Decision № 137866421, 01.07.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/3643/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №222650010351 від 01.08.2025, зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно з записами у дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 періоди участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в складі ЗСУ згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 16.02.2026 №3690; періоди безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в складі ЗСУ згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 №10174 та від 12.02.2026 №3617, повторно розглянути заяву про призначення пенсії. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно не зарахував йому до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди роботи попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами, зокрема записами трудової книжки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив по справі не подало.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 3 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування до страхового стажу відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що 14.08.2025 ОСОБА_1 виповнилось 60 років.

25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2025 №222650010351 відмовлено у призначенні вказаної пенсії згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості страхового стажу 25 років. Визнаний пенсійним органом страховий стаж для визначення права на пенсію за віком становить 15 років 7 місяців 17 днів.

Із тексту спірного рішення встановлено, що за результатами розгляду документів не зараховані періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 без дати видачі, оскільки періоди трудової діяльності передують даті друку бланку трудової книжки (потребують підтвердження первинними документами).

Згідно з пунктом 5.1 Інструкції №58 особа, яка втратила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нові зразки) з написом «Дублікат» в правому верхньому куті першої сторінки.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 наявна у формі дубліката. Записи у вказаному дублікаті містять посилання на накази про прийняття на роботу та звільнення, засвідчені відбитками печаток та підписами уповноважених осіб. Сумнівів у їх достовірності вказані записи не викликають.

Відмовляючи у зарахуванні періодів роботи позивача з 01.09.1980 по 27.12.2002, пенсійний орган послався на те, що періоди трудової діяльності передують даті друку бланка трудової книжки, а тому потребують підтвердження первинними документами. Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними та нормативно необґрунтованими з огляду на таке.

Специфіка видачі дубліката трудової книжки полягає саме у відновленні втрачених записів про попередню трудову діяльність. Заповнення дубліката неминуче здійснюється на бланку, виготовленому пізніше за період, у який особа фактично працювала. Отже, дата виготовлення (друку) бланка трудової книжки, виданої як дублікат, об`єктивно може бути пізнішою за дати внесених до неї записів про роботу. Ця обставина жодним чином не свідчить про недостовірність таких записів та не позбавляє дублікат статусу основного документа, що підтверджує трудовий стаж.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово формував правовий висновок, згідно з яким працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських і кадрових документів на підприємстві. Недоліки щодо заповнення трудової книжки (зокрема, використання роботодавцем певного бланка при оформленні дубліката) не можуть бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відповідачем не надано суду належних доказів того, що записи про періоди роботи позивача в дублікаті трудової книжки є неправильними, недостовірними, або що у вказані періоди позивач не працював чи йому не виплачувалася заробітна плата.

Окремо суд звертає увагу на порушення пенсійним органом вимог частини 2 статті 2 КАС України щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. У спірному рішенні від 01.08.2025 №222650010351 відповідач не зазначив, які саме періоди трудової діяльності (із зазначенням конкретних дат підприємств, установ, організацій) не були зараховані до страхового стажу позивача. Така розпливчастість формулювань унеможливлює розуміння позивачем мотивів відмови в розрізі кожного окремого періоду роботи, що свідчить про довільність і невмотивованість прийнятого рішення.

Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2025 №222650010351 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 прийняте не на підставі закону, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до принципу розподілу владних повноважень суд не може перебирати на себе функції суб`єкта владних повноважень, які потребують спеціальних арифметичних розрахунків та оцінки первинних документів про стаж. Суд не є органом, який здійснює первинне обчислення страхового чи спеціального стажу, оскільки за своєю правовою природою такі функції є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. У даному випадку оскільки відповідач взагалі не надавав оцінки записам у трудовій книжці позивача, розрахунок стажу судом був би передчасним.

Враховуючи те, що право особи на отримання пенсії безпосередньо залежить від результатів обчислення стажу, яке органом ПФУ належним чином проведене не було, належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання рішення відповідача протиправним та його скасування, зобов`язання повторно розглянути заяву позивача, здійснити перевірку і перерахунок наявного у нього страхового стажу на предмет його достатності для призначення пенсії відповідно до вимог закону.

Що стосується зарахування періодів роботи на підставі довідок від 16.02.2026 №3690, від 18.11.2024 №10174 та від 12.02.2026 №3617, суд виходить з такого.

Як вбачається з довідки про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 16.02.2026 №3690, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у періоди з 28.11.2018 по 12.05.2019, з 24.05.2019 по 11.08.2019, з 16.03.2020 по 15.10.2020, з 03.08.2021 по 11.1.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 №10174 про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 у періоди з 01.04.2022 по 21.12.2022, з 23.12.2022 по 04.06.2023, з 05.06.2023 по 24.02.2024, 08.03.2024 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 12.02.2026 №3617 про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 у періоди з 01.04.2022 по 21.12.2022, з 23.12.2022 по 04.06.2023, з 05.06.2023 по 24.02.2024, 08.03.2024 по 22.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Водночас, як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача (розрахунок страхового стажу за формою РС-право), періоди виконання позивачем бойових завдань у військовій частині НОМЕР_2 вже були зараховані відповідачем до страхового стажу за період з 01.11.2018 по 30.06.2025, що становить 6 років 6 місяців 6 днів. Вказаний період увійшов до зарахованого страхового стажу. Докази протилежного у справі відсутні. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2025 №222650010351 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно з записами у дублікаті трудової книжки НОМЕР_1 , зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії, здійснити повну перевірку і перерахунок наявного у нього страхового стажу ( включаючи зарахований) та вирішити питання призначення пенсії відповідно до вимог закону з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 липня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (просп. Богдана Хмельницького, 116А,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49033 , код ЄДРПОУ - 21910427)

Головуючий суддя І.С. Козачок