Decision № 137888368, 01.07.2026, Krasnokutsk District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 627/238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОКРЕДИТ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором № 128-113-850-2-19-Г в розмірі 30 756,24 гривень, що складається з: ? Заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 8 707,18 гривень; ? Заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 3 436,59 гривень. ? Заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена): 18 612,47 гривень; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 гривень.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 05.11.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 128-113-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти (далі Кредит), в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору). Позичальник зобов`язувався: ? Повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 19.03.2024. Графік платежів наведений в додатку №1 до Кредитного договору; ? Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором на передбачених Договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед Позивачем, що складається з: Заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 8 707,18 грн. Заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 3 436,59 грн. Заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 18 612,47 грн. Загальна сума заборгованості: 30 756,24 грн.

У позові зазначено, що 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, від 14.03.2024.

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, надання коштів та банківських металів у кредит, від 14.03.2024.

09.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено наступне. Відповідач із зазначеною сумою заборгованості не погоджується з огляду на наступне. По-перше, із наданої позивачем виписки з рахунку, як доказу на підтвердження наявності заборгованості відповідача, неможливо встановити наявну суму боргу, його складові, період за який він утворився, що унеможливлює проведення об`єктивного розгляду справи та задоволення вимог ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ». Така виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред`являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі. Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами.

По-друге, згідно зі змістом позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» просить суд стягнути заборгованість за договором №128-113-850-2-19-Г від 05.11.2019 року в розмірі 30 756,24 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 8 707,18 грн; заборгованість за відсотками 3 436,59 грн; заборгованість за комісією 18 612,47 грн. Наявна сума заборгованості не відповідає умовам кредитного договору №128-113-850-2-19-Г від 05.11.2019. Зокрема, відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору №128-113-850-2-19-Г кредит надається на строк з 5 листопада 2019 р. до 4 листопада 2021 року, а не до 19.03.2024 року як зазначає Позивач. Крім того, звертає увагу суду, що відповідно до Паспорту споживчого кредиту, строк кредитування становить 24 місяці. Отже, у межах строку кредитування (з 05.11.2019 року по 04.11.2021 року) відповідач був зобов`язаний повернути позивачеві отримані кредитні коштита сплачувати проценти. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави для нарахування передбачених договором процентів. У відзиві зазначено, що матеріали справи не містять підтверджень про наявність умов договору щодо порядку пролонгації строку кредитування. Таким чином, на думку представника відповідача відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом. Тому, на думку сторони відповідача у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії до 04.11.2021 представник відповідача посилаючись на позицію Великої Палати Верховного суду, вважає, що заявлена сума процентів до стягнення у розмірі 3436,59 є безпідставною та не відповідає умовам кредитного договору, а отже не підлягає стягненню.

По-третє, згідно зі змістом позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» просить суд стягнути заборгованість за договором №128-113-850-2-19-Г від 05.11.2019 року в розмірі 30 756,24 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 8 707,18 грн; заборгованість за відсотками 3 436,59 грн; заборгованість за комісією 18 612,47 грн. Разом із тим, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення комісії є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача зазначає, що у даному випадку позивачем не зазначено та не надано доказів існування конкретного переліку додаткових або супутніх банківських послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням чи поверненням кредиту, які фактично надавалися позичальнику та за які була встановлена відповідна комісія. Отже, за відсутності визначеного переліку таких послуг та доказів їх надання, умова кредитного договору щодо встановлення комісії за надання чи обслуговування кредиту є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що нарахування та заявлення до стягнення заборгованості за комісією (за управління кредитом, за надання кредиту) у розмірі 18 612,47 грн.є неправомірним, а зазначена сума не підлягає стягненню з відповідача. Крім того, сплачену ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 2376,06 грн., яка була зарахована позивачем в рахунок сплаченої комісії, слід зарахувати в рахунок заборгованості за тілом кредиту. За таких обставин, представник відповідача вважає прострочену заборгованість за тілом кредиту у сумі: 8 707,18 2 376,06 = 6 331,12 грн.

Також представник відповідача вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200 грн. значно завищені.

Відтак, просить суд позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 в частині повернення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково, а саме не заперечують проти задоволення позову в частині повернення по кредитному договору №128-113-850-2-19-Г від 05.11.2019 року - тіла кредиту у розмірі 6 331,12, в іншій частині позовних вимог просять відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялася шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, та шляхом розміщення оголошень про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада».

29.06.2026 до суду надійшла заява представника відповідача Васильченко А.Ю. у якій просить провести судове засідання по справі № 627/238/26, яке відбудеться 01.01.2026 о 08:40 без участі відповідача та її представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

05.11.2019 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 128-113-850-2-19-Г з ануїтетними платежами /а.с. 54/.

Умовами кредитного договору викладеного у Розділі 2 передбачено наступне.

Кредит надається на строк: з 05 листопада 2019 року по 04 листопада 2021 року включно.

Загальний розмірі кредиту 11314,66 грн.

Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована), % річних 10,00.

Реальна річна процентна ставка, % - 122,234.

Загальна вартість кредиту на дату укладення договору, грн 22527,00.

Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 3,5.

Згідно з п. 2.11. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом понад строк вказаний а п. 2.2. Договору 0,1 %.

Згідно з п. 4.4. кредитного договору, у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 (дев`яносто) календарних днів, Кредитодавець обліковує заборгованість за Кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини Сторін за цим Договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії Договору. З цього моменту Кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за Кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 2.11 цього Договору.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 128-113-850-2-19-Г від 05 листопада 2019 року, станом на 03 вересня 2024 року становить 30756,24 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 8707,18 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 3436,59 грн; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 18612,47 грн /а.с.40 зворот/.

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців.

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників.

Згідно витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прави вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» перейшло право грошової вимоги до боржника до боржника ОСОБА_1 за договором №128-113-850-2-19-Г від 05 листопада 2021 року/а.с.41/.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частинами 1 -3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір та анкету - заяву підписано ОСОБА_1 власноручно. Він містить податковий номер відповідача, паспортні данні, її адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону.

Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, що нею належним чином виконувалися умови вказаного договору № 128-113-850-2-19-Г від 05.11.2019, разом з тим остання не заперечує наявність заборгованості за тілом кредиту та заборгованості по сплаті відсотків, а тому з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 8707,18 грн. та заборгованості по сплаті відсотків в сумі 3436,59 грн.

Що стосується стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця 3,5.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 18612,47 грн задоволенню не підлягають.

Отже, з урахуванням нікчемності умов договору про нарахування та стягнення комісії, сплачений розмір комісійної винагороди у розмірі 18612,47 грн підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 128-113-850-2-19-Г.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що положення п. 2.8. Кредитного договору № 128-113-850-2-19-Г з ануїтетними платежами від 05.11.2019 про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача нарахованої та несплаченої комісії у сумі 18612,47 грн., слід відмовити.

Крім того, сплачену ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 2376,06 грн., яка була зарахована позивачем в рахунок сплаченої комісії, з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині, слід зарахувати в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконала свої зобов`язання, не погасила тіло кредиту та не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9767,71 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 6331,71 грн. (8707,18 грн. 2376,06 грн.), та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 3436,59грн.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 6234 від 09 березня 2026 року /а.с. 1/.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 851,96 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС»; ордер серії АЕ № 1414107 від 11 серпня 2025 року на надання адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» на підставі договору № 1/07 від 01 липня 2025 року; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12092458 від 05 січня 2026 року, згідно якого вартість послуг з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 складає 11 200,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3584,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,247,259,263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості за кредитним договором № 128-113-850-2-19-Г в розмірі 9767,71 гривень (дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 70 копійок), що складається із: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 6331,71 грн., та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 3436,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ", ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105 судові витрати: ? зі сплати судового збору в сумі 851 грн. 96 коп. (вісімсот п`ятдесят одна гривня 96 копійок), та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 3584,00 гривень (три тисячі п`ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОКРЕДИТ", розташоване за адресою: вул. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40932411.

Представник позивача: Журавльов Станіслав Георгійович, адреса: вул. Сімферопольська, 21, оф. 411, м. Дніпро, 49005.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Бугаєнко І. В.