Decision № 137887713, 27.05.2026, Dobrovelychkivka District Court of Kirovohrad Oblast

ЄУН 404/11283/25

Номер провадження по справі 2/387/374/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 16.01.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 752443 від 29.04.2023 у розмірі 81 842 гривні 34 копійки.

Свої позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» обґрунтовує тим, що 29.04.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 752443 в електронній формі. Відповідно до умов зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 13 500 грн строком на 360 днів.

21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 21062024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 752443 від 29.04.2023, укладеним з відповідачем.

Однак відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 81 842 гривні 34 копійки, яку відповідач у добровільному порядку не погашає, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Представник позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився. При цьому суд враховує, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за місцем його реєстрації. Вказаною ухвалою відповідачу було надано п`ятнадцятиденний строк з дня її отримання для подання відзиву на позовну заяву.

Разом з тим, поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин, відповідно до частини восьмої статті 128 та частини першої статті 131 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження вважається врученою належним чином.

Крім того, судом було опубліковано оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Процесуальні дії у справі

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 29.01.2026 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`явив, виходячи з положень ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" зареєстроване як юридична особа 25.09.2021, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування (а.с.103-104).

Судом встановлено, що 29.04.2023 між ТОВ "Селфі" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №752443. Відповідно до умов договору сума кредиту складає 13500 грн на строк 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Пункт 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 2.2% в день. Згідно п.1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування 103110,35% річних, за п.1.8.1 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 120420,00 гривень. Згідно п.1.8.2 за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 116826,00 грн. Відповідно до п.2.1 кошти кредит надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної картки споживача № НОМЕР_1 (а.с.51-71).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Відповідно до копії паспорта споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому зазначені умови надання кредитних коштів, відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т177.

Згідно з інформації, яка зазначена в копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення" ТОВ "УПР" 29.04.2023, на картку НОМЕР_2 успішно зараховано 13 500,00 гривень (а.с.75).

За розрахунком ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за договором №752443 від 29.04.2023 становить 81842,34 грн та складається з 13499,62 грн заборгованість за тілом кредиту та 68342,72 грн заборгованість за відсотками (а.с.76-88).

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 21 червня 2024 року було укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги, до ОСОБА_1 за договором №752443 від 29.04.2023 на суму 81842,24 грн, що підтверджується копією витягу з реєстру боржників (а.с.99).

14 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу, однак відповідач залишила її без реагування.

З листа АТ КБ "Приват Банк" від 16.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260210/104535-БТ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , та в період з 29.04.2023 -29.04.2023 було зараховано кошти на суму 13 500 гривень 00 копійок.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені та погоджені сторонами, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами першою та другою ст. 6 зазначеного Закону передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис, а накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами третьою, шостою та восьмою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Акцепт може бути здійснений шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, які однозначно свідчать про прийняття пропозиції.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №752443 в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора Т177, надісланого на номер телефону, зазначений під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Крім того, на підтвердження факту укладення договору та отримання кредитних коштів позивачем надано довідку про ідентифікацію позичальника, паспорт споживчого кредиту, інформацію щодо підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якого 29.04.2023 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_4 були перераховані грошові кошти у сумі 13 500 грн.

За таких обставин суд доходить до висновку, що договір про надання споживчого кредиту №752443 від 29.04.2023 укладений сторонами належним чином, відповідач була ознайомлена з його істотними умовами та прийняла їх.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Доказів оспорення кредитного договору, визнання його недійсним чи неукладеним відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у сумі 13 500 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, розмір яких визначено умовами договору та паспортом споживчого кредиту.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, кредит та проценти у визначені договором строки не повернула.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 81 842 грн 34 коп., з яких: 13 499 грн 62 коп. заборгованість за тілом кредиту; 68 342 грн 72 коп. заборгованість за процентами.

Судом також встановлено, що 21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №21062024, за умовами якого до позивача перейшли права кредитора за договором про надання споживчого кредиту №752443 від 29.04.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або її обмеження.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість, а лише надає право здійснити виконання первісному кредитору.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та має право вимагати від відповідача належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що 29.04.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту №752443.

Відповідно до пункту 1.3 договору сума кредиту становить 13 500 грн, строк кредитування 360 днів, тобто до 24.04.2024.

Згідно з пунктом 1.5 договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить: 2,20 % на день (стандартна процентна ставка); 0,44 % на день (знижена процентна ставка), яка застосовується виключно за умови належного виконання позичальником зобов`язань та дотримання графіка платежів.

Паспортом споживчого кредиту та графіком платежів передбачено, що загальні витрати за кредитом за умови застосування стандартної процентної ставки становлять 106 920 грн, а загальна вартість кредиту 120 420 грн.

Разом із тим, суд враховує, що 08 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Крім того, після спливу зазначеного перехідного періоду до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 1 % від загального розміру кредиту за кожний день користування кредитом.

Перехідні положення закону мають на меті забезпечення поступового переходу від попереднього правового регулювання до нового та поширюються на правовідносини, які існують на момент набрання ними чинності, у тому числі на договори споживчого кредиту, укладені до прийняття зазначених змін, якщо на цей момент зобов`язання за такими договорами не припинені.

Оскільки строк користування кредитом за договором №752443 закінчився 24.04.2024, тобто після набрання чинності Законом №3498-ІХ, кредитодавець був зобов`язаний здійснювати нарахування процентів із дотриманням установлених законодавством обмежень щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Водночас із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти нараховувалися виходячи зі ставки 2,20 % на день протягом усього періоду користування кредитом, а загальна сума нарахованих процентів склала 68 342,72 грн.

Суд зазначає, що умови договору щодо розміру процентної ставки можуть застосовуватися лише в частині, яка не суперечить імперативним приписам Закону України «Про споживче кредитування». Встановлені законом обмеження максимального розміру денної процентної ставки є обов`язковими для сторін та не можуть бути змінені договором.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів за кредитним договором визначається договором з урахуванням вимог закону, а згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума процентів підлягає перевірці на предмет її відповідності обмеженням, установленим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень та частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку процентів із урахуванням зазначених законодавчих обмежень, а суд не може самостійно здійснювати новий розрахунок та виходити за межі заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню лише в тій частині, в якій вони підтверджені належними та допустимими доказами та відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

З наданих документів суд з`ясував: сума кредиту 13 500 грн; дата видачі 29.04.2023; строк кредитування 360 днів, до 24.04.2024; процентна ставка за договором 2,20 % на день; позивач нарахував проценти у сумі 68 342,72 гривень.

Однак необхідно застосувати обмеження Закону України «Про споживче кредитування»: 1.Період з 29.04.2023 по 07.10.2023 (162 дні ? 13 500 грн ? 2,20 % = 48 114,00 грн);

2. Період з 08.10.2023 по 04.02.2024 ( 120 днів. Обмеження 2,5 % на день не впливає на спірні правовідносини, оскільки договірна ставка становить лише 2,20 %, тобто менше максимально допустимої. Тому: 120 днів ? 13 500 грн ? 2,20 %= 35 640,00 грн_;

3. Період з 05.02.2024 по 24.04.2024 (до закінчення строку кредитування 80 днів ? 13 500 грн ? 1,50 %= 16 200,00 грн).

Отже загальна сума процентів - 99 954,00 гривень.

Однак ця сума є більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення - 68 342,72 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і не може присудити більше, ніж просить позивач.

Тому навіть після застосування законодавчих обмежень заявлена до стягнення сума процентів 68 342,72 грн не перевищує максимально допустимий розмір процентів, який міг бути нарахований до закінчення строку кредитування.

Тобто підстав для відмови саме через перевищення законодавчих обмежень щодо процентної ставки у цій справі не вбачається, оскільки максимально допустимі проценти 99 954,00 грн, а заявлено до стягнення 68 342,72 гривень.

Отже, вимога про стягнення процентів у розмірі 68 342,72 грн не суперечить обмеженням, установленим Законом України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови вказаного договору, не повернув отримані в борг грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 13499,62 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 68342,72 гривень.

Оскільки, позовні вимоги задоволено, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідачку, а тому суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійки.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг №608 від 08.10.2025, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої допомоги.

Згідно з детальним описом наданих послуг адвокатом виконано такі роботи: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі 0 год. 30 хв.; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта 1 год.

Загальний час надання правничої допомоги становив 6 год. 30 хв.

Разом із тим суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, правова позиція у таких спорах є сталою та не потребує значних затрат часу на її формування.

Крім того, суд вважає, що послуги з надання усної консультації клієнту, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та погодження правової позиції клієнта фактично є підготовчими діями, які охоплюються послугою зі складання позовної заяви та не можуть розглядатися як самостійні види правничої допомоги, що підлягають окремому відшкодуванню.

Також подання позовної заяви до суду є завершальною процесуальною дією, нерозривно пов`язаною зі складанням позовної заяви, та за обставин цієї справи не потребувало значних додаткових затрат часу чи окремої правової роботи.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує критерії, визначені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а саме: складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторін, а також принципи розумності та співмірності судових витрат.

З урахуванням характеру спору, обсягу фактично виконаної роботи, відсутності участі представника позивача у судових засіданнях, наявності усталеної судової практики у спорах даної категорії та дублювання окремих заявлених послуг, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн є завищеним та не відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн 00 коп.

ІІІ Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 598, 599, 625, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 752443 від 29 квітня 2023 року в розмірі 81 842 (вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок дві) гривні 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.