Decision № 137800599, 22.06.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026м. ДніпроСправа № 904/7295/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву представника позивача (вх. суду №28444/26 від 09.06.2026) про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (65104, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, офіс 300; ідентифікаційний код 42759122)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" (49026, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Решетилівська, будинок 10А; ідентифікаційний код 45444658)

про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №13062025/1 від 13.06.2025 у загальному розмірі 152 743,78 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №13062025/1 від 13.06.2025 у загальному розмірі 152 743,78 грн.

02.06.2026 рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" 100 125,69 грн - основного боргу, 3 945,77 грн - пені, 381,85 грн - 3% річних, 320,40 грн - інфляційних втрат та 1 661,63 грн судових витрат по сплаті судового збору. Повне рішення складено 05.06.2026.

09.06.2026 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №28444/26 від 09.06.2026) про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, відповідно до якої просить суд:

- відшкодувати витрати Товариству з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 30 000 грн по справі №904/7295/25 та витрати, пов`язані з прибуттям представника у судове засідання 21.05.2026 року та наданням оригіналів витребуваних документів, у загальному розмірі вартості квитків АТ "Укрзалізниця" - 2 199,48 грн.

15.06.2026 ухвалою господарського суду прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (вх. суду №28444/26 від 09.06.2026) про відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, постановлено розгляд заяви здійснювати без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, розглянувши без виклику (повідомлення) сторін наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, зазначає наступне.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається, у позовній заяві позивач зазначив, зокрема, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв`язку із розглядом справи, складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 30 000,00 грн, докази про що будуть надані в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначалося, повне судове рішення у цій справі складено 05.06.2026.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною доказів, що вказують на неспівмірність витрат, та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, представником позивача надано:

- копію договору про надання правової допомоги №11/25 від 01.04.2025;

- копію додаткової угоди №4 від 03.11.2025 до договору про надання правничої допомоги №11/25 від 01.04.2025;

- копію ордеру серії ВН №1629812 на надання правничої допомоги від 23.12.2025;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003425;

- копію посадкового документу EBCB499D-AFFC5939-0001;

- копію посадкового документу 51EB499D-366D5343-0001.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який своєю чергою врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна", як клієнтом, та адвокатом Корх Євгеном Васильовичем було укладено договір про надання правової допомоги №11/25 від 01.04.2025 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що за цим договором адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту, направлену на представництво та захист інтересів клієнта.

Відповідно до пункту 1.2 договору правова допомога полягає у: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій, роз`яснень з правових питань, що стосуються справи; складанні та поданні заяв до суду, а також інших процесуальних документів, передбачених процесуальним законодавством (заяв, клопотань, пояснень тощо); виконанні окремих доручень клієнта, що стосується справи; представництві клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи зі всіма правами, що надаються законом адвокату; реалізації будь-яких інших дій в порядку і в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, під час надання правової допомоги, передбаченої даним договором;

Пунктом 4.1 договору визначено, що розмір вартості правової допомоги (гонорару адвоката) за надання правової допомоги, визначеної у пункті 1.1 цього договору, є фіксованим та не потребує складання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та складається з абонентської плати за надання правової допомоги.

Абонентська плата за надання правової допомоги за цим договором складає - 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень щомісяця (підпункт 4.1.1 договору).

Абонентська плата за надання правової допомоги за цим договором здійснюється на умовах передоплати (підпункт 4.1.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору додаткові витрати адвоката пов`язані із виконанням своїх обов`язків за цим договором сплачуються клієнтом окремо від вартості правової допомоги.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених цим договором (пункт 6.1 договору).

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду №4 від 03.11.2025 (надалі - додаткова угода).

Пунктом 1 додаткової угоди визначено, що відповідно до пункту 1.1 договору сторони дійшли згоди укласти цю додаткову угоду, відповідно до якої адвокат додатково зобов`язується надавати правову допомогу клієнту, направлену на підготовку матеріалів, представництво та захист інтересів клієнта як позивача в Господарському суді Дніпропетровської області по справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Ем Трейд (ідентифікаційний код 45444658) існуючої заборгованості за договором перевезення вантажу №13062025/1 від 13.06.2025, а також пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Вартість послуг з надання правової допомоги за цією додатковою угодою не входить до абонентської плати, передбаченої підпунктом 4.1.1 договору і сплачується клієнтом окремо (пункт 2 додаткової угоди)

Розмір вартості правової допомоги, визначеної у цій додатковій угоді, є фіксованим та не потребує складання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та складається з разового гонорару адвоката за надання правової допомоги (пункт 3 додаткової угоди).

Гонорар адвоката за надання правової допомоги за цією додатковою угодою складає 30 000,00 грн (пункт 4 додаткової угоди).

Оплата гонорару адвоката, передбаченого пунктом 4 цієї додаткової угоди здійснюється клієнтом не пізніше 10 календарних днів з дати прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області на користь клієнта (пункт 5 додаткової угоди).

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Умовами пункту 5 додаткової угоди визначено, що оплата гонорару адвоката, передбаченого пунктом 4 цієї додаткової угоди здійснюється клієнтом не пізніше 10 календарних днів з дати прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області на користь клієнта.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, господарський суд зазначає, що з урахуванням умов пункту 5 додаткової угоди, якими передбачено відстрочений порядок оплати правничої допомоги не пізніше 10 календарних днів з дати прийняття рішення господарським судом, а також правової позиції Об`єднаної палати КГС ВС, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу судом незалежно від їх фактичної сплати на момент розгляду справи, за умови підтвердження обсягу наданих послуг, їх вартості та наявності обов`язку клієнта їх оплатити, у зв`язку з чим такі витрати можуть вважатися понесеними також і в майбутньому.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 30 000,00 грн, в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №13062025/1 від 13.06.2025 у загальному розмірі 152 743,78 грн, в тому числі 3% річних, пені та інфляційних втрат, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;

- відзив на позовну заяву відповідачем не надавався;

- у судові засідання представник відповідача не з`являвся;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, та складають 20 578,32 грн, а саме:

30 000,00 грн (заявлена сума витрат) х 31,4056% (відсоток незадоволених вимог) = 9 421,68 грн;

30 000,00 грн - 9 421,68 грн = 20 578,32 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі є сума 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

За змістом частини другої статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Транспортні витрати не віднесені до переліку судових витрат, наведеного в пунктах 1-3 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, втім, аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, зазначеним у пункті 4 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що диспозиція такого пункту пов`язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак і до категорії судових витрат - їх пов`язаність з вчиненням інших процесуальних дій.

З системного аналізу норм чинного Господарського процесуального кодексу України будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, в тому числі надсилання документів, є процесуальною дією в розумінні пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

На підтвердження понесених транспортних витрат на прибуття у судове засідання 21.05.2026 представником позивача надано копії посадкових документів на загальну суму 2 199,48 грн, а саме:

- №51EB499D-366D5343-0001 на суму 310,95 грн (відправлення: Одеса - Головна 20.05.2026 о 21:05 год; призначення: Дніпро - Головний 21.05.2026 о 08:56 год.);

- №EBCB499D-AFFC5939-0001 на суму 1 888,53 грн (відправлення: Дніпро-Головний 21.05.2026 о 21:03 год; прибуття: Одеса-Головна 22.05.2026 о 08:19 год).

Зазначені витрати стосуються справи, тому підлягають стягненню на користь позивача.

При цьому, як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог та складають 1 508,72 грн, а саме:

2 199,48 грн (заявлена сума витрат) х 31,4056% (відсоток незадоволених вимог) = 690,76 грн;

2 199,48 грн - 690,76 грн = 1 508,72 грн.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 508,72 грн - витрат, пов`язаних з прибуттям представника у судове засідання 21.05.2026 року та наданням оригіналів витребуваних документів.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та витрати, пов`язані із прибуттям представника у судове засідання 21.05.2026 року та наданням оригіналів витребуваних документів у розмірі 1 508,72 грн.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ем Трейд" (49026, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Решетилівська, будинок 10А; ідентифікаційний код 45444658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олві Груп Україна" (65104, Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, офіс 300; ідентифікаційний код 42759122) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок) - витрат на професійну правничу допомогу та 1 508,72 грн (одна тисяча п`ятсот вісім гривень сімдесят дві копійки) - витрат, пов`язаних з прибуттям представника у судове засідання 21.05.2026 року з метою надання суду оригіналів витребуваних документів.

В іншій частині вимог за заявою - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 29.06.2026.

Суддя Т.В. Іванова