Decision № 137692018, 25.06.2026, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/16139/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 на підставі заяви від 06.03.2026 відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений згідно абзацом 3 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у сумі 3328 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 82% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді апеляційного суду без обмеження граничного розміру визначеного відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII виходячи з суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 гривень, розмір якого встановлений згідно абзацом 3 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити різницю між перерахованим з 01.01.2026 розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченим;

- визначити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області місячний строк для виконання прийнятого рішення після набрання останнім законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 12.07.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Розмір утримання розрахований із 50% заробітку, який складається з посадового окладу судді та доплати за вислугу років 60%. 02.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою вх.№ 18113/К-0600-26 від 06.03.2026 про здійснення перерахунку призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання із суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3328 гривень з 01.01.2026. Листом № 18998-18113/К-02/8-0600/26 від 19.03.2026 відповідач відмовив у перерахунку, посилаючись на відсутність збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивачка вважає таку відмову неправомірною, оскільки з 01.01.2026 змінився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Усі відомості про місця роботи та вислугу років вже подані до Пенсійного фонду під час призначення довічного грошового утримання, а довідка про суддівську винагороду діючого судді має виключно інформативний характер, тому перерахунок слід здійснити без надання такої довідки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 19.06.2026, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 12.07.2017 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 240/13476/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок з 19.02.2020. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 становить 92488,00 грн. З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання регулюється ст. 142 Закону. Частиною 4 статті 142 передбачено перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди. Про наявність підстав для перерахунку Пенсійний фонд повідомляється Верховним Судом. Згідно з ч. 3 ст. 135 Закону базовий розмір посадового окладу становить 50 прожиткових мінімумів. Починаючи з січня 2020 року прожитковий мінімум становить 2102,00 грн. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено на рівні станом на 31.12.2025. Збільшення розміру складових суддівської винагороди не відбулося.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 12.07.2017 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи із розрахунку 80% від суддівської винагороди.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 240/13476/20 проведено перерахунок з 19.02.2020 виходячи із розрахунку 50% від суддівської винагороди.

02.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою вх.№ 18113/К-0600-26 від 06.03.2026 про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2026.

Листом № 18998-18113/К-02/8-0600/26 від 19.03.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило у перерахунку.

Вважаючи відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно зі статтею 4 Закону України № 1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон № 1402-VIII встановлює суддівську винагороду для суддів та імперативно закріплює, що суддівська винагорода регулюється лише цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (стаття 135 Закону № 1402-VIII).

Відповідно до частин першої-другої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною п`ятою статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків; більше 5 років - 20 відсотків; більше 10 років - 30 відсотків; більше 15 років - 40 відсотків; більше 20 років - 50 відсотків; більше 25 років - 60 відсотків; більше 30 років - 70 відсотків; більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Базовий розмір посадового окладу судді становить судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 № 1082-IX у ст. 7 встановив на 2021 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02.12.2021 № 1928-IX у ст. 7 встановив на 2022 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 № 2710-IX у ст. 7 встановив на 2023 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2684 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 № 3460-IX у ст. 7 встановив на 2024 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 № 3460-IX у ст. 7 встановив на 2025 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні

2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.

Закон України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 № 4695-IX у ст. 7 встановив на 2026 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3328 гривні

2) працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.

Таким чином, з 2021 року Законами про Державний бюджет України для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.

В свою чергу, визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" разом із встановленням на 01.01.2026 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2026 (3328,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді), є протиправною.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах було зроблено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові зазначив:

"у справі № 240/9028/24 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025, у якій суд апеляційної інстанції посилався на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року.

Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, застосувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в зазначеній постанові, без оцінки її релевантної до встановлених обставин цієї справи, дійшов помилкового висновку щодо правомірності відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці".

Суд наголошує, що справа № 240/16139/26 за суб`єктним складом учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм є релевантною до справи № 200/2309/25. Так, предмет спору у справі № 280/3248/26 стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді апеляційного суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, 01.01.2026.

В силу положень частини 5 статті 242 КАС України вищезазначений правовий висновок Верхового Суду є обов`язковим для врахування у даній справі.

В свою чергу, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі № 240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є суддею у відставці, яка з 12.07.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402. Зазначені обставини підтверджуються інформацією, наданою самим відповідачем у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про долучення доказів, поданому на виконання ухвали суду від 16.06.2026.

З 12.07.2017 позивачці первісно призначено щомісячне довічне грошове утримання виходячи з розрахунку 80% від суддівської винагороди (заробітної плати) судді, що працює на відповідній посаді. Надалі, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 240/13476/20, відповідачем проведено перерахунок позивачці з 19.02.2020 - дати набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 - щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розрахунку 50% від суддівської винагороди (заробітної плати) судді, що працює на відповідній посаді, відповідно до довідки Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 № 02-08-34/23, без обмеження граничного розміру такого утримання. Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки станом на момент звернення до суду становить 92 488,00 грн (184 976,00 грн х 50%).

02.03.2026 позивачка звернулася до відповідача із заявою (зареєстрованою за вх. № 18113/К-0600-26 від 06.03.2026) про здійснення перерахунку призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2026 - на підставі нового прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 328 гривень, встановленого абзацом третім статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік". Своєю заявою позивачка у встановленому порядку реалізувала суб`єктивне право на звернення до пенсійного органу з питань свого матеріального забезпечення.

Листом від 19.03.2026 № 18998-18113/К-02/8-0600/26 відповідач відмовив у задоволенні заяви. Зміст відмови зводиться до одного аргументу: оскільки починаючи з 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився і становить 2 102 гривні, збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, не відбулося, а отже, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відсутні. Таку ж позицію відповідач виклав у відзиві на позовну заяву, додавши аргументи щодо Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24.

Суд аналізує аргумент відповідача про те, що норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", яка зберігає показник прожиткового мінімуму для суддів на рівні 31.12.2025 (тобто 2 102 гривень), усуває правову підставу для перерахунку. Цей аргумент суд вважає помилковим з таких підстав.

Стаття 135 Закону № 1402 не містить жодного застереження чи відсилання до можливості встановлення бюджетними законами окремого, відмінного від загального, розміру прожиткового мінімуму для цілей визначення суддівської винагороди. Законодавець у статті 135 прямо і безумовно вказав, що базовий посадовий оклад визначається через прожитковий мінімум "розмір якого встановлено на 1 січня" - маючи на увазі загальновизнаний прожитковий мінімум для працездатних осіб на відповідний рік. Загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 гривень станом на 01.01.2026 встановлений абзацом третім статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік". Саме цей показник і підлягає застосуванню відповідно до спеціального Закону № 1402.

Механізм "заморожування" прожиткового мінімуму для суддів на рівні 2 102 гривень, що застосовується з 2021 року у законах про Державний бюджет, є за своєю правовою природою обмеженням суддівської винагороди, яке суперечить конституційним гарантіям незалежності суддів. Конституційний Суд України у Рішенні № 2-р/2020 унеможливив будь-які механізми обмеження або диференціації матеріального забезпечення суддів, засновані на позаправових критеріях. Те, що законодавець після 2020 року вдався до іншого механізму обмеження - "заморожування" прожиткового мінімуму в бюджетних законах - не змінює правової суті цього підходу: реальне матеріальне забезпечення суддів у відставці залишається незмінним, тоді як загальний прожитковий мінімум та рівень інфляції у країні зростають.

Суд критично оцінює посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24. Хоча у цій постанові Велика Палата дійшла висновку, що бюджетні закони не встановлюють розрахункову величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом, а лише конкретизують її, - зазначений правовий висновок не може розглядатися як такий, що остаточно і незворотно вирішив порушене питання, оскільки наступна за часом постанова Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 дійшла іншого висновку щодо права на перерахунок у зв`язку зі збільшенням загального прожиткового мінімуму. Суд враховує, що саме постанова від 17.02.2026 є хронологічно пізнішою і прямо поширює своє правове регулювання на правовідносини, що виникли у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік". Відповідно, саме вона підлягає застосуванню при вирішенні цього спору.

Суд також оцінює доводи відповідача щодо процедури звернення позивачки. Відповідач у відзиві зазначав, що Порядок № 3-1 передбачає певні процедурні вимоги до подання заяви. Однак ці доводи не можуть бути прийняті судом як підстава для відмови в позові. З матеріалів справи вбачається, що заява позивачки від 02.03.2026 була зареєстрована відповідачем за вх. № 18113/К-0600-26 від 06.03.2026 та розглянута по суті - про це свідчить відповідь відповідача від 19.03.2026, яка містить розгорнуту правову позицію щодо відсутності підстав для перерахунку, а не відмову з процедурних підстав. Отже, відповідач сам підтвердив, що прийняв заяву до розгляду, і ніякі процедурні застереження не можуть переглядати цього факту.

На окрему увагу заслуговує правовий висновок Конституційного Суду України щодо "автоматичного" характеру перерахунку. Як уже зазначалося, КСУ у Рішенні № 2-р/2020 констатував необхідність автоматичного здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у разі збільшення суддівської винагороди, тобто без вимоги щоразу надавати нові довідки про розмір суддівської винагороди діючого судді. Верховний Суд у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 28.11.2023 у справі № 640/16655/21 та від 16.03.2026 у справі № 560/5395/25 підкреслив, що всі відомості про місця роботи судді у відставці та вислугу років уже подані до Пенсійного фонду при первісному призначенні утримання, є незмінними і зберігаються в матеріалах особової справи, тому є достатніми для здійснення перерахунку. Довідка про суддівську винагороду діючого судді є документом виключно інформативного характеру і не є обов`язковою правовою підставою для здійснення перерахунку вже призначеного довічного грошового утримання. У контексті цієї справи відповідач мав провести перерахунок самостійно з 01.01.2026, не очікуючи звернення позивачки із заявою. Відсутність такого автоматичного перерахунку і стала безпосередньою причиною звернення позивачки до суду.

Щодо відсоткового розміру утримання, заявленого позивачкою (82%), суд зазначає таке.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 240/13476/20, яке набрало законної сили, встановлено відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки у розмірі 50% від суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру. Вказане судове рішення є обов`язковим для всіх суб`єктів, на яких воно поширюється, і не може бути переглянуте в межах цього провадження.

При перерахунку утримання змінною величиною є виключно розмір грошового забезпечення (базова розрахункова величина - прожитковий мінімум), тоді як відсоткова складова, яка застосовувалася при нарахуванні, залишається незмінною. Вимога про збільшення відсоткового розміру утримання з 50% до 82% є за своїм правовим змістом спором про перегляд суттєвої умови, вже встановленої набраним законної сили судовим рішенням, і потребує окремого провадження з доведенням правових підстав для такого перегляду. Позивачка відповідних правових обґрунтувань у межах цієї справи не навела. Отже, ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Щодо способу відновлення порушеного права позивача суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону України Про Конституційний Суд України органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи) (пункт 3 розділу IV Порядку).

Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку (пункт 5 розділу IV Порядку).

Водночас, згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Буквальне тлумачення вказаних положень Порядку № 3-1 дає підстави для висновку про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється: або (1) на підставі списків, згідно з якими відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.

Суд зауважує, що розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни пенсійному органу відомо безпосередньо з закону.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Отже, у межах спірних правовідносин наявні правові підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас, суд вважає передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язання виплати довічного грошового утримання без обмеження граничним розміром, а також виплати різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром грошового утримання, оскільки в даному випадку перерахунок має бути проведений з 01.01.2026, відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку будуть порушені права позивача, та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд уважає за необхідне вказати на те, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Беручи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання цього судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

Як зазначено у статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 гривень, встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (однієї тисячі трьохсот тридцяти однієї гривні 20 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 25 червня 2026 р.

25.06.26