Decision № 137534521, 19.06.2026, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2026 Справа № 905/242/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Омельченко Олени Миколаївни, м. Покровськ Донецької області

про стягнення 19170,07грн, з яких 7046,66грн - основний борг, 5432,32грн - 15% річних, 5558,85грн - інфляційні втрати та пеня - 1132,24грн

без повідомлення (виклику) сторін,

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Омельченко Олени Миколаївни, м. Покровськ Донецької області про стягнення 19170,07грн, з яких 7046,66грн - основний борг, 5432,32грн - 15% річних, 5558,85грн - інфляційні втрати та пеня - 1132,24грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з оплати послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з грудня 2020 року по січень 2021 року в розмірі 7046,66грн, що стало підставою для нарахування 15% річних, інфляційних втрат та пені.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані такі документи: договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з додатком (комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»); звіти Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальників «останньої надії»; акти купівлі-продажу; рахунки на оплату; повідомлення оператора системи про точки комерційного обліку споживачів, постачальника електричної енергії за якими здійснюється постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» від 04.01.2021, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/242/26 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/242/26. Справу №905/242/26 постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з відповіддю №2630703 від 21.04.2026, відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та фактичною адресою якої є вул. Р. Шухевича, 4, м. Кременець, Тернопільської області.

З огляду на наведене, відповідач про відкрите судове провадження повідомлявся шляхом направлення копії ухвали суду від 20.04.2026 на вищевказану адресу, однак, поштовий конверт повернувся на адресу суду з причини повернення «адресат відсутній».

Суд зазначає, що факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Ухвала господарського суду від 22.04.2026 направлялась відповідачу на офіційну адресу електронної пошти, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім цього, відповідач повідомлявся шляхом передачі телефонограми.

Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.12.2018 №1023-р. ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та з 01.01.2019 до 31.12.2026 виконує функції постачальника «останньої надії».

Відповідно до повідомлення оператора системи розподілу Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» №17/15 від 04.01.2021 та звітів щодо фактичного споживання електричної енергії, Фізична особа-підприємець Омельченко Олена Миколаївна віднесена до категорії споживачів, постачання електричної енергії якому здійснюється постачальником «останньої надії».

Таким чином, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Омельченко Оленою Миколаївною (відповідач, споживач), шляхом фактичного споживання електричної енергії, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (договір), відповідно до п.1.1. якого цей договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1. договору).

За п.п. 3.1-3.2 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, а на перехідний період - договору між членами оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Згідно з п. 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.

Оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача (п. 3.8. договору).

Відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору.

За п. 5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Згідно з п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. У разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі (п. п. 13.1., 13.2. договору).

Договір підписано та скріплено печаткою постачальника.

У якості додатку №1 до договору, споживач приєднався до комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та відповідно до п.п. 4.1-4.3 якої, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції.

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

Згідно з п.6.1 комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п.7.4 комерційної пропозиції, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

За п.13.1 комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування споживачем умов договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого постачальником. Цей Договір діє в частині розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. (п.15.1 комерційної пропозиції).

На виконання умов договору позивач склав акти купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2020 за грудень 2020 року в обсязі 393кВТ*год на суму 1321,74грн та від 31.01.2021 за січень 2021 в обсязі 1606кВТ*год на суму 5724,92грн.

Також позивач виписав рахунки за спожиту електроенергію №002590909248/26/О12/09578 від 11.01.2021 за грудень 2020 року на суму 1321,74грн та № 002590909248/26/О01/09912 від 09.02.2021 за січень 2021 року на суму 5724,92грн.

Акти та рахунки позивач направив на поштову адресу відповідача, відповідно до рекомендованих повідомленнь про вручення поштового відправлення. Акт та рахункок за грудень 2020 року отриманий відповідачем 20.02.2021. Акт та рахункок за січень 2021 року повернутий з причини «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до звітів Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, обсяг розподіленої електричної енергії за грудень 2020 року по точках комерційного обліку споживача складає 393кВТ*год та за січень 2021 року - 1606кВТ*год.

Таким чином, розмір заборгованості за період з грудня 2020 року по січень 2021 року в загальному розмірі складає 7046,66грн.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 15% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникли між сторонами щодо постачання електричної енергії, регулюються приписами Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором та комерційною пропозицією.

Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження КМУ від 12.12.2018 №1023-р. ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та з 01.01.2019 до 31.12.2026 виконує функції постачальника «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до частини 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків.

Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Судом встановлено, що відповідно до звітів Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, обсяг розподіленої електричної енергії за грудень 2020 року по точках комерційного обліку споживача складає 393кВТ*год та за січень 2021 року - 1606кВТ*год.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач склав склав акти купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2020 за грудень 2020 року в обсязі 393кВТ*год на суму 1321,74грн та від 31.01.2021 за січень 2021 в обсязі 1606кВТ*год на суму 5724,92грн.

Обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії період з грудня 2020 року по січень 2021 року підтверджується належними доказами, відповідач не заперечує та не спростовує вказані в акті прийняття-передавання обсяги споживання.

Також позивач виписав рахунки за спожиту електроенергію №002590909248/26/О12/09578 від 11.01.2021 за грудень 2020 року на суму 1321,74грн та № 002590909248/26/О01/09912 від 09.02.2021 за січень 2021 року на суму 5724,92грн.

Акти та рахунки позивач направив на поштову адресу відповідача, відповідно до рекомендованих повідомленнь про вручення поштового відправлення. Акт та рахункок за грудень 2020 року отриманий відповідачем 20.02.2021. Акт та рахункок за січень 2021 року повернутий з причини «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Таким чином, строк оплати за спожиту електричну енергію період з грудня 2020 року по січень 2021 року є таким, що настав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Належних доказів оплати заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 7046,66грн до матеріалів справи не надано, розмір заборгованості відповідачем не спростовується та не заперечується.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач заявив до стягнення 15% річних у загальному розмірі 5432,32грн, з яких нараховані на борг за зобов`язання грудня 2020 року за період прострочення з 27.02.2021 по 13.04.2026 та за зобов`язання січня 2021 року за період прострочення з 21.02.2021 по 13.04.2026, а також інфляційні втрати у загальному розмірі 5558,85грн, що нараховані на борг за зобов`язання грудня 2020 року за період прострочення з березня 2021 року по березень 2026 року та за зобов`язання грудня 2020 року за період прострочення з березня 2021 року по березень 2026 року.

Контррозрахунки 15% річних та інфляційних втрат відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Відповідно до п.7.4 комерційної пропозиції, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Здійснивши розрахунок 15% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення заборгованості за січень 2021 року.

В матеріалах справи наявна довідка Ф-20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» зі штемпелем пошти від 20.03.2021. Таким чином, нарахування 15% річних та інфляційних втрат слід здійснювати з 27.03.2021.

Здійснивши перерахунок 15% річних та інфляційних втрат за зобов`язання січня 2021 року, з урахуванням дати прострочення, з 27.03.2021, судом встановлено, що загальна сума 15% річних скаладає 5352,33грн та інфляційних втрат 5387,66грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення 15% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Також позивач нараховував пеню на загальну суму боргу у розмірі 1132,24грн на підставі п.6.1 комерційної пропозиції.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.6.1 комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

За п.13.1 комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи невірно визначену позивачем дату прострочення зобов`язання за січень 2021 року, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що належна сума пені складає нараховану на заборгованість за лютий 2020 року за період прострочення з 27.02.2021 по 23.02.2022 та за січень 2021 за період прострочення з 27.03.2021 по 20.02.2022 в загальному розмірі 1064,80грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 18851,45грн, з яких 7046,66грн - основний борг, 5352,33грн - 15% річних, 5387,66грн - інфляційні втрати та пеня - 1064,80грн.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ до Фізичної особи-підприємця Омельченко Олени Миколаївни, м. Покровськ Донецької області про стягнення 19170,07грн, з яких 7046,66грн - основний борг, 5432,32грн - 15% річних, 5558,85грн - інфляційні втрати та пеня - 1132,24грн, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Омельченко Олени Миколаївни, м. Покровськ Донецької області (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ (ідентифікаційний код 42086719, 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85) 7046,66грн - основний борг, 5352,33грн - 15% річних, 5387,66грн - інфляційні втрати та пеня - 1064,80грн та судовий збір у розмірі 2618,15грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 19.06.2026.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.