Decision № 137830002, 25.06.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/16539/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача Шендери О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ОСББ «Рівне-Дім» (далі позивач), діючи через свого представника адвоката Шендеру О.М., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідача на користь ОСББ «Рівне-Дім» заборгованість в розмірі 15 601 грн 35 коп.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім». Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом № 1 від 04 березня 2017 року, прийнято рішення про участь у муніципальній програмі з капітального ремонту будинку (ремонт даху) і затверджено внесок залежно від площі квартири: 1-кімнатна квартира 900-1 200 грн, 2 кімнатна квартира 1 200-1 500 грн, 3 кімнатна квартира 1 500-1 800 грн, нежитлове приміщення 30 грн за кв.м., та затверджено з 01 квітня 2017 року розмір внесків на утримання будинку і прибудинкових територій у сумі 3 грн за 1 кв.м. житлових приміщень і 2,80 грн за 1 кв.м. нежитлових приміщень. Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом № 3 від 04 грудня 2018 року, затверджено з 01 січня 2019 року розмір внесків на управління будинком у сумі 3 грн за 1 кв.м. площі житлових приміщень та у сумі 2,80 грн за 1 кв.м. нежитлових приміщень. Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом від 31 березня 2021 року, збільшено внесок на утримання будинку і прибудинкових територій в розмірі 4,50 грн за 1 кв.м. площі житлових та нежитлових приміщень будинку. Відповідач свій обов`язок щодо оплати внесків не виконує, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість в розмірі 15 601 грн 35 коп.

21 жовтня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Олексюка Р.Р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зокрема вказує, що єдиним доказом заборгованості ОСОБА_2 є власноруч створена довідка № 2 від 30 червня 2025 року за підписом голови правління ОСББ «Рівне-Дім». Зі змісту вказаної довідки вбачається, що борг відповідача станом на 01 червня 2022 року становить 5 946 грн 15 коп. та вказано про подальші нарахування. Вказана довідка не містить інформації за який період нарахована сума 5946 грн 15 коп., як і не зазначено за що саме нараховано подальші суми. Крім того, стороною позивача не наведено жодних відомостей про те, що відповідачу надсилалася будь-яка інформація про необхідність здійснення будь-яких платежів, як і не наведено того, що відповідач їх не здійснила. З огляду на те, що долучені до позовної заяви документи не є належним підтвердженням розміру заборгованості, а також не містять ні доказів повідомлення відповідача про необхідність сплати заборгованості, ні доказів несплати заборгованості, заперечує щодо позову. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

18 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 13 901 грн 35 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 листопада 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_3 про зменшення позовних вимог.

20 квітня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Жилінської Т.П. надійшов відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, вона вказує, що на думку відповідача статутними органами об`єднання порушуються вимоги статуту щодо належного утримання та використання спільного майна будинку та кошти об`єднання, які складаються в основному з внесків та платежів співвласників, використовуються неналежним чином, лише на виплату заробітних плат та коштів за оплату послуг голови ОСББ, двірника та бухгалтера. Відповідач неодноразово зверталася до голови ОСББ «Рівне-Дім» з приводу належного утримання будинку, але її заяви залишені без уваги та відповіді, з чого вона зробила висновок, що внески та платежі співвласників використовуються не на цілі, передбачені Статутом ОСББ «Рівне-Дім». Відповідач неодноразово зверталася з заявами з приводу належного утримання будинку до голови ОСББ «Рівне Дім» та до підприємств і державних органів за роз`ясненнями щодо порядку належного утримання та ремонту будинкових мереж та на її звернення були отримані відповіді.

До позовної заяви не додано розрахунок, відповідно до якого визначалась оплата, розмір внесків на утримання прибудинкових територій з врахуванням складу всіх витрат, передбачених обов`язковим переліком, затвердженим Наказом від 27 липня 2018 року № 190 Мінрегіону України. Вказано лише витрати на участь в муніципальній програмі з капітального ремонту будинку, факт якої не підтверджено належним чином, так як додано лише протоколи загальних зборів № 3 від 04 грудня 2018 року та від 31 березня 2021 року, які не підтверджують факту участі у зазначеній програмі та не підтверджують витрачені кошти.

До позовної заяви не додані документи, які підтверджують на які цілі витрачаються кошти зібраних з співвласників внесків на утримання будинку. Позовна заява є необґрунтованою, позивач не довів, що внески витрачаються саме на утримання будинку.

Одночасно представник відповідача Жилінська Т.П. просила поновити строк на подання відзиву та долучити його до матеріалів справи.

21 квітня 2026 року ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив на позовну заяву.

27 травня 2026 року представник позивача Шендера О.М. подала до суду клопотання про приєднання доказів та клопотання про поновлення строку на подання доказів.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2026 року поновлено пропущений строк для звернення до суду із клопотанням про долучення письмових доказів та приєднано до матеріалів справи подані докази.

Представник позивача Шендера О.М. в судовому засіданні позов підтримала з підстав у ньому викладених, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Жилінська Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Також просила застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з грудня 2019 року по серпень 2022 року включно.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася жодного разу, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання.

Слід зазначити, що розгляд справи відкладався неодноразово за клопотанням відповідача та її представників. Зокрема, перше судове засідання було призначено на 03 жовтня 2025 року.

02 жовтня 2025 року представник відповідача адвокат Олексюк Р.Р. подав заяву про відкладення судового розгляду, для можливості ознайомитися з матеріалами справи. Розгляд справи було відкладено на 13 листопада 2025 року.

13 листопада 2025 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Шендери О.М. на 23 грудня 2025 року

22 грудня 2025 року відповідач подала заяву про відкладення судового розгляду, оскільки вона не отримувала письмові повідомлення по справі, а також вона хворіє. Розгляд справи було відкладено на 09 лютого 2026 року.

Розгляд справи 09 лютого 2026 року та 19 березня 2026 року було відкладено за заявою відповідача від 02 лютого 2026 року та 09 березня 2026 року.

В подальшому 27 травня 2026 року за клопотанням представника відповідача адвоката Жилінської Т.П. розгляд справи було відкладено на 25 червня 2026 року.

24 червня 2026 року відповідач подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що хворіє.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц вказав, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, повторною є друга поспіль неявка учасника справи, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, з аналізу означеної норми процесуального права слід зробити однозначний висновок, що законодавець не ставить у залежність продовження розгляду справи від причин повторної (другої поспіль) неявки у судове засідання сторони відповідача. Тобто, навіть якщо причина повторного неприбуття сторони відповідача у судове засідання є поважною, суд має продовжити розгляд справи, а не відкладати його.

У даному випадку відповідач 27 травня 2026 року у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Жилінська Т.П. просила відкласти розгляд справи для ознайомлення із поданими доказами у справі. Суд відклав дане судове засідання, призначивши справу на 25 червня 2026 року. У переддень судового засідання відповідач подала заяву про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що хворіє.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

З огляду на викладене, суд проводить розгляд справи за відсутності відповідача та за участю представника відповідача адвоката Жилінської Т.П.

Заслухавши представника позивача адвоката Шендеру О.М., представника відповідача адвоката Жилінську Т.П., дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 374382828 від 15 квітня 2024 року.

Обслуговування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, здійснюється ОСББ «Рівне-Дім».

Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом № 1 від 04 березня 2017 року, затверджено з 01 квітня 2017 року розмір внесків на утримання будинку і прибудинкових територій у сумі 3 грн за 1 кв.м. житлових приміщень і 2,80 грн за 1 кв.м. нежитлових приміщень.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом № 3 від 04 грудня 2018 року, затверджено з 01 січня 2019 року розмір внесків на управління будинком у сумі 3 грн за 1 кв.м. площі житлових приміщень та у сумі 2,80 грн за 1 кв.м. нежитлових приміщень.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом № 4 від 20 січня 2019 року, затверджено з 01 січня 2019 року розмір внесків на управління будинком у сумі 4 грн за 1 кв.м. площі житлових і нежитлових приміщень та кошторис об`єднання на 2019 рік.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім», оформлених протоколом від 31 березня 2021 року, збільшено внесок на утримання будинку і прибудинкових територій до 4,50 грн.

Відповідно до довідки № 4, наданої позивачем, розмір заборгованості по внесках на управління будинком та утримання прибудинкової території, виходячи з площі належного відповідачу житлового приміщення, станом на 01 червня 2025 року становить 13 901 грн 35 коп. Зазначені кошти відповідачем на рахунок ОСББ «Рівне-Дім» не сплачено. При цьому відповідачем частково здійснювалась оплату послуг, а саме в грудні 2020 року в розмірі 1 000 грн 00 коп., в березні 2021 року в розмірі 1 300 грн 00 коп., в червні 2021 року в розмірі 993 грн 25 коп.

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово зверталась, зокрема, 19 березня 2019 року, 15 липня 2024 року, 16 липня 2024 року, 21 травня 2025 року зі скаргами на ім`я голови ОСББ «Рівне-Дім» з приводу належного утримання будинку. А 28 травня 2024 року відповідач направила рекомендованим повідомленням вимогу на ім`я голови ОСББ «Рівне-Дім» усунути наслідки своєї бездіяльності. 19 червня 2025 року головою правління ОСББ «Рівне-Дім» було надано відповідь на вимогу від 28 травня 2024 року.

Також відповідачу були надані відповіді на її звернення: АТ «Рівнегаз» від 16 червня 2025 року № 45р-33002-0625; ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 11 червня 2025 року; ПрАТ «Рівнеобленерго» від 06 червня 2025 року № 30-10/4584; Вищою радою правосуддя від 04 липня 2025 року № 14323/0/9-25; Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради № С-2179/25-5802/25 від 02 червня 2025 року; Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області № 786/0/6-24 від 31 травня 2024 року, № 369/0/6-25 від 02 червня 2025 року; Управлінням Держенергонагляду у Рівненській області №R/30-218-25 від 12 вересня 2025 року

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ч. 2, 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено обов`язок співвласника у багатоквартирному будинку виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів. Реалізація таких прав об`єднання здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Рішеннями загальних зборів ОСББ «Рівне-Дім» від 20 січня 2019 року та від 31 березня 2021 року затверджено внески на управління будинком в розмірі 4 грн за 1 кв.м. та 4 грн 50 коп. за 1 кв.м. Однак відповідач не виконує свої зобов`язання по сплаті внесків на управління будинком, відповідно за нею утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем та перевірених судом, становить 13 901 грн 35 коп. Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 13 901 грн 35 коп.

Доказів неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань відповідач суду не подала і судом їх не здобуто.

При цьому, представник відповідача адвокат Жилінська Т.П. звернулася до суду з заявою про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з грудня 2019 року по серпень 2022 року включно, на що суд вказує таке.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Так, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції на момент дії спірних правовідносин) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

08 серпня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з грудня 2019 року по 01 червня 2025 року, а отже строк позовної давності не сплив.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені дослідженими доказами у справі, а відтак, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 4 500 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме платіжною інструкцією № 883 від 11 липня 2025 року, з якої вбачається, що вони здійснені саме позивачем в сумі 4 500 грн 00 коп. Також позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 4/07 від 11 липня 2025 року, Акт здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 11 липня 2025 року, у якому здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги, рахунок № 4/07 від 11 липня 2025 року.

Разом з цим, суд погоджується з клопотанням представника відповідача щодо не співмірності розміру правничої допомоги і вважає завищеною оплату наданих послуг, тому враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім» заборгованість в розмірі 13 901 (тринадцять тисяч дев`ятсот одна) грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім» судові витрати у розмірі 5 028 (п`ять тисяч двадцять вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівне-Дім», місцезнаходження: вул. Корольова, буд. 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40222327.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя О.О. Першко