Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/28624/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника відповідача адвоката Дешко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 485267-КС-003 в електронному вигляді, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором. Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 01.12.2025 утворилася заборгованість у розмірі 16120,72 грн, яка складається з: 5000,72 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 10370,72 грн прострочених процентів та 750,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №485267-КС-003 про надання кредиту від 05.04.2024 року у розмірі 15370 грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 2309 грн. 75 коп.
Ухвалою суду від 12 травня 2026 року заочне рішення від 25 березня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано і призначено справу до розгляду в спрощеному порядку.
Представник позивача в позовних вимогах просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Дешко В`ячеслав Олександрович в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову. Зазначив, що відповідач є військовослужбовцем а тому на нього поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом. Крім того посилається на пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», положення частини 5 статті 8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки. Зазначає, що відповідач не підписував кредитного договору, у зв`язку з чим вважає, що між сторонами не виникли відповідні договірні правовідносини, та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №485267-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.04.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №485267-КС-003 про надання кредиту.
05.04.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 485267-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5024, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Таким чином, 05.04.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №485267-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15514127 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів та випискою АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору.
Згідно розрахунку заборгованості, у відповідача станом на 01.12.2025 року утворилась заборгованість за Договором №485267-КС-003 про надання кредиту в розмірі 16 120,72 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 10 370,72 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст.639 ЦПК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.
Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором у розмірі 5 000,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн.
Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_3 та довідки від 15 вересня 2024 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 15 серпня 2024 року по теперішній час.
Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Враховуючи, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, він має право на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором, а тому проценти за користування кредитними коштами за спірним кредитним договором стягненню не підлягають.
Із договору вбачається, що позичальник зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту в сумі 750,00 грн.
Однак, надання кредиту є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою зі сторони позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інстрменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостйною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку, наведене повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Крім того, доказів надання кредитодавцем позичальнику додаткових послуг, їх переліку та розрахунку матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача комісії за вказаним вище договором позики, оскільки такі умови договору суперечать ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними в силу закону.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено правову позицію відповідно до якої, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 5 000,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 825 грн. 34 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 485267-КС-003 про надання кредиту від 05.04.2024 року у розмірі 5000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 825 грн. 34 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2026 року.
Суддя Харечко С.П.
The court decision No. 137842521, Rivne City Court of Rivne Oblast was adopted on 29.06.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 569/28624/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: