Decision № 137538813, 16.06.2026, Chornomorsk City Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Illichivsk City Court of Odesa Oblast)

Дата документу 16.06.2026

Справа № 521/15518/25

2/501/291/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Карпової Ю.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, в особі директора Полякова О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024 у розмірі 54093,00 грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31.01.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №504598658 на підставі якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 13000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги до відповідач за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024.

10.10.20214 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №10/1024-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений договір факторингу №08/07/25-Е на підставі якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024.

Відповідачка умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого уторилась заборгованість у розмірі 54093,00 грн.

Представник позивача, керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 350, 610, 611, 624, 1050, 1054 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа, у судове засідання не прибула, не повідомила про причини неявки та не надала відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

31.01.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 , в електронній формі, укладений договір кредитної лінії №504598658 (а.с.11-32, 35-47).

П.2.1 договору визначено, що за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13000,00 грн. на умовах строковості платності, зворотності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі.

П.2.3 договору визначено - Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за договором у сумі 13000,00 грн.

П.5.1 договору визначено, що кожен окремий транш за цим договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно платіжного доручення від 31.01.2024 на картку за № НОМЕР_1 , ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13000,00 грн. (а.с.10).

Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України», в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відкрито рахунок та емітовано картку № НОМЕР_3 .

Таким чином, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало.

Відповідачка умови кредитного договору не виконує внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 54093,00 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 13000,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.55-58).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 (а.с.82-94).

Згідно реєстру боржників №278 від 02.04.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024 (а.с.80).

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №10/1024-01 (а.с.75-79).

Згідно реєстру боржників №1 до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024 (а.с.72).

08.07.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу №08/07/25-Е (а.с.66-71).

Згідно реєстру боржників до ТОВ «»Фінансова Компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024 (а.с.64).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало свої обов`язки за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 54093,00 грн.

Враховуючи, що відповідач своєчасно грошове зобов`язання за договором №504598658 від 31.01.2024 не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 54093,00 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Представник позивача в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.06.2025.

Ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

11.08.2025 між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений договір про надання правничої допомоги 11/08/25-01 (а.с.52-53) та додаткова угода договору про надання правничої допомоги (а.с.51).

Надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко О.В.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, вартість послуг адвоката складає 7000,00 грн.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно дост.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.263-269, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №504598658 від 31.01.2024 у розмірі 54093,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя