Court ruling № 137691879, 25.06.2026, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,

зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)

25 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/27886/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №240/27886/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь період затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі №240/27886/25 до 12.03.2027 та розгляд заяви здійснювати у порядку письмового провадження.

Необхідність відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що факт введення воєнного стану в Україні є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення суду. Водночас, відповідач вживає ряд вичерпних заходів щодо отримання коштів та подальшої їх виплати (виконання рішення суду). Проте, фінансування від забезпечувального органу на виконання судових рішень військова частина не отримала.

Заперечення на подану заяву не надійшли.

Керуючись положеннями ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та ч.2 ст.378 КАС, суд прийняв рішення про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали додані до заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

За частиною 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно частиною п`ятою статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Також, при вирішені питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду суд ураховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань.

У даному випадку обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим, заявником зазначено те, що Військова частина НОМЕР_1 є державною установою та фінансується виключно з коштів державного бюджету України, кошти на рахунках військової частини для виконання рішення суду відсутні.

У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).

Разом з тим, суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення, зокрема, воєнний стан в Україні, тяжкий фінансовий стан не є тими виключними обставинами, в розумінні КАС України, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення.

При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що надання відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд не вважає за можливе задовольнити заяву представника Військової частини про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 строком до 12.03.2027.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Військова частина НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.26 в адміністративній справі № 240/27886/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.В. Черноліхов