Court ruling № 137777430, 29.06.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

29 червня 2026 року № 520/18236/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якому просить суд:

- Зупинити дію пункту 2 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ:22642124, місце знаходження: 61003, м. Харків, пров. Короленка, 19) від 18.06.2026 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а саме шляхом заборони Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Харківської області (код ЄДРПОУ:22642124, місце знаходження: 61003, м. Харків, пров. Короленка, 19) вчиняти дії щодо розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до набрання рішенням Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що не врахувавши всі доводи та не дослідивши всі документи, які додала ОСОБА_2 до своєї скарги, всупереч норм Рішення ради адвокатів України № 149 від 13.12.2025 року «Про впровадження плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду дисциплінарних заяв (скарг) та удосконалення нормативного регулювання ведення електронних реєстрів» та всупереч ст. 14 та ст. 15 Положення про порядок прийняття та розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (нова редакція) від 13.12.2025 р., КДКА Харківської області 18 червня 2026 року вчинила протиправні дії та порушила дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_2 , у зв`язку з чим було прийнято протиправне рішення про порушення дисциплінарної справи та призначила її розгляд на 08.07.2026 року о 16 год.00 хв.

Зазначає, що встановлення п.2 рішення КДКА Харківської області від 18.06.2026 р. строку розгляду дисциплінарної справи меншим, ніж передбачено строки на оскарження цього рішення, тобто всупереч вимогам ст. 34 Положення та ч.3 ст. 39 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі нівелює її права на оскарження цього рішення і ставить заявника у правову невизначеність.

Вважає, що заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та/або поновлення порушених прав Заявника (позивача), за захистом яких звернулась до суду, у випадку задоволення позову.

Також вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку розгляду КДКА дисциплінарної справи і переходу до стадії прийняття рішення по суті скарги, і для відновлення прав Заявника (позивача) необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів особи суд за її заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням особи.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам, що можуть бути нею заявлені.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути адекватними та співмірними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом подальших позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так, позивач є адвокатом щодо якого ОСОБА_2 подала скаргу, за результатами чого рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18.06.2026 року порушено дисциплінарну справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В силу ч.1 ст.34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно зі ст.35 наведеного Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, після порушення дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження виключно в разі встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

При цьому, до відповідних стягнень належить також попередження, яке не матиме результатом позбавлення позивача можливості представляти інтереси клієнтів у судових справах і неможливість забезпечення їх права на захист обраним представником.

Разом з тим, у випадку, коли рішення по суті позовних вимог у даній справі буде прийнято після завершення строку, встановленого ч.3 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то вжиття обраного позивачем способу забезпечення позову призведе до неможливості її притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі вчинення нею дисциплінарного проступку.

Суд звертає увагу, що повноваження на вчинення дій в рамках дисциплінарного провадження та прийняття за його наслідками відповідного рішення обмежені в часі, і заборона КДКА Харківської області приймати рішення по дисциплінарні справі відносно адвоката ОСОБА_1 фактично указує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх тимчасовий характер.

Заявник в заяві про забезпечення позову покладається на те, що рішення про порушення дисциплінарної справи від 18.06.2026 порушує визначений Законом та Положенням правовий порядок розгляду скарг на дії адвокатів, а отже прямо порушує права заявника як адвоката та принципи правової визначеності і верховенства права.

Щодо визначеної заявником підстави для забезпечення позову в частині наявності ознак, які свідчать про очевидність протиправності дій та рішень відповідачів, суд зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного акту (дії) може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, який має бути застосований судом до спірних правовідносин.

З огляду на доводи заявника та з огляду на інститут забезпечення позову, регламентований главою №10 КАС України, суд приходить висновку про неспівмірність заходів забезпечення позову про які просить ОСОБА_1 , оскільки зупинення діїп. 2 рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області від 18.06.2026 про порушення дисциплінарної справи та заборона дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області щодо розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 є, втручання в дискреційні повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, щодо права на здійснення дисциплінарного провадження.

Повноваження КДКА Харківської області щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів прямо встановлено ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відсутні підстави вважати, що оскаржувані позивачем дії та рішення є очевидно протиправними.

Крім того, здійснення дисциплінарного провадження відносно заявника ще не є наслідком притягнення її до юридичної відповідальності. А сама протиправність дій та протиправність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області під час здійснення дисциплінарної процедури має бути встановлено судом виключно при розгляді адміністративної справи, предметом якої і буде дослідження дій та рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області відносно адвоката ОСОБА_1 .

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підтверджена належними і допустимими доказами та достатнім чином не обґрунтована, в тому числі щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених (оспорюваних) прав, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа - ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.