Court ruling № 137652885, 23.06.2026, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/11125/26

Провадження №2-з/522/369/26

УХВАЛА

23 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський бізнес центр», треті особи: Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про припинення права власності та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 17.06.2026 року надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський бізнес центр», треті особи: Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про припинення права власності та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали позову суддя отримала 18.06.2026 року.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.07.2026 року.

Разом з позовом представник Одеської міської ради звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на нежилі будівлі корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нежилих будівель корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначену заяву суддя отримала 18.06.2026 року.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

За положенням ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до абз.1 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч.1, 3-7 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є припинення права власності ОСОБА_1 на знищену нежилу будівлю корпусу №2 під літ. «А» площею 2650,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 10072466) та внесення зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом зменшення загальної площі нежилих будівель корпусу №2 з 3600,4 кв.м до 949,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 788867251101).

В заяві про забезпечення позову зазначено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про державну реєстрацію права спільної часткової власності на нежилі будівлі корпусу №2 площею 3600,4 кв.м, які складаються з нежилих будівель під літ. «А», «Б», «Д», за ОСОБА_2 та ТОВ «Морський бізнес центр» за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, будівля під літерою «А», яка належить Драгнісу Іоанісу, на сьогодні знищена, натомість продовжує офіційно вважатися його власністю. Зазначений об`єкт не містить жодних ознак об`єкта нерухомого майна, а фактично є побутовим сміттям і залишками будматеріалів, які розташовуються у центрі м.Одеси на земельній ділянці комунальної власності та на території, внесеній до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою, псують естетичний вигляд міста та становлять загрозу його мешканцям. На даний час, жодного рішення щодо передачі Драгнісу Іоанісу або іншим фізичним чи юридичним особам у приватну власність чи користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташована знищена нежила будівля корпусу №2 під літ. «А», Одеською міською радою не приймалося та дана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Одеси. У Технічному звіті станом на жовтень 2024 року зазначено, що об?єкт за адресою: АДРЕСА_2 ), є повністю знищеним, а «руйновані залишки» споруди, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності м.Одеси, є побутовим сміттям, залишками будматеріалів та конструкцій будівлі, які утворилися внаслідок руйнації об`єкту. Проте, незважаючи на наведені обставини ОСОБА_3 продовжує залишатися «зареєстрованим власником» такого майна. З метою запобігання здійснення подальшого відчуження ОСОБА_2 своєї частини майна нежилих будівель корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , яке є предметом спору, Одеська міська рада просила суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на нежилі будівлі корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо нежилих будівель корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом арешту майна, не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

При цьому суд вважає достатнім вжиття заходу забезпечення у вигляді накладання арешту на майно задля уникнення можливих подальших змін власника.

Таким чином, беручи до уваги предмет спору та підстави, з яких він заявлений, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та вважає за можливе задовольнити позов шляхом накладення арешту на нежилі будівлі корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви суд відмовляє, виходячи із того, що суд вважає достатнім накладання арешту на майно, яке унеможливить подальшу реєстрацію прав власності.

Також суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 149-153, 157, 258-260, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежилі будівлі корпусу №2 площею 3600,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 10072466) до розгляду справи по суті.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Савельєва Артура, 6) .

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 23.06.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.