.П.