Court ruling № 137786963, 24.06.2026, Iziaslav District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 675/890/26

Провадження № 1-кп/675/109/2026

У Х В А Л А

"24" червня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілого ДУ «Замкова виправна колонія (№ 58)» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, за обвинувальним актом, що надійшов від Хмельницької обласної прокуратури про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Дане кримінальне провадження підсудне Ізяславському районному суду Хмельницької області.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.

На думку учасників провадження, судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Крім того, прокурором в інтересах держави в особіпотерпілого Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» подано до суду цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Форма та зміст вказаної позовної заяви відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а тому суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та розглянути у кримінальному провадженні № 12025244060000503 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Таким чином, суд вбачає за необхідне призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Також у судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та про відсторонення від посади.

У судовому засіданні представники потерпілого, на вирішення даних клопотань покладаються на розсуд суду.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Стосовно клопотання про відсторонення від посади заперечують у повному обсязі, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не підтверджено ті обставини, що дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для справи, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Вислухавши доводи прокурора в обгрунтування поданих ним клопотань, думку представників потерпілого, позицію обвинуваченого та доводи його захисника, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 KПК України під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує наступне.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025244060000503, внесеного до ЄРДР 26.08.2025, на стадії досудового розслідування щодо обвинуваченого 20.04.2026 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 12.06.2026.

Згідно ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, особисте зобов`язання є запобіжним заходом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Так, суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про існування міцних соціальних зав`язків ОСОБА_6 у м. Ізяслав, наявність в нього постійного місця проживання та роботи, певну репутацію обвинуваченого, стан його здоров`я. Водночас суд враховує, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, все ж таки свідчить про ймовірність виникнення ризику переховування від суду.

При цьому суд також враховує положення ч. 2 ст. 318 КПК України, згідно з якими судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що для розгляду справи існує переконлива необхідність в застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, який би був достатнім для забезпечення його прибуття за викликом до суду.

З урахуванням наведеного, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених КПК України, який, на переконання суду, цілком буде забезпечувати його належну процесуальну поведінку.

Саме такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків, запобігатиме існуючим ризикам та повністю відповідає меті запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання щодо відсторонення ОСОБА_6 від посади суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025244060000503, внесеного до ЄРДР 26.08.2025, на стадії досудового розслідування обвинуваченого ОСОБА_6 було відсторонено від посади.

Так, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27.04.2026 відсторонено ОСОБА_6 від посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», а також голови комісії з реорганізації Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» до 25.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Дослідивши матеріали клопотання про відсторонення ОСОБА_6 від посади та вислухавши сторони, суд приходить до наступних висновків.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи використання службовоб особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , згідно з розділом 17 Кримінального Кодексу України є злочином у сфері службової діяльності, у зв`язку з чим, законом передбачено відсторонення обвинуваченого від посади.

У своєму клопотанні прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що згідно з пред`явленим обвинуваченням саме перебування ОСОБА_6 на займаній посаді безпосередньо сприяло вчиненню інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеним ризики, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для справи, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, оскільки саме перебування на посаді заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», а також голови комісії з реорганізації Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)»сприяло у вчиненні кримінального правопорушення у якому останній обвинувачується.

Судом також враховано, що так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, то до вирішення зазначеного питання по суті перебування його на займаній посаді буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадянського суспільства загалом.

При цьому стороною захисту вказані ризики належними та допустимими доказами не спростовані.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявні підстави для продовження відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від займаної посади, без чого неможливо досягти дієвості кримінального провадження. Такий ступінь втручання в права обвинуваченого виправдовує потреби судового розгляду.

Негативні наслідки відсторонення від посади обвинуваченого не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань кримінального провадження.

Враховуючи усі зазначені обставини, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а відтак доцільно продовжити строк відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від займаної посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», а також голови комісії з реорганізації Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» до 22 серпня 2026 року включно.

Керуючись ст. ст. 27, 154-157, 177, 181, 182, 194, 196, 291, 314-316, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025244060000503 від 26.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у відкритому судовому засіданні на 9 год. 30 хв. 08 липня 2026 року в залі судових засідань Ізяславського районного суду Хмельницької області.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілого ДУ «Замкова виправна колонія (№ 58)».

Цивільний позов заступника начальника відділу протидії порушення прав людини у правоохоронній та пенітаціарній сферах Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особіпотерпілого Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)»прийняти до розгляду та розглянути у кримінальному провадженні № 12025244060000503 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Визнати Державну установу «Замкова виправна колонія (№ 58)»цивільним позивачем.

Визнати ОСОБА_6 цивільним відповідачем.

Встановити цивільному відповідачу ОСОБА_6 строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копій даної ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів для подання відзиву на позовну заяву заступника начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особіпотерпілого Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)».

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та про відсторонення від посади задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього строком на два місяці, тобто до 22 серпня 2026 року включно, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Хмельницької області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, настають наслідки, передбачені ч. 2 ст. 179 КПК України, тобто до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Продовжити строк відсторонення обвинуваченого ОСОБА_6 від займаної посади заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», а також голови комісії з реорганізації Державної установи «Ізяславська виправна колонія (№ 31)» до 22 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору, а також надіслати для виконання в частині відсторонення від посади Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)», та Державній установі «Ізяславська виправна колонія (№ 31)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Хмельницької обласної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025244060000503 від 26.08.2025.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1