№ 137686573, 24.06.2026, Sadhirskyi District Court of Chernivtsi City

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2273/26

Провадження №3/726/390/26

Категорія 149

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Проскурняк І. Г. розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 06.06.2026 року о 09 год. 07 хв. в м. Чернівці по вул. Ярослава Мудрого, 201, керував транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування, порушення вчинене повторно протягом року постанова ЕНА 5386359 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, шляхом надіслання СМС повідомлення на номер телефону, який вказаний в матеріалах справи, але подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що він діяв в межах крайньої необхідності на підставі п.4 ч.1 ст.248 КУпАП.

Захисник Шеремета І., який діє в інтересах правопорушника ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у зв`язку із зайняттю. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушенні відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 248 ч.1 п.2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№685228 від 06.06.2026 року, постановою про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами справи, а тому в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

Згідно з постановою серії ЕНА №5386359 від 03.08.2025 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП і піддано адміністративному стягненню.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги 2.1 а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, вчинене повторно протягом року.

Щодо клопотання, заявленого ОСОБА_1 про закриття справи у зв`язку із тим, що він діяв в межах крайньої необхідності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Крайня необхідність це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Твердження правопорушника про те, що вчинене адміністративне правопорушення було вчинено ним у стані крайньої необхідності є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, враховується характер вчиненого правопорушення, матеріальний стан правопорушника та дані про його особу.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, його майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції статі ч.5 ст. 126 КпАП України.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Керуючись ст. 40-1, ст. 126, 283 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави, який підлягає сплаті на наступні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)»: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/

Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.

СуддяІ. Г. Проскурняк