Court ruling № 137535521, 19.06.2026, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.06.2026 Справа № 914/3489/25(914/1805/26)

Суддя Цікало А. І., розглянувши заяву Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79006; ідентифікаційний код 04055896) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (пр. Тараса Шевченка, буд. 7, м. Львів, 79005; ідентифікаційний код 39087340) заборгованості у розмірі 59075 грн. 42 коп.

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 р. до Господарського суду Львівської області за вх. № 1977 надійшла заява Львівської міської ради про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 59075 грн. 42 коп. згідно з умовами Договору оренди землі від 22.05.2017 р. № Л-2506.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3489/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», провадження в якій відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 р.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства.

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі. Щодо боржника норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до абз. 1 та абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно з ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога Львівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, а тому у видачі судового наказу слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 11, 12, 147, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 59075 грн. 42 коп. згідно з умовами Договору оренди землі від 22.05.2017 р. № Л-2506.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Цікало А.І.