Court ruling № 137677495, 22.06.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

22.06.2026

Справа № 522/10801/19

Провадження по справі № 1-кс/522/2641/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 , від розгляду поданої ним скарги, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури (справа №522/10801/19, провадження №1-кс/522/343/26),

за участі:

заявника ОСОБА_3 (в режим відеоконференцзв`язку із ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1»), -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява скаржника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги, поданої ним в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури щодо не розгляду його клопотання від 04.07.2025 року про проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження №42016160000000181 від 14.03.2016 року (справа №522/10801/19, провадження №1-кс/522/343/26).

В обґрунтування вимог ОСОБА_3 посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_4 , на його думку, є упередженим, у ОСОБА_3 відсутня довіра до слідчого судді, що робить його подальшу участь у провадженні незаконною, що є безумовною підставою для відводу згідно з п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заявлений ним відвід слідчому судді, просив його задвольнити. Також заявник просив суд дослідити ухвали слідчих суддів Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2021 року справа №522/3129/21, провадження №1-кс/522/1977/21, від 27.08.2019 року справа №522/5891/19, провадження №1-кс/522/5572/19, від 14.07.2022 року справа №522/10436/19, провадження №1-кс/522/4144/22, від 29.04.2026 року справа №522/16435/24, провадження №1-кс/522/169/26, від 04.03.2026 року справа №522/3045/26, провадження №1-кс/522/1237/26, від 16.11.2021 року справа №522/20652/20, провадження №1-кс/522/11127/21, з яких, на думку заявника ОСОБА_3 вбачається упереджене ставлення судді ОСОБА_4 . При цьому просив суд врахувати ряд судових рішень прийнятих слідчим суддею ОСОБА_4 за його скаргами, який відмовляв у задоволенні його скарг та у деяких випадках їх задовольняв, та інших слідчих суддів, які задовольняли його скарги.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя ОСОБА_4 в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від якого надійшла заява про розгляд заяви про відвід без його участі, у зв`язку із службовою зайнятістю.

Суд, дослідивши обставини по справі, доходить таких висновків.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

З практики ЄСПЛ випливає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 передбачають принцип об`єктивності судді як необхідну умову для належного виконання останнім своїх обов`язків. Так, об`єктивність має виявлятися не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Так, серед вказаних випадків зокрема є: (а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У ч.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні ЄСПЛ «Бочан проти України (Заява N 7577/02)» від 03.05.2077 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Також, в рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (Заява № 54574/07) від 03.12.2019 року вказано, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

З практики ЄСПЛ вбачається, що факти, які можуть викликати сумніви в упередженості потребують доведення.

Окрім цього, слід звернути увагу на п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11), в якому суд дійшов висновку про те, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування.

Так, доводи заявника ОСОБА_3 ґрунтуються на особистому, суб`єктивному сприйнятті прийнятих рішень слідчим суддею ОСОБА_4 під час розгляду його скарги в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора (справа №522/10801/19, провадження №1-кс/522/343/26), які на його думку, можуть слугувати фактами, при вирішенні питання щодо його упередженості.

В свою чергу, судом під час розгляду вказаної заяви не було встановлено таких фактів, які б викликали сумніви в упередженості слідчого судді ОСОБА_4 та порушенні ним суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді вказаної скарги.

Отже, судом встановлено, що доводи заявника ОСОБА_3 щодо упередженості слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 є необґрунтованими, оскільки будь-яких доказів на підтвердження доводів поданої заяви суду представлено не було.

Крім того, суд зазначає, що не згода з прийнятими раніше рішеннями слідчим суддею не є підставою для його відводу, відповідно до вимог ст. 75 КПК України.

Таким чином, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого ОСОБА_3 відводу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 .

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду скарги, поданої ним в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури щодо не розгляду його клопотання від 04.07.2025 року про проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження №42016160000000181 від 14.03.2016 року (справа №522/10801/19, провадження №1-кс/522/343/26).

Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду поданої ним скарги, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури (справа №522/10801/19, провадження №1-кс/522/343/26), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси ОСОБА_5