Court ruling № 137538921, 19.06.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

_______________________

Справа № 947/24337/26

Провадження № 2/947/5793/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на окремо виділений будинок,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2026 року позивач звернувся, через представника адвоката Кострич Михайла Петровича до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на окремо виділений будинок в АДРЕСА_1 , літ «а4»: 3-5 кухня, площею 9,1кв.м., №3-6 кухня, площею 9,1 кв.м., 3-7 вб, шафа площею 1,1 кв.м., 3-8 санвузол, площею 4,7 кв.м.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Скриль Ю.А.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є, виділ в натурі частини житлового будинку, визнання права власності, які стосуються нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в межах Київського району міста Одеси.

Отже справа підсудна Київському районному суду м. Одеси на підставі частини 1 статті 30 ЦПК України.

Розглянувши вищезазначену позовну заяву, суддя приходить до висновку щодо залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ч.1ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1відсоток ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 16 640 гривень.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» у 2026 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3 328 грн.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що дорівнює 1 331,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява містить три позовні вимоги, дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Позивач вказав ціну позову 245 550 гривень.

При цьому до позову долучено квитанцію №ID: 5632-8886-6438-2186 від 16.06.2026 про сплату судового у розмірі 4 094,32 грн., за три позовні вимоги, дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим, судовий збір сплачено не в повному обсязі.

Отже позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1 023,08 гривень (1331,20х2+2455).

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Разом з тим, суд зазначає, що поняття спільної часткової власності викладено в частині 1 статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому, тобто спірний будинок з господарськими спорудами перебуває у спільній частковій власності як позивача, так і відповідача.

Згідно п.1.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, яка затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за № 774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

У відповідності до частини 1статті 106 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Тлумачення положень статей 183,358,364,379,380,382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15.

Водночас, позивачем не додано висновку фахівця щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду висновок фахівця щодо технічної можливості поділу спірного житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема, позивач у позовній заяві у прохальній частині просить суд визнати за ним право власності на окремо виділений будинок в АДРЕСА_1 , літ «а4»: 3-5 кухня, площею 9,1кв.м., №3-6 кухня, площею 9,1 кв.м., 3-7 вб, шафа площею 1,1 кв.м., 3-8 санвузол, площею 4,7 кв.м. та при цьому не вказує площу житлового будинку, площу усіх кімнат та приміщень у будинку, та земельної ділянки на якій він розташований.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, необхідно надати: договір про виділ у натурі частки із спільного майна, технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об`єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об`єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.

У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано висновку щодо технічної можливості виділу у натурі часток (поділ) спірного нерухомого майна.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до частиною 1статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами статтями 124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.30,175,176,177,185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на окремо виділений будинок, залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення недоліків в позовній заяві, а саме:

- доплатити судовий збір у розмірі 1 023,08 гривень та надати суду квитанцію,

- запропонувати надати суду висновок фахівця щодо технічної можливості поділу спірного житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та викласти прохальну частину позовної заяви у новій редакції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ю. А. Скриль