Decision № 137678613, 17.06.2026, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 183/887/26

№ 2/183/385/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про:

- визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права приватної власності на належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , спадкове майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,40 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 5883024, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 2004 року Сєвєродонецькою міською радою Луганської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до суду з цим позовом у порядку підсудності, визначеної розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області і визначено Самарівському (Новомосковському) міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Місцем смерті та місцем відкриття спадщини є місто Кодима Подільського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07 червня 2022 року Кодимським відділом ДРАЦС у Подільському районі Одеської області. Родинні відносини позивача з померлою матір`ю підтверджуються копіями свідоцтв про народження позивача серії НОМЕР_3 від 10 березня 1977 року та про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 05 червня 1998 року.

Після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої ввійшла квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 63,40 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 5883024, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 19 травня 2004 року Сєвєродонецькою міською радою Луганської області. Вказане нерухоме майно розташоване на тимчасово окупованій території України. Батько позивача ОСОБА_3 (чоловік спадкодавця) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та позивач, як донька померлої, згідно зі ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем спадщини померлої матері за законом першої черги. Інші спадкоємці за законом, а також спадкоємці за заповітом відсутні.

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини за місцем тимчасової реєстрації внутрішньо-переміщеної особи, яким є м. Кодима Подільського району Одеської області, та за місцем відкриття спадщини звернулась до державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Подільського району Одеської області з заявою про прийняття спадщини померлої матері. За цим фактом нотаріусом на підставі поданої позивачем заяви заведено спадкову справу № 326/2022. Факт реєстрації спадкової справи у Спадковому реєстрі підтверджується копією витягу зі Спадкового реєстру № 71058862 від 28 грудня 2022 року. Позивач звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з відповідною заявою, однак через відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (оригінали документів на спадщину залишились в окупованому м. Сєвєродонецьк і отримання їх копії чи дублікатів не можливе, оскільки інформація щодо об`єктів нерухомості Сєвєродонецької територіальної громади до 01 січня 2013 року зберігалась в архівах Сєвєродонецкого БТІ, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є окупованою, БТІ не виконує свої функції, в тому числі не надає інформацію про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01 січня 2013 року), нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (лист нотаріуса № 736/02-14 від 15 грудня 2025 року). Через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно померлої матері позивач не має змоги оформити у нотаріуса спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Постановленою суддею ухвалою від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Від позивача витребувано для огляду в судовому засіданні оригінали або нотаріальні посвідчені копії доказів, доданих у копіях до позову. Також витребувано від нотаріуса копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 .

На виконання вищевказаної ухвали 13 березня 2026 року судом отримано нотаріальні посвідчені копії доказів та 04 червня 2026 року копію спадкової справи.

Постановленою у підготовчому засіданні 21 квітня 2026 року ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання від позивача надійшло клопотання про підтримання позову та розгляд справи у відсутність позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Відзиву на позов не подав. У заяві не заперечив проти задоволення позову.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, перевіривши доводи позовної заяви матеріалами справи, висновує таке.

Як убачається з засвідчених позивачем копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 березня 1977 року та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 05 червня 1998 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.12, 13, 70/.

Відповідно до посвідчених 11 березня 2026 року ОСОБА_5 , державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Подільського району Одеської області, зареєстрованих у реєстрі за №№ 392, 393, копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 травня 2004 року серії НОМЕР_6 , виданого Керівником виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3649837 від 21 травня 2004 року, посвідчено право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,4 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м, ОСОБА_2 /а.с.39/ та зареєстроване 21 травня 2004 року за номером запису 631 в книзі 52 на підставі рішення про реєстрацію права власності Сєвєродонецьким міським БТІ /а.с.40/.

Згідно з посвідченою 11 березня 2026 року Налдіною М. М., державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Подільського району Одеської області, зареєстрованою у реєстрі за № 394, копією технічного паспорта, складеного 06 травня 2004 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,4 кв. м, розміщена на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 49,1 кв. м. Технічний паспорт містить підписи посадових осіб БТІ, відомості про підстави набуття права, власників, ідентичні вказаним у свідоцтві /а.с.41-42/.

Надана суду, посвідчена 11 березня 2026 року ОСОБА_5 , державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Подільського району Одеської області, зареєстрованою у реєстрі за № 395, копія домової книги, прошитої та посвідченої Начальником ВДПІС Сєвєродонецького МВ МВС України 30 червня 2004 року містить реєстраційний напис Сєвєродонецького БТІ на останній сторінці, згідно з яким право власності на квартиру зареєстроване в Сєвєродонецькому БТІ 21 травня 2004 року. Реєстраційний напис містить підпис посадової особи БТІ. Також, надана домова книга містить відомості про реєстрацію прописки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 /а.с.43-49/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 /а.с.26/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 /а.с.14, 62, зворот/.

Згідно з отриманою судом копією витягу зі спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 та наданих позивачем копій доказів, убачається, що:

- 30 грудня 2022 року нотаріусу подано заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після ОСОБА_2 /а.с.61-62/;

- 05 грудня 2022 року виконавчим комітетом Кодимської міської ради видано довідку № 417, якою підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована, як ВПО 06 квітня 2022 року в АДРЕСА_3 . Довідка видана ОСОБА_1 , зареєстрованій, як ВПО 06 квітня 2022 року в АДРЕСА_3 /а.с.65 зворот-66, 67/. Відомості про реєстрацію підтверджені довідками від 06 квітня 2022 року № 5123-7000336820 та № 5123-7000342619, виданими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, за якими місце реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказане за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.11, 71/;

- заповітів ОСОБА_2 в єдиному реєстрі заповітів не зареєстровано, спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв, окрім Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області не зареєстровано /а.с.82/;

- 10 січня 2025 року нотаріусом отримано витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00048670496, актового запису про народження № 00048670532, актового запису про шлюб № 00048670579 /а.с.71 зворот -75/.

Листом державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Подільського району Одеської області № 736/02-14 від 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 повідомлено, що розглянувши надані копії документів для видачі свідоцтв про право на спадщину на все майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кодимська державна нотаріальна контора Подільського району Одеської області роз`яснює, що заведена спадкова справа № 326/2022, видати свідоцтва про право на спадщину не є можливим, оскільки не надано оригіналів правовстановлюючих документів на належне ОСОБА_2 спадкове майно. В зв`язку з вищевикладеним необхідно звернутися до Кодимського районного суду Одеської області /а.с.27/.

Вирішуючи позов суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як установлено вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

Суду надано належні та допустимі докази наявності у позивача документу, що засвідчує право власності (свідоцтво про право власності) спадкодавця на житло, яке зареєстровано згідно з чинного на момент його видачі законодавства, однак відсутність можливості перевірки дійсності його видачі шляхом звернення до органу, який на момент переходу до права власності здійснював державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у зв`язку з тимчасовою окупацією рф території України, позбавляє позивача можливості довести право власності спадкодавця.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

На день розгляду справи територія Сєвєродонецької міської територіальної громади є окупованою. Сєвєродонецька міська територіальна громада зазначена в Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженому наказом Мінреінтеграції від 25 квітня 2022 року № 75. Вона також зазначена як тимчасово окупована територія російською федерацією у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, який став на заміну зазначеному вище Переліку. Внаслідок викладеного відновити документ, отримати його дублікат чи засвідчену з оригіналу копію, підтвердити проведення реєстрації БТІ, як позивач, так і суд позбавлені можливості.

Спадкодавцем право власності набуте у 2004 році. Наданий позивачем доказ у виді свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації, зареєстрованого, згідно з витягом про реєстрацію права власності, органом, що здійснював реєстрацію права власності на 2004 рік Сєвєродонецьким БТІ, з відповідними відмітками про реєстрацію набуття права власності, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.

Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про право власності спадкодавця, отримання інформації щодо зареєстрованого права власності на спірну квартиру у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) є неможливим, суд висновує, що позивачем доведено право власності спадкодавця на спірне майно.

За ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» особливості реалізації права на спадкування щодо тимчасово окупованої території, передбаченої частиною першою статті 3 цього Закону, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

За п. 2.1, 2.2, 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (надалі Порядок 296) спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, на підставі поданої (або такої, що надійшла засобами поштового зв`язку або технічними засобами електронних комунікацій) першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна: про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини; про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; про згоду бути виконавцем заповіту; про відмову від заповідального відказу; другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя); про вжиття заходів до охорони спадкового майна; вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємців. У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її/його подачі за місцем заведення спадкової справи, крім випадків, передбачених підпунктом 2.11 цього пункту.

Так, матеріали справи свідчать, що нотаріусом заведено спадкову справу після подання позивачем заяви про прийняття спадщини, перевірено наявність зареєстрованих спадкових справ, спадкових договорів, заповітів.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

За таких обставин, наведені докази у сукупності свідчать про те, що спадкодавець набув права власності на спірну квартиру, а тому таке його право власності увійшло до складу спадщини. Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, прийняла спадщину у строки та порядку, встановленому Законом, інші спадкоємці першої черги за законом, спадкоємці за заповітом відсутні, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,4 кв. м, житловою площею 49,1 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду в повному обсязі складене та підписане 24 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; перебуває, як ВПО, за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код в ЄДРПОУ 44083662; місцезнаходження за адресою: Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, буд. 32.

Суддя Д. О. Парфьонов