Court ruling № 137646519, 23.06.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.06.2026Справа № 910/7486/26Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСІТІЦЕНТР"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки та знесення об`єктів самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСІТІЦЕНТР" про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку з приведенням її у придатний стан шляхом знесення об`єктів будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «АВТОСІТІЦЕНТР» незаконно, без належних правовстановлюючих та дозвільних документів, зареєструвало за собою право власності на три нежитлові будівлі (будівля КПП літ. А, ремтехмайстерня літ. Б, матеріальний склад літ. В) загальною площею 26,5 кв.м. по вул. Зодчих, 1 у м. Києві. Прокурор вказує, що ці об`єкти є самочинним будівництвом, оскільки спірна земельна ділянка ні відповідачу, ні попереднім власникам майна у власність чи користування для забудови не передавалася, а об`єкти в експлуатацію не вводилися.

В подальшому, наявність вказаного самочинного будівництва та реєстрація права власності на нього стали підставою для укладення між Київською міською радою та відповідачем договору оренди № 640 від 08.09.2023 щодо земельної ділянки площею 0,2420 га (кадастровий номер 8000000000:75:318:0015). Прокурор наголошує, що вказана ділянка була передана в оренду у позаконкурентний спосіб (без проведення земельних торгів). Враховуючи викладене, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно зазначення ціни позову.

Так, пунктом 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Суд відзначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Вимога прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСІТІЦЕНТР" повернути земельну ділянку територіальній громаді міста Києва спрямована на захист невизнаних/порушених прав на майно (земельну ділянку), тобто фактично має вартісний грошовий вираз, що визначається вартістю такої ділянки.

Отже, заявлені позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки (майна) мають вартісну оцінку та носять майновий характер.

Усупереч вказаним нормам, позивач у тексті позовної заяви зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру, не визначив ціну позову в частині майнової вимоги (повернення земельної ділянки площею 0,2420 га) та не надав доказів вартості спірного майна (зокрема, витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки)

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач надав докази сплати судового збору у розмірі 13 312,00 грн, здійснивши розрахунок виходячи виключно з 5 (п`яти) вимог немайнового характеру.

Оскільки вимога про повернення земельної ділянки є майновою, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з вартості земельної ділянки, та здійснити відповідну доплату судового збору (за чотири немайнові вимоги та одну майнову).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи. Проте у поданій позовній заяві вказані обов`язкові відомості щодо позивача та відповідача відсутні.

Також, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Судом встановлено наявність суперечностей у прохальній частині позовної заяви, зокрема у пункті 1.2 прохальної частини позивач просить скасувати рішення державного реєстратора від 19.11.2019 з індексним номером 49784106 (щодо літ. «Б»), водночас у мотивувальній частині позовної заяви зазначено індексний номер вказаного рішення 49748106. Також порушено послідовну логічну нумерацію пунктів прохальної частини позовної заяви, що створює невизначеність щодо предмета спору та може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням прокурору строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСІТІЦЕНТР" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки та знесення об`єктів самочинного будівництва залишити без руху.

2. Надати позивачу строк у 5 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних у ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

3. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зеленіна